4.30. Одорологічна експертиза

Питання про встановлення об'єктів за запахом привертає ува­гу вчених і практиків. Значення його позитивного вирішення не викликає сумнівів. Проблема введення у сферу доказування результатів одорологічних досліджень (експериментів) наштов­хується на те, наскільки вірогідними і науково обгрунтованими будуть результати, одержані за допомогою вибірки, здійснюваної службово-розшуковим собакою.

Незаперечне доведено, що кожна людина має виключно інди-

відуальний запах. І у цьому сенсі завдання уявляється цілком ко­ректним. Основна полеміка — головним чином, процесуального порядку — виникла через участь у процесі ідентифікації за запа­хом біодетектора-собаки, поведінка якого не завжди може бути інтерпретована однозначно. Тому в Україні поки що офіційно вважається, що у такому вигляді процедура і методика встанов­лення джерела запаху не може бути визнана експертизою, а по­винна розглядатися лише як оперативний захід, результати яко­го не можуть мати доказового значення в кримінально-проце­суальному сенсі.

У той же час у практиці цілком допустимою є органолептична експертиза (органолептичний метод дослідження), наприклад, при дегустації продуктів харчування, вин, парфумів, і висновки таких спеціалістів використовуються як підстава для прийняття рішень, хоча навряд чи можна одержати від цих своєрідних біо-детекторів розгорнуті й аргументовані пояснення щодо ознак, за сукупністю яких вони зробили свій висновок. Вони просто на основі природних здібностей і певного фахового досвіду роз­пізнають смакові або запахові образи — специфічні «букети» сма­кових або запахових властивостей об'єктів реального світу, які відображаються в навколишньому середовищі.

Природа Землі переповнена живими детекторами, які безпо­милково і абсолютно надійно користуються здатністю розпізнава­ти найтонші запахові випромінювання, забезпечуючи своє функ­ціонування і навіть існування біологічних видів як таких. До таких витворів природи, безумовно, належить і собака, видатні якості нюхового апарату якого перевірено віками його існування в природі і служіння людині. Якщо спиратися на цей беззапереч­ний факт і результати ґрунтовних природничо-наукових дослі­джень нюхальних апаратів представників земної фауни (комах, плазунів, риб, ссавців), то можна стверджувати цілковиту надій­ність біологічної детекції запахових образів.

Крім того — і це повинно мати вирішальне значення — немає перешкод для впровадження одорологічної експертизи в судо­чинство і з позицій організації наукового експерименту. Тут слід звернути увагу на метод «чорного ящика» і на принципи чистоти експерименту та відтворюваності його результатів.

У науці вже давно використовується досить ефективний метод встановлення взаємозв'язків, детермінацїй і закономірностей, який полягає в одержанні однозначних наукових висновків шля­хом послідовного введення в певну систему однотипних чинни­ків, котрі спричиняють у системі якісь невідомі або ще не досить

362

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

363

зрозумілі процеси («чорний ящик»), що викликають на виході із системи практично однакові явища. Якщо забезпечена відсут­ність впливу під час експерименту різних непередбачених фак­торів (чистота експерименту) і однаковість результатів досягаєть­ся у статистично достатньому масиві (відтворюваність), то на­дійність методу і об'єктивність результатів його застосування можуть вважатися цілком прийнятними. Слід лише додати, що наукові дані, одержані за допомогою «чорного ящика», широко використовуються навіть у найсучасніших технологіях.

Отже, наукових перешкод для введення у сферу процесуально­го доказування результатів одорологічного експерименту не існує. Потрібні лише воля законодавця та організаційні заходи щодо спеціального навчання лабораторних собак, підготовки достат­нього контингенту спеціалістів-кінологів і створення належної матеріальної бази.

Важливо зазначити, що в Російській Федерації вже офіційно запроваджено експертне дослідження запахових слідів, що дозво­ляє на досудовому слідстві встановлювати: наявність запахових слідів людини на вилучених з місця події носіях; ролі учасників розслідуваної події; спільність (чи відсутність такої) джерела похо­дження запахових слідів, зібраних у різний час і в різних місцях; наявність запахових слідів особи, яка перевіряється, на вилуче­них предметах; наявність запахових слідів потерпілого на викра­дених речах; розташування постраждалих в автотранспортному засобі до моменту аварії; місцеперебування певних осіб тощо.

На сторінках спеціальної літератури вже запропоновано бага­то обгрунтованих ефективних схем проведення одорологічного експерименту (експертизи) в судочинстві.