2. Кінці волокон нитки в місці обриву — збільшення 25х.

3. Пошкодження поліефірного волокна нитки — збільшення 1250х.

4. Пошкодження віскозного волокна — збільшення 650х.

Значна частина правопорушень (зґвалтування, вбивства, на­несення тілесних ушкоджень) відбуваються в обстановці актив­ної взаємодії суб'єкта злочину та інших осіб з предметами речової обстановки події злочину. В результаті цього на знаряддях злочи­ну, предметах злочинного зазіхання, на одязі, тілах правопоруш­ника і потерпілого, а також на інших об'єктах, які мають зв'язок з подією злочину, залишаються різноманітні не видимі оком мікро­частинки — одиничні волокна-нашарування.

Одиничні текстильні волокна найчастіше залишаються на одя­зі, взутті, тілі людини при їх контакті з виробами з волокнистих матеріалів; на оббивці меблів і сидіннях автотранспортних засо­бів; на ділянках підходу до місця злочину чи відходу з нього; у місцях проникнення злочинця через перешкоди (на краях злама­них перегородок, на торцях перепиляних решіток, на уламках скла розбитих вікон, вітрин, на виступаючих поверхнях речової обстановки, на корі і гілках дерев); на транспортних засобах при дорожньо-транспортних пригодах; на знаряддях злочину; на предметах злочинного зазіхання (волокна від матеріалів, які ви­користовувались для упаковки і переміщення).

Експертизу волокон умовно можна поділити на дослідження:

• мікрооб'єктів (волокон-нашарувань);

• макрооб'єктів (шматочків тканин, трикотажу, ниток, моту­ зок, клоччя тощо);

• обгорілих часточок волокнистих виробів.

Кожний з цих видів має специфіку і дозволяє вирішувати своє коло питань.

При дослідженні волокон-нашарувань вирішуються класифі­каційні (встановлення природи і виду волокон) та ідентифікацій­ні задачі (встановлення родової чи групової належності та інди­відуальної ідентичності). Визначення загальної групової належ­ності проводиться стосовно певної множини об'єктів конкрет­ного роду, якщо виявлені ознаки характеризують загальні умови виготовлення (однакову марку барвників, наявність технологіч­ного браку тощо), зберігання та експлуатації. Як правило, по оди­ничних волокнах неможливо вирішити питання про індивідуаль­ну тотожність конкретного виробу, тому що вони не містять ін­формації про виріб; це вдається лише зрідка, коли, крім родових та групових, виявлені ознаки, які відображають обставини зло­чину, і їх сукупність є практично неповторною.

Типові питання, що вирішуються даною експертизою:

1. Чи є частинки, вилучені при огляді місця події, текстильни­ ми волокнами?

2. Чи є на одязі потерпілого волокна-нашарування загальної родової (групової) належності з волокнами, які входять до складу предметів одягу обвинуваченого?

3. Чи є на предметах одягу обвинуваченого волокна-нашару­ вання загальної родової (групової) належності з волокнами, які входять до складу предметів одягу потерпілого?

4. Чи є на зрізах нігтів даної особи мікрочастинки волокон? Як-

316

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

317

що так, чи мають вони загальну родову (групову) належність з во­локнами, які входять до складу одягу обвинуваченого?

5. Чи є на знарядді злочину волокна-нашарування загальної родової (групової) належності з волокнами, які входять до складу одягу потерпілого?

6. Які характерні ознаки текстильного матеріалу мають волок­ на, вилучені при огляді місця події (одягу, тіла потерпілого), і від якого виробу вони відділилися? Чи придатні вони для іденти­ фікації виробу?

7. Чи є на тілі чи одязі потерпілого (підозрюваного) і на оббивці меблів, сидінні автомобіля волокна, які могли б відокремитись при контакті цих предметів?

8. Яким і чи однаковим способом відокремлені волокна, вилу­ чені при огляді місця події, і які при цьому пошкодження могли бути завдані виробу?

При вирішенні питання про виявлення на предметах-носіях мікрочастинок волокон від конкретних предметів досліджен­ня повинно проводитись з урахуванням попереднього вивчення складу матеріалів, які утворюють ці предмети, та нашарувань сторонніх матеріалів будь-якої природи на їх поверхні, оскільки останні часто входять до структури елемента речової обстановки. Водночас вирішується питання про природу і родову належність виявлених мікрочастинок-нашарувань.

Дослідження макрооб'єктів найчастіше бувають предметом ком­плексної — трасологічної та хімічної експертизи. При цьому вирі­шуються такі ідентифікаційні питання:

1) Чи є шматочок тканини, вилучений при огляді місця події, частиною даного предмета одягу?

2} Чи належить пояс, знайдений на місці події, плащу обвину­ваченого?

3. Чи становили раніше одне ціле шматок мотузки, вилучений при огляді місця події, та шматок мотузки, вилучений у підозрю­ ваного?

4. Чи відірваний ґудзик, виявлений на місці події, від сорочки потерпілого?

Інколи при дослідженні макрооб'єктів виникає необхідність у вирішенні діагностичних питань, наприклад: чи перефарбову­вався наданий на дослідження предмет одягу?

При дослідженні об'єктів, які були піддані термодеструкції, ви­рішується класифікаційні та ідентифікаційні питання:

1) Чи є у попелі, вилученому з місця події, частки предметів одягу або інших волокнистих матеріалів і яких саме?

2. Чи мають загальну родову (групову) належність обгорілі шмат­ ки мотузок, тканини тощо з відповідними матеріалами, вилучени­ ми у підозрюваного?

3. Чи є у згорілих залишках, вилучених з місця події, деструк- товані (обвуглені) частки конкретного одягу або інших волокнис­ тих матеріалів?

Дослідження волокон, волокнистих матеріалів та обвуглених часток проводиться за спеціально розробленими методиками. Во­ни включають методи: оптичної мікроскопії, електронної мікро­скопії, мікрофотографії, хімічного мікроаналізу, вихідної тонко­шарової хроматографії, спектрофотометрії, атомного абсорбцій­ного аналізу (див. рис. 60 і 61).