- •Експертизи у судовій практиці
- •Розділ 1
- •Провести повне дослідження, і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;
- •На вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, су ду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;
- •Заявляти самовідвід за наявності передбачених зако нодавством підстав, які виключають його участь у спра- ві. [1]
- •Розділ пі. Фінансове та організаційне забезпечення судово-експертної діяльності
- •Розділ 2 окремі види експертиз
- •1. Вступне слово
- •2. Висновок експерта як джерело доказів
- •3. Процесуальні та організаційні засади проведення судових експертиз
- •4. Можливості окремих видів експертиз
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Почеркознавча експертиза
- •4.3. Судово-лінгвістична експертиза
- •4.4. Техніко-криміналістична експертиза документів
- •Експертиза реквізитів і матеріалів документів
- •Встановлення первинного змісту текстів документів
- •Визначення послідовності виконання в документі тексту, підпису, відтиску печатки, рукописного запису (встановлення відносного часу виготовлення документа)
- •Ідентифікаційні дослідження матеріалів документів
- •Дослідження друкарських засобів та їх відбитків
- •Встановлення змін у друкуючих засобах та їх відбитках
- •Визначення устаткування,
- •Визначення часу виготовлення друкуючих засобів та їх відбитків
- •Встановлення джерела виготовлення підроблених документів
- •4.5. Трасологічна експертиза
- •4.5.1. Дактилоскопічна експертиза
- •4.5.2. Експертиза слідів ніг і взуття
- •4.5.3. Експертиза слідів знарядь злому й інструментів
- •4.5.4. Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів
- •4.5.5. Експертиза слідів зубів
- •4.5.6. Встановлення цілого за частинами
- •200 Метрів від місця події; с — залишки сонцезахисного козирка, вилучені з автомобіля.
- •4.5.7. Експертиза інших слідів
- •Експертиза вузлів і петель
- •Експертиза слідів нігтів
- •Експертиза слідів губів
- •Експертиза ніг (лап) та зубів тварин
- •4.6. Судово-балістична експертиза
- •4.7. Експертиза холодної зброї
- •4.8. Ототожнення особи за ознаками зовнішності
- •4.9. Фототехнічна експертиза
- •4.10. Експертиза матеріалів та засобів відеозвукозапису
- •4.11. Експертиза комп'ютерів, носіїв і технологій
- •4.12. Експертиза голограм
- •Візуальний контроль голографічних захисних елементів
- •Мікроскопічне дослідження голограм
- •4.13. Експертиза випадків з транспортними засобами спеціального призначення
- •Повітряний, транспорт
- •Залізничний транспорт
- •Позаииіяхоеі транспортні засоби
- •4.14. Судово-медична експертиза
- •4.14.1. Судово-медична експертиза трупа
- •4.14.2. Експертиза живих осіб
- •Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень
- •Судово-медична експертиза при статевих злочинах
- •4.14.3. Експертиза речових доказів
- •Експертиза крові
- •Експертиза виділень
- •Експертиза волосся
- •Трасологічні експертизи
- •Балістичні експертизи
- •МІкрологічні експертизи
- •4.14.4. Генотипоскопічна експертиза
- •4.14.5. Експертиза за матеріалами справи
- •Експертизи стану здоров'я
- •Експертизи за матеріалами справи за фактами професійних правопорушень медичних працівників
- •4.15. Судово-психіатрична експертиза
- •Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи
- •Підготовка матеріалів для судово-психіатричної експертизи
- •4.16. Судово-психологічна експертиза
- •4.17. Судово-економічна експертиза
- •4.17.1. Судово-бухгалтерська експертиза
- •4.17.2. Судова фінансово-кредитна експертиза
- •4.17.3. Судова фінансово-економічна експертиза
- •Підготовка матеріалів для судово-економічної експертизи
- •4.18. Товарознавча експертиза
- •4.19. Автотоварознавча експертиза
- •4.20. Технічна експертиза
- •4.20.1. Технічна експертиза загального характеру
- •4.20.2. Пожежно-технічна експертиза
- •4.20.3. Будівельно-технічна експертиза
- •4.20.4. Агротехнічна експертиза
- •4.20.5. Автотехнічна експертиза
- •4.20.6. Технічна експертиза вибухів
- •4.20.7. Електротехнічна експертиза
- •4.21. Технологічна експертиза
- •4.22. Експертиза матеріалів і речовин
- •4.22.1. Загальні положення і проблеми
- •4.22.2. Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів
- •2. Поперечний зріз листя кока (мікрознімок). 3. Подрібнені частки конопель
- •5. Подрібнені частки маку снодійного.
- •4.22.3. Експертиза металів і сплавів
- •4.22.4. Експертиза лаків, фарб і покриттів
- •4.22.5. Експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів
- •4.22.6. Експертиза скла та кераміки
- •4.22.7. Експертиза волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них
- •2. Кінці волокон нитки в місці обриву — збільшення 25х.
- •3. Пошкодження поліефірного волокна нитки — збільшення 1250х.
- •4. Пошкодження віскозного волокна — збільшення 650х.
- •4.22.8. Експертиза пластмас і полімерів
- •4.22.9. Експертиза рідин, що містять спирт
- •4.22.10. Експертиза парфумо-косметичних виробів
- •4.23. Фармацевтична та фармакологічна експертизи
- •4.24. Експертиза харчових продуктів
- •Перелік об'єктів,
- •1. Зерно, зерноборошняні та кондитерські вироби
- •2. Молоко, молочні продукти та продукти їх переробки
- •3. М'ясо, риба та продукти їх переробки
- •4. Харчові жири тваринного та рослинного похода
- •5. Бакалійні товари
- •7. Напої безалкогольні, слабоалкогольні, плодово-ягідні та овочеві соки
- •8. Алкогольні напої
- •4.25. Ґрунтознавча експертиза
- •Основні правила роботи з грунтовыми об'єктами
- •4.26. Судово-гемологічна експертиза
- •4.27. Судово-біологічна експертиза
- •4.28. Ветеринарна експертиза
- •4.29. Екологічна експертиза
- •4.30. Одорологічна експертиза
- •4.31. Експертиза об'єктів інтелектуальної власності
- •Орієнтовний перелік питань, які вирішуються при дослідженні об'єктів авторського права та суміжних прав
- •Економічні питання, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •Питання, пов'язані з охороною прав на промислові зразки
- •Питання, пов'язані з охороною прав
- •Питання, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію
- •Питання щодо рекламних матеріалів
- •4.32. Мистецтвознавча експертиза
- •Встановлення матеріальної цінності досліджуваних художніх творів
- •Визначення художніх, ідеологічних та морально-етичних аспектів змісту досліджуваних творів
- •5. Оцінка висновку експерта
- •6. Рекомендована література
- •7. Довідка про експертні установи україни
- •Авторський колектив
- •Оцінка висновку експерта 376
- •Рекомендована література 378
- •Довідка про експертні установи україни 381
- •04209, М. Київ-209, вул. Героїв Дніпра, 31-6
4.22.4. Експертиза лаків, фарб і покриттів
Лакофарбові матеріали {лаки, фарби, емалі, ґрунтовки, складові їх компоненти), а також предмети з пофарбованою поверхнею (транспортні засоби, деталі будівельних конструкцій, сейфи, інструменти) часто виступають як речові докази при розслідуванні кримінальних справ та при вирішенні спорів у цивільних та господарських справах.
Лакофарбові матеріали є багатокомпонентними системами, стійкими щодо дії зовнішніх факторів після їх висихання та отвердіння. Основними компонентами лакофарбових матеріалів є: зв'язуюче — плівкоутворюючі речовини штучного та природного походження; пігменти — органічні та неорганічні речовини (природні та штучні), які надають фарбі колір; наповнювачі — мінеральні речовини, які додаються до фарб для надання покриттям заданих фізико-механічних властивостей; органічні розчинники та розріджувачі, які сприяють отриманню певної в'язкості фарб. Для надання покриттям еластичності до фарб додають пластифікатори. З метою прискорення процесу висихання лакофарбових матеріалів використовують сикативи. Для полегшення емульгування вводяться поверхнево-активні речовини.
У лакофарбовій промисловості прийнято поділ лакофарбових матеріалів за видами готової продукції (фарби, емалі, лаки, оліфи тощо), за хімічною природою зв'язуючого (масляні фарби (МА), нітроемалі та лаки (НЦ), пентафталеві (ПФ) та гліфталеві (ГФ) грунти і емалі тощо), а також за марками (мочевиноформальде-гідна емаль МЧ-13, грунтовка ПФ-226 тощо). Уданий час можливості складання спеціальних криміналістичних класифікацій лакофарбових матеріалів та покрить обмежені відсутністю жорстких нормативів на технологію фарбування таких об'єктів, як житлові приміщення, паркани, предмети домашнього вжитку, а також відсутністю систематизованих відомостей про фарбування приладів, станків, інструментів та інших об'єктів.
Об'єктами експертизи лаків, фарб і покриттів можуть бути:
конкретні об'єми лакофарбових матеріалів, які за припу щенням мають спільне джерело походження (за місцем виготов лення, зберігання, використання);
окремі складові компоненти лакофарбових матеріалів (зв'я зуюче, пігменти, наповнювачі), які ймовірно використовувалися для виготовлення конкретного лакофарбового матеріалу;
лакофарбові покриття конкретних фарбованих предметів і часток речовин, які ймовірно відокремилися від них;
конкретні сукупності фарбованих предметів зі слідами кон тактної взаємодії;
— інструменти, які використовувались для виконання робіт з лакофарбовими матеріалами.
На експертизу лакофарбових матеріалів та покриттів (ЛФМ та ЛФП) треба направляти:
частки лакофарбового покриття, виявлені на місці події;
об'єкт-носій з нашаруваннями речовини, схожої на фарбу (одяг, деталі транспортного засобу, інструменти тощо);
ідентифікований об'єкт з пошкодженнями на лакофарбово му покритті (зіскоби з нього) або ємність лакофарбового мате ріалу.
На експертизу ЛФМ та ЛФП слід направляти, по можливості, не зіскоби, а безпосередньо об'єкт, оскільки вилучення зіскобів призводить до знищення поверхні та унеможливлює проведення трасологічних досліджень. Мікрочастки доцільно вилучати з поверхні об'єкта-носія тільки у разі загрози їх втрати (легко осипаються), запобігаючи при цьому випадковим забрудненням. Перш ніж вилучати мікронашарування з об'єкта-носія, необхідно ретельно їх описати, вказати розміри часток або нашарувань, їх зовнішній вигляд і обов'язково — локалізацію.
Пакувати речові докази треба таким чином, щоб під час пересилки (транспортування) різноманітних зразків та об'єктів не трапилося їх пошкодження та змішування.
Слід мати на увазі, що індивідуальні особливості лакофарбового покриття предмета виникають у момент його нанесення, при затвердінні. Так, залежно від способу та технології фарбування транспортних засобів (наливом, занурюванням, розпиленням тощо), режиму висихання після фарбування на поверхні покриття можуть утворюватися різні дефекти (шагрені, пористість, смугастість, меління тощо). Багато локальних дефектів утворюються при старінні лакофарбового покриття під час експлуатації: біле-соватість, розтріскування, бронзування, відшарування, меління.
Покриття транспортних засобів є багатошаровим. Кількість шарів визначається самим типом транспортного засобу та технологією фарбування. Покриття може містити, відповідно до стандартної заводської технології від двох до восьми шарів: ґрунтовка, шпатлівка, декоративні емалі, лаки. Тому шаруватість є цінною ідентифікаційною ознакою покриття, яка містить інформацію про тип, вид і марку транспортного засобу, технологічні особливості фарбування, умови експлуатації, наявність чи відсутність ремонтних робіт та умови їх проведення.
Під час проведення експертизи ЛФМ та ЛФП вирішуються такі питання:
1) Чи є даний об'єкт лаком (фарбою, емаллю)?
20 — 4-2531
306
Чи є на даному об'єкті нашарування часточок ЛФП?
Яким ЛФМ був покритий предмет до перефарбування?
Чи містить ЛФП автомобіля (конкретної деталі) залишки за водського стандартного покриття?
5} Чи перефарбовувався автомобіль? Якщо так, то скільки разів та за яких умов {кустарних чи в спеціалізованій майстерні)?
Чи має ЛФП автомобіля дефекти? Якщо так, то чи є вони за водським браком або утворилися при експлуатації?
Чи мають спільну родову (групову) належність частки, вилу чені на місці події, з ЛФП автомобіля державний №...?
Чи складали раніше єдину пофарбовану поверхню частки, вилучені на місці ДТП з ЛФП автомобіля державний №...?
Для успішного вирішення задач, поставлених перед експертизою ЛФМ та ЛФП, крім речових доказів та порівняльних зразків, експерту, по можливості, необхідно надати такі відомості:
про дату пофарбування предмета (наприклад, дата виготов лення автомобіля);
про заводське чи кустарне виготовлення предмета з фарбо ваною поверхнею;
про умови експлуатації предмета з фарбованою поверхнею (наприклад, транспортування на автомобілі певних матеріалів, що забруднюють поверхню, — бітуму, вапна, деревини, хімреак- тивів);
про умови зберігання фарбованого предмета (наприклад, автомобіль зберігався у сараї з цементом);
про можливість контакту фарбованого предмета з іншими предметами в момент пригоди;
— про умови виявлення, вилучення та фіксації об'єктів слідчим. Методи дослідження ЛФМ та ЛФП поділяються на чотири групи
(залежно від впливу на збереженість об'єкта як речового доказу).
Група методів, що не впливають на властивості (зовнішній вигляд, внутрішню будову та хімічний склад) речового доказу. До них належать всі види оптичної мікроскопії, фотографічні мето ди, застосування комп'ютерних технологій.
Методи, що не змінюють зовнішні ознаки ЛФП, зокрема його форму, але можуть частково змінювати внутрішні ознаки об'єк та, властивості його матеріалу, речовини. До цієї групи належать, наприклад, люмінесцентна спектроскопія, яка може прискорю вати процеси старіння ЛФП, що викликає зміну кольору його по верхні, фізичних властивостей матеріалу; рентгенофлюоресцент- ний, рентгеноструктурний, нейтронно-активаційний аналізи та інші методи.
Методи, застосування яких спричиняє порушення цілісності
307
об'єкта, руйнування його форми. Це спектральний аналіз в ультрафіолетовій, видимій та інфрачервоній областях спектра, тонкошарова хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія тощо. При цьому кількість речовини (об'єкта) не змінюється і придатна для проведення наступних досліджень.
D1.4
4. Методи, використання яких викликає знищення речового доказу. До них належать хімічні методи аналізу, газорідинна хроматографія, атомний спектральний аналіз.
11000 1/см
1 6720
15000
19000
27600
23000
Рис. 58. Відмінності двох фіолетових барвників — кислотного фіолетового С (а) і основного фіолетового К (б).
20*
308