- •Програма державного екзамену з теорії та практики навчання і виховання
- •2. Українська народна педагогіка (етнопедагогіка) - основа національної система виховання, її складові частини.
- •3. Сутність та особливості національної системи виховання, її зародження, становлення та розвиток.
- •5. Зміст понять: людина, особистість. Розвиток, формування особистості. Аналіз сучасних теорій розвитку особ-ті.
- •7. Роль біологічних та соціальних факторів у розвитку осо-ті
- •8. Роль діяльності та спілкування в розвитку особистості
- •9. Проблема мети вих-ня в іст-ї педагогіки. Ідея всебічного гармонійного розвитку особистості як мета вих-ня.
- •10. Характеристика основних категорій дидактики. Основні проблеми сучасної дидактики.
- •11. Процес навчання як взаємодія вчителя і учня. Функції процесу навчання.
- •12. ІІсихолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиви навчання.
- •13. Закони. Закономірності, принципи, правила навчання.
- •14. Характеристика дидактичних принципів: науковості, систематичності, послідовності, доступності та зв’язку теорії з практикою.
- •15. Характеристика дидактичних принципів: наочності, свідомості та активності учнів у навчанні, забезпечення міцності знань, умінь та навичок.
- •16. 3Агальні поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •17. Характеристика дидактичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Характеристика дидактичних методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Умови вибору методів навчання.
- •21. Суть понять, зміст освіти його класовий та історичний характер. Основні критерії удосконалення змісту шкільної освіти
- •22. Навчальні плани, програми, підручники сучасної загальноосвітньої школи України, тенденції їх вдосконалення.
- •23. Характеристика різних систем навчання, їх розвиток в історії дидактики.
- •24. Сутність класно-урочної системи навчання. "Велика дидактика" я.А.Коменського як теоретична основа цієї системи.
- •25. Урок, як основна форма організації навчальною процесу в сучасній вітчизняній школі. Типологія та структура уроків.
- •26. Сучасні вимоги до уроку, підвищення його ефективності.
- •27. Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку. Етапи підготовки:
- •28. Характеристика нетрадиційних форм навчання (екскурсії, семінари, заліки, конференції, факультативи, та ін.).
- •29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.
- •30. Функції та методи перевірки знань учнів. Різні системи оцінювання учнів в історії педагогіки.
- •31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України в 21 ст.
- •32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України “Про освіту”.
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •34. Основні етапи процесу виховання, його рушійні сили.
- •Рушійні сили пв
- •Етапи процесу виховання:
- •35. Закономірності та принципи виховання. Характеристика принципів: єдність свідомості і поведінки, природовідповідності, зв’язок виховання з життям, працею, виховання особистості в колективі.
- •36. Характеристика принципів виховання: опора на позитивне, індивідуально-особистісний підхід, єдність виховних впливів школи, сім’ї, громадськості.
- •38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •39. Характеристика методів організації діяльності та Формування досвіду суспільної поведінки.
- •40. Методи стимулювання виховання. Педагогічні вимоги до їх застосування.
- •41. Умови вибору методів виховання.
- •43. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі.
- •44. А.С.Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання – перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47.Форми взаємозв'язку школи та сім'ї. А.С.Макаренко та b.О.Сухомлинський про сімейне виховання..
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів Етнопедагогіка про моральне виховання молоді.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сім’ї, виховання дітей.
- •50. Сутність та функції прані, завдання трудового виховання.
- •51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.
- •52. Естетичне виховання учнів, його завдання та зміст. Роль національного мистецтва, народних традицій в естетичному вихованні.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст та форми організації.
- •54. Виховання особистості в системі учнівського самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.
- •55. Позакласна робота в системі виховання цілісної особистості. Національні школи у вирішенні завдань позакласної та позашкільної роботи.
- •56. Класний керівник, як вихователь особистості школяра. Професійно-педагогічні вимоги до класного керівника.
- •Пед.Здібності:
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
- •59. Основи управління школою. Типи шкіл. Функції керівних осіб.
- •60. Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
60. Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
З метою поліпшення фахової підготовки пед. кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу.
Напрямки методичної роботи:
підвищення науково - методичного рівня.
удосконалення педагогічної кваліфікації, педагогічної майстерністі.
підвищення загатьнокультурного рівня,
вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи.
Основна мета методичної роботи - поглиблення теоретичної підготовки і підвищення педагогічної майстерності.
Зміст. мата методичної роботи — поглиблення теоретичних за фахом, вивченнія програми підручника, метод. посібників щодо форм і методів проведення урочної і позаурочних заходів, вивчення і впровадження досягнень педагогів і методиків, оволодіння новими методами, формами навчання, розробка шляхів ефективності навчального процесу.
Форми:
1, індивідуальна (самоосвіта, стажування, індивідуальні консультації).
2. колективна (відкриті уроки, предметні методичні об'єднання вчителів, творчі звіти вчителів, різні методичні об'єднання: - шкільні, регіональні, районні, міжрайонні. Традиційні є районні, які проводяться в січні і в серпні. Конференції, семінари, педагогічні виставки і екскурсії, школи передового досвіду.
Найбільш ефективна - індивідуальна самоосвіта. Важливе значення має в школі методичний кабінет: в них маюті бути розробки уроків, виховних закладів, картотека, фотоальбом, папки. Керує роботою кабінету завуч.
Організовано періодично курси різного роду, не рідше 1 раз у 5 років. Найчастіше це відбувається в обласному інституті підвищення кваліфікації. Це є умовою до допущення атестації, результат атестації є надання кваліфікації і присвоєння певного звання.
Після закінчення інституту спеціаліст 2-го року роботи в школі може атестуватися на вчителя 2-ї категорії, вищою є 1 категорія, (вимоги: вища освіта, професійна компетентність, стаж 3 роки) і остання категорія - вища - для людей, які проявляють творчу ініціативу, стаж 8 років.
Якщо є вчене звання, то 1 категорія після 1 року, вища - після 3-х. Звання старший вчитель, вчитель-методист.
Позапланова атестація:
1.З ініціативи вчителя, якщо вчитель претендує на більш високу атестацію.
2. З ініціативи адміністрації, якщо вчитель після атестації знизив якість роботи. Якщо вчитель відмовився від атестації - йому знижують звання на 1 ступінь.
За результатом атестації ставки рівня заробітної плати. За звання - доплата.