7. Напої безалкогольні, слабоалкогольні, плодово-ягідні та овочеві соки

На дослідження надають не менше 0,5 л овочевих і плодово-ягідних соків і не менше 1 л безалкогольних напоїв, квасу та пива. Напої у невеликих упаковках (пляшки місткістю 0,5 л і менше) на­правляються на дослідження без порушення закупорювання.

Питання, які вирішуються при їх дослідженні:

1. Чи відповідає газована вода у пляшках найменуванню та ДСТУ?

2. Чи відповідає наданий зразок квасу ДСТУ?

3. Чи відповідає даний зразок овочевого та плодово-ягідного соків ДСТУ?

І

336

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

337

1

4. Чи не фальсифікований поданий на дослідження сік, а якщо так, то яким чином?

4. Чи не розбавлене подане на дослідження пиво?

4. Чи є в напої синтетичні барвники, які не повинні використо­ вуватись для його виготовлення?

4. Чи є в напої аскорбінова кислота, та її кількість?

5. Чи є в напої замінники цукру і які?

8. Алкогольні напої

Правила відбору проб передбачені стандартами. Для контроль­ної перевірки якості продукції відбирають середню пробу не мен­ше 1 л кожного напою окремо.

Питання, які вирішуються при їх дослідженні:

1. Чи відповідають спирт, вино, лікеро-горілчаний напій, горіл­ ка, коньяк, пиво відповідним нормативним документам (ГОСТу, ДСТУ, ГСТУтощо)?

2. Чи відповідають вино, лікеро-горілчаний напій, горілка, конь­ як, пиво своєму найменуванню, а також даним, зазначеним на ети­ кетці, у сертифікаті якості?

3. Чи відповідає надана проба напою зразку, вилученому як еталонний (порівняльний, контрольний)?

1. Чи є вином надана на дослідження рідина?

4. Чи є вино, надане на дослідження, плодово-ягідним або ви­ ноградним?

2. Чи не розведене дане виноградне вино плодово-ягідним вином?

3. Чи є наданий зразок вином домашнього виготовлення?

5. Чи є вилучена рідина спиртним напоєм домашнього виго­ товлення?

6. Що являють собою подані на дослідження рідини? Чи мають спільне джерело походження?

10. Чи містить подана на дослідження рідина ароматизовані добавки, не передбачені технологією виробництва напою (вані­ лін, есенції тощо)?

11. Чи містить надана на дослідження рідина етиловий спирт?

12. Чи є надана на дослідження рідина етиловим спиртом, а якщо так, то чи відповідає він вимогам ГОСТу?

13. Які токсичні мікродомішки містить спиртовмісна рідина, і в якій кількості?

14. Чи є поданий на дослідження спирт технічним, технічним денатурованим або харчовим?

15. Чи є у спирті денатуровані домішки, і які?

16. Чи не є акцизні марки, наклеєні на пляшки, підробними?

17. У який спосіб виготовлені подані на дослідження акцизні марки?

18. Чи не порушена заводська закупорка поданої на дослі­ дження продукції?

19. У який спосіб закупорена подана на дослідження продук­ ція — кустарний чи заводський?

20. Який клей використовувався для наклеювання етикеток, контретикеток, кольєреток та акцизних марок?

Експертиза харчових продуктів має яскраво виражений ком­плексний характер, про що свідчать останні питання, які не на­лежать до питань харчової експертизи, а є предметом трасологіч-ної експертизи, експертизи документів, експертизи матеріалів і речовин. Однак для більш ґрунтовних висновків їх необхідно ви­рішувати паралельно з питаннями про якість, склад та фальси­фікацію харчових продуктів.

При дослідженні харчових продуктів інструментальні методи забезпечують одержаення найбільш повної інформації щодо по­ставлених питань, а також скорочують час проведення експерти­зи. Це — газова та рідинна хроматографія, фотоколориметрія, спектрофотометрія, потенціометрія, рефрактометрія. Крім то­го, застосовуються арбітражні методи дослідження, передбачені стандартами для встановлення якості та фальсифікації поданих на дослідження продуктів,

Так, наприклад, у Центральній митній лабораторії Державної митної служби для дослідження олій та жирів застосовують газо­рідинний хроматограф у комбінації з інфрачервоною спектроско­пією. Визначення природи олійної або жирової сировини, яка ви­користовувалась для виробництва продуктів, можливе лише на підставі досліджень жирокислотного складу продуктів за допомо­гою спеціальних капілярних колонок. У свою чергу, дослідження за допомогою інфрачервоної спектроскопії дає можливість відпо­вісти на питання, чи містить олія або жир транс-ізомери жирних кислот. Таким чином при комплексному дослідженні жирнокис-лотного складу можна не тільки визначити природу олійно-жиро­вої сировини, а й відповісти на питання, чи піддавався продукт гідрогенізації. За допомогою газорідинної хроматографії також проводяться дослідження ізомерного складу олій та жирів, що до­зволяє виявити неякісну та шкідливу продукцію.

Для підвищення достовірності експертних висновків перед вилу­ченням харчових продуктів та при оформленні матеріалів для про­ведення експертизи (дослідження) доцільно звертатись за консуль­тацією до спеціаліста або експерта. У деяких випадках, після узго-

22 — 4-2531

338

дження із спеціалістом або експертом, вилучені об'єкти можуть над­ходити на експертизу кількістю меншою, ніж вказано вище.

Необхідно зазначити, що питання про придатність харчових продуктів для вживання належать до компетенції санітарно-епідеміологічної служби та відповідних установ.