4.24. Експертиза харчових продуктів

З метою підвищення результативності боротьби зі злочинами, що скоювалися в закладах торгівлі, громадського харчування, а також на підприємствах — виробниках харчових продуктів, ще наприкінці 60-х років XX століття в експертно-криміналістичних

підрозділах системи МВС створені лабораторії дослідження хар­чових продуктів, завдання яких полягало у перевірці відповідно­сті якості харчових продуктів вимогам державних стандартів та інших нормативних документів. Так з'явився новий вид експер­тизи — експертиза харчових продуктів.

Крім лабораторій системи МВС, існує багато акредитованих добре оснащених лабораторій, які займаються науково-дослідною роботою та дослідженням харчових продуктів на високому рівні, таких як Центральна митна лабораторія, лабораторія Інституту гігієни харчування, лабораторії при санітарно-епідеміологічних службах та багато інших лабораторій, де можна отримати вичерп­ні та обгрунтовані відповіді на питання, які ставляться органами дізнання, слідства та судами.

Значної шкоди економіці України завдає присутність на ринку держави недоброякісних та небезпечних для вживання харчових продуктів. Одним з факторів, що ускладнюють контроль якості, є дуже широкий асортимент продуктів харчової промисловості, зу­мовлений великою кількістю підприємств-виробників та появою на продовольчому ринку України нових марок продукції як за­кордонного, так і вітчизняного виробництва. Підприємства, і на­самперед новоутворені структури, з метою скорочення витрат на виробництво та отримання надприбутків порушують технологіч­ні процеси, умови виробництва, зберігання та реалізації продук­ції, внаслідок чого недоброякісні продукти надходять до спожи­вачів, що становить загрозу життю та здоров'ю населення і зав­дає державі значних економічних збитків.

Одним з найбільш складних і водночас інформативних напря­мів досліджень харчових лабораторій є експертиза алкогольних напоїв.

Статтею 204 КК України передбачено кримінальну відпові­дальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транс­портування з метою збуту підакцизних товарів, серед яких знач­не місце посідають алкогольні вироби. Набуття чинності новим Кримінальним кодексом, а отже, і зазначеною статтею, підвищи­ло ефективність боротьби з фальсифікацією лікеро-горілчаної продукції на загальнодержавному рівні, а також сприяло зростан­ню результативності роботи правоохоронних органів у цьому на­прямі. Завдяки цьому викрито велику кількість підпільних цехів з виробництва горілки, вина, коньяку та слабоалкогольних напоїв. Так, в одному з регіонів України було вилучено велику партію спиртової суміші для консервування плодів та ягід. При до­слідженні цієї суміші встановлено, що замість природних барвни-

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

328

Розділ 2

ків, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, вона містить анілінові барвники, які застосовуються для фарбування вовни, паперу в лакофарбовій промисловості і заборонені для ви­користання у харчовій, а велика кількість сполук даного типу спричиняє пухлини печінки.

Однак останнім часом поширюються фальсифікація та підроб­ка не тільки алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних на­поїв, а й фальсифікація та пересортування продукції м'ясо-мо-лочної промисловості, кондитерських виробів, харчових жирів рослинного та тваринного походження. Наприклад, з метою уде­шевления продукції та отримання надприбутків, до жирів тва­ринного походження (вершкове масло) додаються малоцінні жи­ри рослинного походження. Значення досліджень подібних фак­тів останнім часом зросло у зв'язку з масовим надходженням в Україну екзотичних рослинних жирів та олій і продуктів, виго­товлених на їх основі. Однією з найпоширеніших груп таких то­варів є замінники та еквіваленти какао-масла, виготовлені із за­стосуванням кокосової, пальмової олій.

У новоутворених підприємствах м'ясної промисловості для прискорення технологічного процесу і отримання надприбутків до основного компоненту — м'яса додаються малоцінні домішки як тваринного, так і рослинного походження, а також низка на­туральних і штучних харчових добавок додаються до сировини, напівфабрикату або готового продукту з метою збільшення стро­ку їх зберігання, підсилення смаку, запаху, кольору та надання гарного зовнішнього вигляду продукції. Такими домішками мо­жуть бути подрібнені й перемелені кістки та шкіра тварин, суб­продукти, білкові домішки рослинного й тваринного походжен­ня, не передбачені рецептурою, а також ароматизатори, стабілі­затори, посилювачі смаку, фарбники, емульгатори та інші речо­вини, безконтрольне використання яких надає ковбасним виро­бам не притаманний їм запах, смак та консистенцію.

Об'єктами дослідження експертизи харчових продуктів мо­жуть бути:

• зерно, зерноборошняні товари — крупа, мука, макаронні вироби, хліб, булочні вироби тощо;

• кондитерські вироби — печиво, тістечка, торти, крохмаль, цукор, шоколад, какао-порошок, мед, цукерки, джем, варення тощо;

• молоко та молочні продукти — молоко, сметана, кефір, верш­ ки, сир, сир твердий, морозиво, йогурт, молочні консерви тощо;

329

• м'ясо та м'ясопродукти — м'ясо різних тварин, копченина, ковбаси, сосиски, м'ясні консерви тощо;

• риба та рибопродукти — риба, риба в'ялена, оселедці, рибні консерви, ікра тощо;

• харчові жири — масло коров'яче, маргарин, олія рослинна, майонез, жири топлені свинячі, смалець, коров'ячі тощо;

• бакалейні товари — дріжджі, кава, чай, оцет, сіль, прянощі тощо;

• готові страви, кулінарні вироби та напівфабрикати — пер­ ші, другі та треті страви, м'ясні рублені вироби, фарш, каші, са­ лати, компоти, гарячі напої, пиріжки тощо;

• слабоалкогольні і безалкогольні напої — пиво, квас, соки, си­ ропи, солодка та мінеральна вода газована і негазована тощо;

• алкогольні напої — вина (газовані та тихі, виноградні та пло- дово-ягідні), коньяки, спирт, горілка, лікеро-горілчані вироби (лі­ кери, креми, настоянки, наливки, пунші, бальзами, аперитиви, коктейлі, джини, віскі, ром), напої домашнього виготовлення (ви­ но, бражка, самогон).

Харчова експертиза регулюються загальними положеннями з питань вилучення, порівняльного дослідження об'єктів експерти­зи та супровідною документацією до речових доказів. Існують правила, регламентовані державними стандартами, за якими провадиться відбір проб харчових продуктів для встановлення їх якості, а також розглядаються питання, що вирішує експерт при дослідженні об'єктів експертизи.

Успішне проведення харчової екпертизи багато у чому зале­жить від того, наскільки правильно і повно здійснена підготовка матеріалів для дослідження, яких заходів вжито для збереження властивостей наданих на нього товарів.

Наприклад, недодержання встановленого порядку відбору се­редньої проби або надання на експертизу недостатньої кількості продуктів може призвести до неправильних висновків. Відібрані проби мають бути негайно надані на дослідження, а за відсутно­сті такої можливості допускається доставка проб деяких продук­тів не пізніше 4—6 годин з моменту їх відбору. У виняткових ви­падках, коли в ці строки не виявляється можливим надати проби на дослідження, після консультації зі спеціалістом їх слід зберіга­ти у прохолодному місці.

Методи відбору проб встановлені стандартами. Чинні стандар­ти і технічні умови передбачають декілька варіантів відбору проб для органолептичної оцінки і лабораторного аналізу, що включає фізико-хімічне, радіологічне, бактеріологічне тощо дослідження.

1

ззо

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

331

Відбір проб, визначення однорідності партії товарів часто мають багато особливостей і потребують спеціальних знань, отже, необ­хідно звертатись за консультацією до спеціалістів.

Нормативними документами регламентовано технічні умови виготовлення, вміст, якість, упаковку, маркування, транспорту­вання, зберігання, терміни придатності та правила відбору проб харчових продуктів, що виробляються підприємствами харчової промисловості.

Основні положення при вилученні об'єктів дослідження:

• харчові продукти і напої вилучають за правилами, передба­ ченими відповідними стандартами;

• на експертизу надають певну кількість продуктів відповідно до нормативних документів;

• продукти вмішують у чисту суху тару: скляні банки, пляш­ ки, поліетиленові пакети та упаковують так, щоб забезпечити їх збереження;

• вилучені зразки опечатують або пломбують у присутності представників громадськості будь-яким доступним способом, що виключає втрату зразка, зміну його фізико-хімічних властивостей;

• для порівняння вилучених об'єктів з продуктами певного виду, сорту надають зразки для порівняльного дослідження: ал­ когольні напої у звичайних упаковках, соки, молоко, сметану то­ що з нерозпечатаних банок, фляг, бочок, звертаючи увагу на пар­ тію, дату виготовлення і розливу.

Для визначення відповідності харчових продуктів і напоїв ви­могам нормативної документації їх вилучення проводять мето­дом випадкового відбору проб одиниць продукції з кожної партії. Партія — кількість продукту одного найменування у споживчій або транспортній тарі, виготовленого одним підприємством-ви-робником, однієї дати виготовлення, однакового за своїми якіс­ними показникам та оформленого одним документом про якість.

При направленні об'єктів дослідження до лабораторії необхідно надати сертифікат відповідності (документ заводу-виробника, в якому зазначені основні фізико-хімічні показники, що характе­ризують якість відповідного продукту), технологічні інструкції, рецептури на вилучені харчові продукти.

При вилученні та направленні проб на дослідження складають такі супроводжуючі документи:

— постанову про призначення експертизи або лист-відношен- ня (якщо кримінальна справа не порушена);

— протокол або акт вилучення зразків (проб). Процесуальне оформлення висновків (при порушенні криміналь-

ної справи) та довідок (при оперативних розробках), техніка отри­мання проб і зразків залежать від конкретних обставин справи та стадії розслідування злочинів.

До порушення кримінальної справи вилучення проб і зразків оформляється актом, який складає оперативний співробітник або інша посадова особа. В акті зазначають: місце, дату та час вилучення (виїмки); посаду, прізвище осіб, які провели відбір проб; прізвище, ім'я та по батькові матеріально відповідальних осіб; найменування продукту, кількість та об'єм проби; кількість продукту, від якого була відібрана проба; посаду та прізвище осіб, у присутності яких проводився відбір проб, та їх підписи; номери та дати накладних і сертифікатів, за якими оформлена дана партія продукту, а також спосіб упаковки та опечатування (зміст відбитку печатки або пломби).

Якщо кримінальна справа не порушена, а дослідження прово­диться у зв'язку з перевіркою підприємства або оперативною розробкою, відібрані проби надаються на дослідження за допо­могою листа-відношення.

За результатами дослідження, проведеного до порушення кри­мінальної справи, у харчовій лабораторії складають довідку, яка є основою для порушення кримінальної справи, планування слід­чих дій та оперативно-розшукових заходів.

За необхідності проведення дослідження харчових продуктів у зв'язку з розслідуванням по кримінальній справі, вилучення проб для першого та зразків для порівняльного дослідження прово­дить слідчий. Вилучення зразків і проб оформляють постановою та протоколом.

Підставою для проведення дослідження по кримінальній спра­ві є постанова слідчого про призначення експертизи. У лаборато­рію разом з постановою про призначення експертизи надають документи, які характеризують основні фізико-хімічні показни­ки, склад та якість наданих продуктів, — сертифікати, техноло­гічні карти, тимчасові положення тощо.