Експертиза крові

Це найбільш поширений вид судово-імунологічних експертиз. Може досліджуватися рідка кров та кров у вигляді її слідів (кра­пель, плям, відбитків, замивних вод тощо). Кров має бути вису­шена без доступу прямого сонячного світла.

При проведенні судово-імунологічної експертизи крові вирі­шуються такі питання:

1. Чи є кров на об'єкті?

2. Людині чи тварині належить виявлена кров?

3. Яка група крові?

4. Людині якої статі вона належить?

5. Дорослій людині чи дитині вона належить?

6. Матері чи плоду вона належить?

7. Вагітній чи не вагітній жінці вона належить?

8. Яке регіональне походження крові?

9. Яка давність плям крові?

10) Чи можливе походження крові від конкретної людини?

Належність крові людині, тварині чи птиці визначають за до­помогою реакції преципітації, яка полягає в тому, що в крові, яка досліджується із застосуванням конкретних преципітуючих си­роваток, склеюються білки відповідного виду (людини, тварини, птахів).

Групову належність крові визначають за системами АБО, Ре­зус, Льюіс, MN, Р, Gm, Gc, Hp.

Визначення групи крові за системою АВО полягає у визначен­ні в крові, що досліджується, антигенів А, В, Н та аглютининів анти-А та анти-В.

Для групи О (перша група) характерна відсутність антигенів А та В, повинні визначатися два аглютинина (анти-А та анти-В) та антиген Н.

Для групи А (друга група) характерна наявність антигену А, аглютинину анти-В, може виявлятися антиген Н як супутній.

Для групи В (третя група) характерна наявність антигену В, аглютинину анти-А, може виявлятися антиген Н як супутній.

Для групи АВ (четверта група) характерна наявність антигенів А та В, відсутність аглютининів анти-А та анти-В, може виявля­тися антиген Н як супутній.

Якщо при дослідженні крові не виявлені ні антигени, ні аглю-тинини — група крові не визначена.

Статеву належність крові визначають за наявністю статевого Х-хроматину у жінок, або У-хромосоми у чоловіків.

Експертиза виділень

До виділень людини належать сперма, сеча, кал, слина тощо. При проведенні експертиз виділень людини вирішуються такі питання:

1. Яка природа плями (сперма, сеча тощо)?

2. Людині чи тварині вона належить?

3. До якої групи належить?

4. Чи можливе походження виділень від конкретної людини?

Експертиза часток органів та тканин

При проведенні експертиз часток органів та тканин вирішу­ються такі питання:

1. Якому органу чи тканині вони належать?

2. Людині чи тварині вони належать?

3. До якої групи відносяться?

4. Чи можливе походження знайдених часток від конкретної людини?

Видові та групові властивості виділень людини та часток орга­нів і тканин визначаються за тими самими методиками, якими визначають видові та групові властивості крові.

Експертиза волосся

При проведенні експертизи волосся вирішуються такі питання:

1. Чи є наданий об'єкт волоссям?

2. Людині чи тварині воно належить?

3. 3 якої частини тіла воно походить?

4. Чи є на ньому механічні пошкодження?

5. Який спосіб видалення волосся (випало, вирвано, розірвано)?

6. Чи має волосся ознаки хімічної або термічної дії?

7. Чи мають місце захворювання волосся?

8. Яка його статева та індивідуальна приналежність?

Експертиза спірного батьківства, спірного материнства та підміни дітей

Ця експертиза проводиться традиційними методами з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачуваних осіб шляхом дослідження та порівняння гру-

192

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

193

нового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо (геноти-поскопічна експертиза викладена в окремому підрозділі). Вона може бути проведена також у випадку, коли одного з батьків чи дитини немає в живих, але є який-небудь біологічний матеріал від них (плями крові, виділення, волосся) чи медична документа­ція з зазначенням груп крові.

Дана експертиза здійснюється у такій послідовності: ознайом­лення з наданими документами; збір даних про перенесені захво­рювання, переливання крові; відбір крові та слини; аналіз крові, а за необхідності — і слини; складання висновку.

Забір крові і слини у осіб, що проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення.

Судово-медична експертиза у відділеннях судово-медичної цитології

Судово-цитологічні експертизи проводяться з метою встанов­лення в слідах на речових доказах наявності клітин тканин люди­ни, визначення їх видової, групової, статевої та органно-тканин­ної належності з використанням спеціальних цитологічних мето­дів, методик та знань у галузі судової медицини.

Нормативним документом, який безпосередньо регламентує порядок виконання вказаних експертиз, є Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної цитології бюро судово-медичної експертизи.

До документа про призначення експертизи мають додаватися речові докази, протокол огляду речових доказів, зразки біологіч­ного матеріалу та необхідна медична документація, в тому числі матеріали експертиз, які проводилися раніше.

У відділеннях судово-медичної цитології виконуються експер­тизи для вирішення таких питань:

1. Яка статева належність волосся, виділень, крові та інших тканин людини?

2. Чи є на об'єкті клітини епітелію піхви; якщо так, то яка їх групова належність?

3. Чи є на знаряддях травми, а також у піднігтьовому вмісті мікросліди крові і мікронакладення; якщо так, то яка їх видова (людина, тварина, птиця), статева, групова та органно-тканинна належність?

4. Яке регіональне походження крові, виявленої на предметах?

5. Чи мали місце вагітність та факт колишніх пологів у жінки виходячи з характеру секрету її молочних залоз?

6. Чи належить кров плоду, дитині раннього грудного віку, до­ рослій людині?

7. Якою є статева належність крові, волосся, виділень та інших тканин людини, виявлених на предметах?

Судово-медична експертиза у відділеннях судово-медичної криміналістики

Судово-медичні експертизи у відділеннях судово-медичної криміналістики проводяться з метою визначення знарядь трав­ми, їх деформації та ідентифікації на підставі вивчення ушко­джень на тілі, одязі, взутті потерпілого, а також ототожнення осо­би, визначення природи та елементного складу мікрооб'єктів, слідів, накладень, а також реконструкції ситуації, за якої були на­несені ушкодження.

Нормативним документом, який безпосередньо регламентує порядок виконання вказаних експертиз, є Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи.

Всі експертизи, які можуть бути виконані у відділеннях судо­во-медичної криміналістики, поділяються на діагностичні, іден­тифікаційні, ситуаційні, комбіновані (поєднання трьох поперед­ніх груп у будь-якій послідовності) групи.

Кожна з перелічених груп включає:

• трасологічні експертизи (дослідження ушкоджень, слідів, зброї, знарядь та предметів травми);

• експертизи вогнепальних ушкоджень (балістичні);

• експертизи з ідентифікації особи (остеологічні та антрополо­ гічні);

— мікрологічні експертизи (дослідження мікронакладень та елементного складу об'єктів судово-медичної експертизи).