- •Програма державного екзамену з теорії та практики навчання і виховання
- •2. Українська народна педагогіка (етнопедагогіка) - основа національної система виховання, її складові частини.
- •3. Сутність та особливості національної системи виховання, її зародження, становлення та розвиток.
- •5. Зміст понять: людина, особистість. Розвиток, формування особистості. Аналіз сучасних теорій розвитку особ-ті.
- •7. Роль біологічних та соціальних факторів у розвитку осо-ті
- •8. Роль діяльності та спілкування в розвитку особистості
- •9. Проблема мети вих-ня в іст-ї педагогіки. Ідея всебічного гармонійного розвитку особистості як мета вих-ня.
- •10. Характеристика основних категорій дидактики. Основні проблеми сучасної дидактики.
- •11. Процес навчання як взаємодія вчителя і учня. Функції процесу навчання.
- •12. ІІсихолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиви навчання.
- •13. Закони. Закономірності, принципи, правила навчання.
- •14. Характеристика дидактичних принципів: науковості, систематичності, послідовності, доступності та зв’язку теорії з практикою.
- •15. Характеристика дидактичних принципів: наочності, свідомості та активності учнів у навчанні, забезпечення міцності знань, умінь та навичок.
- •16. 3Агальні поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •17. Характеристика дидактичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Характеристика дидактичних методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Умови вибору методів навчання.
- •21. Суть понять, зміст освіти його класовий та історичний характер. Основні критерії удосконалення змісту шкільної освіти
- •22. Навчальні плани, програми, підручники сучасної загальноосвітньої школи України, тенденції їх вдосконалення.
- •23. Характеристика різних систем навчання, їх розвиток в історії дидактики.
- •24. Сутність класно-урочної системи навчання. "Велика дидактика" я.А.Коменського як теоретична основа цієї системи.
- •25. Урок, як основна форма організації навчальною процесу в сучасній вітчизняній школі. Типологія та структура уроків.
- •26. Сучасні вимоги до уроку, підвищення його ефективності.
- •27. Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку. Етапи підготовки:
- •28. Характеристика нетрадиційних форм навчання (екскурсії, семінари, заліки, конференції, факультативи, та ін.).
- •29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.
- •30. Функції та методи перевірки знань учнів. Різні системи оцінювання учнів в історії педагогіки.
- •31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України в 21 ст.
- •32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України “Про освіту”.
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •34. Основні етапи процесу виховання, його рушійні сили.
- •Рушійні сили пв
- •Етапи процесу виховання:
- •35. Закономірності та принципи виховання. Характеристика принципів: єдність свідомості і поведінки, природовідповідності, зв’язок виховання з життям, працею, виховання особистості в колективі.
- •36. Характеристика принципів виховання: опора на позитивне, індивідуально-особистісний підхід, єдність виховних впливів школи, сім’ї, громадськості.
- •38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •39. Характеристика методів організації діяльності та Формування досвіду суспільної поведінки.
- •40. Методи стимулювання виховання. Педагогічні вимоги до їх застосування.
- •41. Умови вибору методів виховання.
- •43. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі.
- •44. А.С.Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання – перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47.Форми взаємозв'язку школи та сім'ї. А.С.Макаренко та b.О.Сухомлинський про сімейне виховання..
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів Етнопедагогіка про моральне виховання молоді.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сім’ї, виховання дітей.
- •50. Сутність та функції прані, завдання трудового виховання.
- •51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.
- •52. Естетичне виховання учнів, його завдання та зміст. Роль національного мистецтва, народних традицій в естетичному вихованні.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст та форми організації.
- •54. Виховання особистості в системі учнівського самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.
- •55. Позакласна робота в системі виховання цілісної особистості. Національні школи у вирішенні завдань позакласної та позашкільної роботи.
- •56. Класний керівник, як вихователь особистості школяра. Професійно-педагогічні вимоги до класного керівника.
- •Пед.Здібності:
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
- •59. Основи управління школою. Типи шкіл. Функції керівних осіб.
- •60. Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
11. Процес навчання як взаємодія вчителя і учня. Функції процесу навчання.
Процес нав-ня - процес організації діяльності дітей під керівництвом вчителя, в рез-ті якого вчитель і учень набувають нових знань. У процесі навчання формуються пізнавальні, практичні вміння і навички, відбувається розвиток і виховання учнів. Навчаючи треба вих-ти і розвивати дитину.
Сутність процесу нав-я. Поняття «навчальний процес» охоплює всі компоненти нав-ня: викладача, форми, методи і засоби нав-ня, які він використовує; учня, який працює під керівництвом учителя на уроці та самостійно вдома; забезпечення навч-ого процесу наочністю й технічними засобами. Він є активною взаємодією між учителем і учнем, яка складається з двох взаємопов'язаних процесів — викладання й учіння.
Викладання — діяльність викладача в процесі нав-ня, під час якої він ставить перед учнями пізнавальні завдання, він повідомляє нові знання, організує спостереження, лабораторні, практичні заняття, керує їх сам. роботою, перевіряє якість знань, умінь і навичок. Результативність залежить від умінь і старань педагога від старань учня, щодо засвоєння знань, тобто від ефективності учіння.
Учіння — цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні учіння є оволодінням суспільним досвідом з метою його використання в житті.
Основні ф-ї процесу навчання: дидактична або навчальна, розвиваюча і виховна; діагностична, прогностична, комунікативна, контролююча, рефлексивна, саморегуляції і самовдосконалення.
Дидактична ф-я передбачає засвоєння учнями, студентами системи наукових знань, формування вмінь і навичок.
Розвиваюча ф-я виявляється у розвитку мислення учнів, студентів, формуванні волі, емоційно-почуттєвої сфери, навч-их інтересів, мотивів і здібностей.
Виховна ф-я спрямована на формування наукового світогляду учнів, студентів шляхом засвоєння с-ми наукових знань про природу, сусп-во і людину, вих-ня моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості.
Дидактична, розвиваюча та виховна ф-ї реалізуються через такі чинники:
1. Викор-ня змісту нав-го матеріалу - для реалізації цих фун-ій викладач викор-ує основний матеріал нав-их дисциплін доповнюючи його цікавою додатковою інформацією;
2. Добір форм, методів і прийомів нав-ня — здійснюється з таким розрахунком, щоб вони заохочувати до самостійного здобування знань;
3. Забезпечення порядку і дисципліни на уроці — повноцінне навчання можливе лише за умови високої дисципліни.
4. Використання оцінок — аналіз відповідей і мотивація оцінок, які виставляє викладач.
5. Особа викладача його поведінка ставлення до учнів, студентів — ерудований. тактовний, доброзичливий викладач позитивно впливає на їх навчальні результати і поведінку.Роль учителя в навчальному процесі. Центральною фігурою в навчальному процесі є вчитель. Він передусім виступає як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і продуктивніше вчитися. Контролюючи нав-ня, він повинен бути готовим допомогти, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про розумовий, моральний, духовний і фізичний розвиток учнів. Він повинен глибоко, на сучасному науковому рівні знати предмет і знання із суміжних наук. Для успішного викл-ня вчителю слід добре знати особливості учнів, яких він навчає. Діяльність учителя в процесі викладання складається з планування своєї діяльності (тематичного й поурочного), нав-ої роботи, орг-ії діяльності, стимулювання активності учнів, поточного контролю за нав-им процесом, його регулювання, коригування, аналізу рез-ів своєї діяльності. Тому, яким би досвідченим не був учитель, кожен урок - є першим у його діяльності.