Питання, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію

1. Чи є відомості... конфіденційною інформацією особи, якщо так, до якого виду конфіденційної інформації вони належать?

2. Чи були відомості використані особою... без відома їх влас­ ника?

3. Чи у відповідності до законодавства України про інтелекту­ альну власність були використані відомості (або передача майно­ вих прав) на конфіденційну інформацію за патентом України №...?

Питання щодо рекламних матеріалів

1. Чи є матеріали, надані на дослідження, рекламою?

1. До якого виду реклами належать рекламні матеріали, що до­ сліджуються?

3) Чи використані у рекламних матеріалах... об'єкти автор­ ського права, суміжних прав або промислової власності?

4) Чи є реклама... прихованою, порівняльною чи недобросовіс­ ною?

Для проведення експертиз з дослідження об'єктів інтелекту­альної власності разом з постановою (ухвалою) про її призначен­ня необхідно надати:

• самі об'єкти дослідження;

• усю документацію, в якій міститься інформація щодо влас­ тивостей цих об'єктів: охоронні документи (патенти, свідоцтва), матеріали заявок, на підставі яких вони видані, зображення об'єктів (креслення, ескізи, фотознімки) тощо.

Якщо експертиза призначається по цивільній або господар-

т

370

Розділ 2

ській справі, до матеріалів, які направляються на експертизу, до­цільно включити позовну заяву та відзив на неї.

Усі документи надаються в оригіналі чи завірених належним чином копіях. Документи необхідно комплектувати у хронологіч­ному порядку, всі їх аркуші мають бути пронумеровані.

Якщо призначається повторна експертиза або раніше об'єкти досліджувались іншими спеціалістами, обов'язково надаються ви­сновки попередніх експертиз або висновки спеціалістів.

4.32. Мистецтвознавча експертиза

Мистецькі вироби, завдяки високому і стійкому попиту на них, досить часто стають об'єктами злочинних дій або цивільних спо­рів. Повне і об'єктивне розслідування злочину або вирішення ци­вільного позову потребує використання спеціальних знань, які застосовуються в рамках судової мистецтвознавчої експертизи для вирішення конкретних питань, пов'язаних з мистецькими виробами.

Предметом мистецтвознавчої експертизи є фактичні дані, які мають значення для справи і пов'язані з визначенням історичної, культурної та художньої цінності мистецького твору, матеріальної вартості, відповідності його змісту та ідейного спрямування вста­новленим нормам суспільної моралі, що здійснюється на основі спеціальних знань у галузях мистецтвознавства, культурології, історії, соціології, етики, етнографії та інших наук.

Об'єктами мистецтвознавчого дослідження є твори образотвор­чого (живопис, скульптура, графіка) та декоративно-прикладного (професійного і народного) мистецтва, кіно- та відеопродукція, фо­томатеріали тощо. Такі твори можуть бути виконані з різних мате­ріалів, а також зафіксовані на будь-яких носіях (паперових, магніт­них і кінострічках, електронних тощо). Це можуть бути, наприклад, екслібриси, монументальні пам'ятки культури, предмети одягу, історичного текстилю, кіно- та відеофільми та інше.

Мистецтвознавча експертиза вирішує три блоки основних задач.

1. Ідентифікаційні, які включають ідентифікацію твору та встановлення його автора. Типовими для даного блоку задач є та­кі питання:

1. Чи є наданий на дослідження художній твір «Портрет сестри Ганни молодшої» папір, пастель, 62 х 80 см авторською роботою І. П. Світлицького?

2. Чи використовувались елементи наданих на дослідження ху-

371

ОКРЕМІ ВИАИ ЕКСПЕРТИЗ

дожніх творів для виготовлення листівок, що видані підприєм­ством «Заповіт»?

3) Хто автор підписного художнього твору «Оттепель», картон, олія, 42 х 60 см?

2. Діагностичні, які включають встановлення художньої, куль­ турної чи історичної цінності твору, його віку та матеріальної вартості. При цьому вирішуються такі питання:

1} Чи має представлений на експертизу твір історико-культур-ну та художню цінність?

2. Який вік творів прикладного мистецтва та їх матеріальна вартість?

3. Яка матеріальна вартість збитку в результаті пошкодження художнього твору?

4. Яка вартість реставрації виробу?

5. Чи не належить ікона «Святий Георгій-Переможець» до виро­ бів сучасного мистецтва, і чи не піддавалась вона штучному ста­ рінню?

6. Які техніка та технологія виконання представленої на до­ слідження картини?

7. Чи не використовувались для виготовлення картини сучасні засоби та способи нанесення зображень, зокрема плотер з сухими пігментами?

3. Класифікаційні, пов'язані з віднесенням досліджуваного тво­ ру чи виробу до конкретного класу, виду продукції. Типовими є такі питання:

1. Чи належить досліджуваний твір до продукції, що має пор­ нографічний характер?

2. Яким є ідейне спрямування твору, зокрема, чи не містить наданий на дослідження твір пропаганду насильства та жорсто­ кості?

На практиці для вирішення задачі одного блоку досить часто необхідно вирішити окремі задачі іншого блоку, навіть якщо вони не поставлені перед експертом. Тому мистецтвознавче експертне дослідження має багаторівневий, досить часто комплексний харак­тер із залученням в експертну комісію експертів інших спеціально­стей: почеркознавців, хіміків, фізиків, фототехніків та інших.

Атрибуція художніх творів та встановлення їх історико-культурної цінності

Дослідження художніх творів спочатку передбачає їх деталь­ний візуальний огляд та опис. Документується стан їх збережен-

372

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

373

ня з лицьового та зворотного боків, звертається увага на написи, етикетки та інші ознаки, які можуть вказувати на історію ство­рення та існування творів. Далі використовуються неруйнівні оптико-фізичні методи аналізу: мікроскопічний, фотографуван­ня у відбитих інфрачервоних та ультрафіолетових променях, ви­дима та ультрафіолетова люмінесценція, рентгенографія. Ці до­слідження дозволяють встановити стан грунту, фарбових та по­кривного шарів, виявити наявність авторської підготовки ма­люнка, підмальовок, фактуру мазка, місця реставраційних вклю­чень тощо. При дослідженні стану фарбового шару звертають увагу на наявність кракелюрів та їх вигляд, розташування по площині твору, розташування авторського напису відносно ав­торського фарбового шару. При дослідженні картини видимої люмінесценції та у відбитих ультрафіолетових променях можна зафіксувати наявність грибкових пошкоджень твору, встанови­ти їх стан — діючий чи знешкоджений. Дослідження також про­водяться за допомогою спеціального устаткування під мікро­скопом, в ультрафіолетових та інфрачервоних зонах спектра. Рентгенографічні дослідження дозволяють встановити не тільки техніку виконання твору, а й виявити наявність перезапису, тоб­то попередні живописні шари.

Для вивчення матеріальної складової твору здійснюється відбір проб з різних його частин. Проби відбираються у розмірах незнач­них, але достатніх для виготовлення з них мікрошліфів з метою подальшого їх використання для визначення як хіміко-фізичних характеристик матеріалів, так і техніки виготовлення твору. Вар­то відмітити, що для копіїстів і фальсифікаторів творів мистецтва задача досягнення повної автентичності матеріалів з оригіналом залишається нездійсненною. Це істотно сприяє можливостям екс­пертизи, і вже на етапі порівняння параметрів матеріальної скла­дової досліджуваного твору з відповідними даними можна вияви­ти факт копіювання чи фальсифікації,

У подальшому експертом визначається співвідношення за часом конструктивних і образотворчих частин твору, підписів, монограм, штампів тощо. Встановлюється наявність більш пізніх вставок, реставраційних заповнень. Вивчаються особливості конструкції, структури і хімічного складу автентичних частин твору. Це дає можливість зробити висновки про відповідність зазначених пара­метрів часу їх створення, належність творів до локальної художньої школи, авторство тощо.

Аналіз індивідуальної манери художника має на меті виявлен­ня типових для нього технічних прийомів роботи, для чого до-

сліджуються особливості фактури фарбового шару, специфіка обробки поверхонь робіт, що представляють інші види мистец­тва, з урахуванням різноманіття застосованих технічних засобів і матеріалів. При необхідності проводиться почеркознавчий ана­ліз підписів, написів, монограм, розглядаються інші позначення (символіко-алегоричні, геральдичні тощо), важливі для атрибуції твору. Визначається співвідношення їх у часі з твором. При цьо­му інформація про більш пізні елементи твору ретельно аналі­зується різними методами. Підпис чи напис, зроблений пізніше часу створення, інші специфічні додавання і зміни, внесені у твір, можуть належати автору твору чи вказувати на нього. В основі визначення автентичності творів живопису лежить спів­віднесення в часі їх конструктивної та образотворчої частин.

Для датування станкової чи книжкової гравюри важливим є встановлення часу виробництва паперу, на якій вона надрукова­на. При дослідженні матеріалів складової паперу, його стану та­кож звертають увагу на наявність на ньому характерних водяних знаків. Важливо провести аналіз типів і особливостей шрифтів на гравюрах і стародрукованих виданнях. Для оцінки гравюр важливим є визначення техніки їх виконання, оскільки в різних країнах та чи інша техніка з'являлася у досить точно встановле­ний на сьогодні час. Для характеристики гравюр важливо вста­новити, чи був автор гравюри водночас і автором малюнка, за яким виконувалася гравюра, чи основу композиції графічного твору становить твір іншого художника — живописця, гравера, скульптора, архітектора і т. ін. (тип так званої репродукційної гравюри).

Стилістичний аналіз передбачає розгляд теми, сюжету твору, особливостей його іконографії, а також композиції, колориту, ко-льористичного рішення, інших формальних якостей і ознак для віднесення роботи до визначеного хронологічного періоду чи сти­лю, напряму, з'ясування місця її створення, авторства тощо. При цьому обов'язково беруться до уваги результати технологічного аналізу твору, індивідуальної манери художника та інші ознаки та дані. На цьому етапі здійснюється ідентифікація твору як ху­дожнього явища, його стилю, іноді художньої школи, часу його створення {у тому разі, коли перед нами — автентичний твір, а не підробка). В усіх випадках для встановлення часу створення твору, художньої школи, стилю, автора важливим критерієм є ор­наментика (особливо у творах декоративно-прикладного І народ­ного мистецтва, а також у роботах майстрів-професіоналів, якщо в них є орнаментальні мотиви).

24 — 4-2531

374

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

375

I

При проведенні експертизи визначних художніх творів для по­рівняння стилістичних особливостей, творчої манери художника перевага віддається оригіналам. Відсутність матеріалів для порів­няльного аналізу допускається лише при аналізі робіт маловідо­мих майстрів з автентичними підписами, оскільки мала популяр­ність автора робить украй рідкою фальсифікацію таких творів.

Важливими є відомості про минуле твору {перебування у ко­лекціях, експозиція на виставках, документальні свідчення то­що). По можливості здійснюється його порівняння з оригіналами робіт іншого майстра (якісними репродукціями з них), роботами інших майстрів визначеного періоду, які належали до однієї шко­ли, працювали в одному географічне визначеному художньому центрі. При цьому також враховуються наявні відомості про структуру, матеріал, хімічний склад, стилістичні особливості, ма­неру виконання творів, які відбираються для порівняння.