Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Акушерство для студентов / Запоражан том 1

.pdf
Скачиваний:
1059
Добавлен:
09.05.2015
Размер:
6.6 Mб
Скачать

Розділ 9. Обстеження вагітних...

віку плода (куприково тім’яний розмір, помилка не > 7 днів), у 18–22 тиж (біпарієтальний діаметр, довжина стегна, окруж ність голівки, грудної кліт ки і живота, помилка 10– 14 днів). Проводиться УЗ скринінг аномалій розвит ку плода.

Зовнішнє акушерське об!

 

 

стеження у ІІІ триместрі

 

 

вагітності складається з

 

 

чотриьох прийомів Леополь!

 

 

да, за допомогою яких виз

 

 

начається положення пло

І

ІІ

да; передлежача частина

плода та її опущення в таз;

 

 

позиція плода (рис. 9.2):

 

 

I прийом — пальпація

 

 

дна матки у верхньому

 

 

квадранті живота та визна

 

 

чення частини плода, яка

 

 

знаходиться в дні матки;

 

 

II прийом — пальпація

 

 

матки з правого та лівого

 

 

боків матері для визначен

 

 

ня позиції плода;

 

 

III прийом — пальпація

 

 

передлежачої частини пло

 

 

да, наявність вставлення пе

 

 

редлежачої частини в таз;

 

 

IV прийом — визнача

ІІІ

ІV

ється ступінь опущення

 

 

передлежачої частини пло

Рис. 9.2. Прийоми зовнішнього акушерського обстеження

да в таз.

(прийоми Леопольда): І — перший прийом; II — другий прийом;

Лабораторне обсте!

III — третій прийом; IV —четвертий прийом

 

ження включає загальний

 

 

аналіз крові, рівень гематокриту (Ht), гемоглобіну (Hb), глюкози, визначення групи крові, резус фактора, біохімічний аналіз крові (загальний білок і фракції, печінкові проби, коагулограма), скринінг на сифіліс (RW реакція Вассермана, наявність ан титіл до краснухи, гепатиту В, ВІЛ, вітряної віспи (в останньому випадку — за відсут ності її в анамнезі), за показаннями — антитіл до токсоплазми; загальний аналіз сечі (наявність гематурії, глюкозурії, протеїнурії, лейкоцитурії). В сумнівних випадках для підтвердження вагітності проводять тест на вагітність (наявність ХГЛ). При кров’яних виділеннях або болю внизу живота визначають рівень ХГЛ у сироватці

крові.

Подальші візити, згідно з рекомендаціями ACOG, слід проводити кожні 4 тиж до 28 тиж, кожні 2–3 тиж до 36 тиж і щотижня до пологів. Здоровим вагітним, які мають низький ступінь ризику перинатальних ускладнень, рекомендують такі терміни обстеження: для вагітних повторно 6–8, 14–16, 24–28, 32, 36, 39 і 41 й

229

Акушерство і гінекологія. Том 1

тижні гестаційного віку; для вагітних вперше — додаткові візити на 10, 12 і 40 й тиждень. Для вагітних групи високого ризику дати пренатальних візитів повинні бути індивідуалізовані і звичайно є більш частими (табл. 9.1, 9.2).

Упершому триместрі (при повторному візиті) з’ясовують симптоми вагітності, зміни маси тіла, беруть загальний аналіз крові, сечі. Зменшення гематокриту 32 % свідчить про анемію, збільшення 40 % — про гемоконцентрацію. Консультують пацієнток відносно дієти, режиму та гігієни під час вагітності, знайомлять із фізіо логією вагітності та пологів.

Удругому триместрі основну увагу приділяють генетичному скринінгу та вияв ленню можливих аномалій розвитку плода, що дає можливість у разі необхідності перервати вагітність. Скринінг на рівень альфа фетопротеїну (АФП) у крові матері звичайно проводять у терміні 15–18 (15–21) тиж гестації. Підвищення рівня АФП (у 2,5 разу вище середніх значень) корелює з вадами розвитку нервової трубки, передньої черевної стінки, шлунково–кишкового тракту і нирок плода, а також не специфічними несприятливими наслідками вагітності — смертю плода, низькою ма сою при народженні, плодово материнською кровотечею); зниження рівня АФП — з деякими формами анеуплоїдії, включаючи синдром Дауна (трисомія 21), синдром Едвардса (трисомія 18) і синдром Тернера (Х0). Чутливість скринінгу на анеуплої дію підвищується при одночасному визначенні рівня ХГЛ та естріолу у крові матері (потрійний скринінг).

Генетичний амніоцентез, або біопсія хоріона, з подальшим визначенням каріоти пу плода виконується вагітним, старшим 35 років, і тим, що мають високий ризик

 

 

Таблиця 9.1

Рутинні тести для пренатального скринінгу

 

 

 

 

Перший візит і І триместр

ІІ триместр

ІІІ триместр

 

 

 

Гематокрит (Ht),

Альфа фетопротеїн

Гематокрит, гемоглобін

гемоглобін (Hb)

 

 

Група крові і резус фактор

Хоріонічний гонадо

Тест толерантності до

 

тропін

глюкози

Антитіла до краснухи

Естріол

Аналіз мазка на флору,

 

 

гонорею, ПЛР на хламідії

Антитіла до гепатиту В

Ультразвукове дослі

Тест на резус антитіла

 

дження

(у 28 тиж)

Аналіз на ВІЛ, RW

Генетичний амніо

Шкірні проби на туберку

 

центез

льоз

Аналіз мазка на флору,

 

Рентгенографія грудної

гонорею, ПЛР на хламідії

 

клітки

Цитологічний аналіз епітелію

 

 

шийки матки

 

 

Загальний та бактеріологіч

 

 

ний аналіз сечі

 

 

Антитіла до вітряної віспи

 

 

(за показаннями)

 

 

Біохімічний аналіз крові,

 

 

коагулограма

 

 

 

 

 

230

Розділ 9. Обстеження вагітних...

народження дитини із синдромом Дауна (1:270 і вище) та структурними хромосом ними аномаліями.

Між 18 і 20 м тижнями призначають ультразвукове дослідження (УЗД) для вик лючення анатомічних аномалій розвитку плода, оцінки об’єму амніотичної рідини (навколоплідних вод), локалізації плаценти; гестаційного віку плода. Оцінюють кон трактильну функцію матки, стан шийки матки (можливість передчасного перери вання вагітності).

Утретьому триместрі оцінюють характер скорочень матки (Брекстона — Гікса). При регулярних скороченнях визначають стан шийки матки (можливість передчас них пологів). Частота пренатальних візитів збільшується з кожних 2–3 тиж (у пері од між 28 і 36 тижнями вагітності) до щотижневих візитів після 36 го тижня геста ційного віку. Неімунізованим пацієнткам з резус негативним (Rh ) типом крові в терміні 28 тиж гестації слід призначити 1 дозу антирезусного гамма глобуліну. Після 32–34 тиж вагітності використовують прийоми зовнішнього акушерського обсте ження (за Леопольдом) для виявлення положення, передлежання, позиції плода, ступеня вставлення і опущення передлежачої частини плода в таз.

Утретьому триместрі (27–29 тиж) виконують обов’язкові скринінгові лабора торні дослідження: загальний аналіз крові (Hb, Ht), біохімічний аналіз крові та коа гулограму. При зниженні Ht < 32 % і гемоглобіну < 110 г/л діагностують анемію та призначають препарати заліза. Для попередження запорів у зв’язку з вживанням препаратів заліза вагітним призначають також послаблюючі засоби (лактулозу). Тест

знавантаженням глюкозою (ТНГ) є скринінговим тестом щодо гестаційного діабе ту. Він полягає у прийманні 50 г глюкози орально з подальшим вимірюванням рівня глюкози у сироватці крові через 1 год. Якщо рівень глюкози перевищує 14 ммоль/л, призначають тест толерантності до глюкози (ТТГ). ТТГ полягає в серії вимірювань

рівня глюкози в крові натщесерце і потім призначають 100 г глюкози орально. Рівень глюкози в крові вимірюють через 1, 2 і 3 год після орального прийому глюкози. Тест вважається позитивним і свідчить про гестаційний діабет, якщо рівень глюкози на

 

Таблиця 9.2

Скринінгові тести для груп високого ризику

 

 

Групи високого ризику

Специфічні тести

 

 

Вік 35 років і більше

Пренатальний генетичний аналіз

Попередній гестаційний діабет, діабет

Тест з навантаженням глюкозою

у родичів

 

Прегестаційний діабет, непевний гес

Ультразвукове дослідження

таційний вік, повторні викидні

 

Гіпертензія, ниркові хвороби, діабет,

Добова протеїнурія, кліренс креатиніну

прееклампсія в анамнезі, системний

 

червоний вовчак

 

Гіпертензія, діабет, захворювання

Електрокардіограма

серця

 

Прегестаційний діабет

Огляд офтальмолога, гемоглобін А1С

Захворювання щитоподібної залози

ТТГ, вільний Т4

Системний червоний вовчак

Антифосфоліпідні антитіла

Африканці

Скринінг на серпоподібні клітини

 

 

231

Акушерство і гінекологія. Том 1

 

Таблиця 9.3

Групи ризику щодо розвитку гестаційного діабету

 

 

Високий ризик (будь який

Низький ризик

показник присутній)

(всі показники присутні)

 

 

Народження дітей з макросомією

Вік < 25 років

(маса тіла > 4000 г)

 

Мертвонародження в анамнезі

Відсутність несприятливих наслідків

 

попередніх вагітностей, пов’язаних

 

з гестаційним діабетом

Гестаційний діабет в анамнезі

Відсутність діабету в сімейному анамнезі

Діабет у родичів

Нормальна маса тіла

Ожиріння

 

Глюкозурія

 

 

 

тщесерце перевищує 105 ммоль/л, або будь які 2 або 3 аналізи перевищують 190, 165 і 145 ммоль/л (табл. 9.3).

Угрупі високого ризику повторюють дослідження піхвових виділень на гонорею

іПЛР на хламідії. В 36 тиж гестації проводять скринінг на стрептокок групи В. У разі виявлення стрептококу проводять полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) + лікування внутрішньовенним введенням препаратів пеніциліну до пологів.

Фактори ризику передчасних пологів

Передчасні пологи в анамнезі Акушерські ускладнення вагітності (двійнята, істміко!цервікаль! на недостатність, кровотеча)

Низька маса тіла до вагітності і неадекватне збільшення маси тіла при вагітності

Інфекції нижніх відділів статевих шляхів Несприятливі психосоціальні фактори

Загрозливі симптоми при вагітності, що потребують особливої уваги

Піхвова кровотеча Біль у животі або спазми

Часті маткові скорочення в 20–36 тиж Витікання рідини з піхви Значне зменшення рухів плода

Сильний головний біль або розлади зору Постійна нудота Лихоманка або озноб

Набряки верхніх кінцівок або лиця

232

Розділ 9. Обстеження вагітних...

Часті ускладнення вагітності, які можуть бути попереджені або мінімізовані при адекватному пренатальному догляді

Залізо! і фолієводефіцитна анемія Інфекції сечових шляхів, пієлонефрит

Гіпертензія під час вагітності (прееклампсія) Передчасні пологи Затримка внутрішньоутробного розвитку плода

Захворювання, що передаються статевим шляхом та їх вплив на новонародженого Резус!імунізація Макросомія плода

Сідничне передлежання плода в терміні пологів Гіпоксія і смерть плода внаслідок запізнілих пологів

Харчування та гігієна вагітних

Потреби у поживних речовинах протягом вагітності та періоду грудного вигодо вування зростають на 17 % (до 2000–2500 ккал/день). Потреба в калоріях збільшуєть ся на 300 ккал/день під час вагітності і на 500 ккал/день — під час грудного вигодо вування. Рекомендації щодо оптимального збільшення маси тіла під час вагітності залежать від індексу маси тіла (ІМТ) (табл. 9.4).

Білки повинні становити 20 % денного харчового раціону, тобто близько 60 г/ день, жири — 30 %, вуглеводи — 50 %. Для додаткового забезпечення організму білками вагітній рекомендують вживати білоквміщуючі продукти тваринного по ходження (м’ясо, молоко, яйця, сир, риба). М’ясо також є основним залізовміщую чим продуктом. Але м’ясо може містити багато жиру, це слід взяти до уваги, щоб не допустити надмірного збільшення маси тіла. Надмірне збільшення маси тіла є фак тором ризику макросомії плода, дистоції плечиків при пологах. З іншого боку, недо статня прибавка маси тіла супроводжується підвищеним ризиком передчасних по логів та низької маси тіла при народженні, затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Молоко і молочні продукти є ідеальною їжею для вагітних, тому що містять необхідні речовини в оптимальних співвідношеннях.

Потреба в рідині при вагітності збільшується. Дегідратація може спричинювати розвиток маткових скорочень, можливо, внаслідок дії вазопресину на окситоцинові рецептори. Потреба в кальції зростає до 1,5 г/день. Значна кількість вагітних потре бує додаткового застосування заліза; потреба у фолатах зростає з 0,4 до 0,8 мг/день. Прийом фолієвої кислоти є дуже важливим на доконцепційному етапі (0,4 мг/день), тому що дозволяє зменшити ризик вад нервової трубки плода на 50 %. Жінки, хворі на діабет, повинні збалансувати свій харчовий раціон до планованої вагітності, що дозволить досягти компенсації захворювання та зменшити ризик несприятливих пе ринатальних наслідків. Пацієнтки, які страждають на фенілкетонурію, повинні про тягом 3 міс перед заплідненням застосовувати дієту з обмеженням фенілаланіну, що дозволить зменшити ризик аномалій розвитку плода, включаючи вади серця і мікро цефалію.

При багатоплідній вагітності рекомендується додаткове вживання 300 ккал і 10 г білка додатково на кожен плід (табл. 9.5).

233

Акушерство і гінекологія. Том 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 9.4

 

Необхідна енергія, білки, вітаміни і мікроелементи для невагітних,

 

вагітних і жінок, які годують груддю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Невагітні жінки залежно від віку

 

 

 

Жінки,

 

 

 

Вагітні

 

які году

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11–14

 

15–18

 

19–22

 

23–50

51

 

жінки

 

ють груд

 

 

 

 

 

 

 

 

дю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Енергія, ккал

2400

2100

 

2100

 

2000

1800

 

+300

 

+500

Білки, г

44

48

 

46

 

46

46

 

+30

 

+20

Вітамін А, МО

4000

4000

 

4000

 

4000

4000

 

5000

 

6000

Вітамін D, МО

400

400

 

400

 

 

400

 

400

 

Вітамін Е, МО

12

12

 

12

 

12

12

 

15

 

15

 

Аскорбінова

45

45

 

45

 

45

45

 

60

 

80

 

кислота, мг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фолієва кислота,

400

400

 

400

 

 

400

 

400

 

мкг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нікотинова

16

14

 

14

 

13

12

 

+2

 

+4

 

кислота, мг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рибофлавін, мг

1,3

1,4

 

1,4

 

1,2

1,1

 

+0,3

 

+0,5

Тіамін, мг

1,2

1,1

 

1,1

 

1

1

 

+0,3

 

+0,3

Вітамін В6, мг

1,6

2

 

2

 

2

2

 

2,5

 

2,5

 

Вітамін В12, мкг

3

3

 

3

 

3

3

 

4

 

4

 

Кальцій, мг

1200

1200

 

800

 

800

800

 

1200

 

1200

Йод, мкг

115

115

 

100

 

100

80

 

125

 

150

 

Магній, мг

300

300

 

300

 

300

300

 

450

 

450

 

Фосфор, мг

1200

1200

 

800

 

800

800

 

1200

 

1200

Цинк, мг

15

15

 

15

 

15

15

 

20

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 9.5

 

Рекомендації щодо збільшення маси тіла при одноплідній

 

 

 

 

вагітності залежно від індексу маси тіла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маса тіла

 

Індекс маси тіла,

 

Рекомендоване збільшення

 

 

до вагітності, кг

 

 

 

кг/м2

 

 

маси тіла, кг

 

 

 

 

Низька

 

 

 

< 19,8

 

 

 

12,5–18,0

 

 

 

 

Нормальна

 

19,8–26,0

 

 

11,5–16,0

 

 

 

 

Висока

 

 

26,0–29,0

 

 

 

7,0–11,5

 

 

 

 

Ожиріння

 

 

> 29,0

 

 

 

 

<7,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найпростіша дієта при вагітності базується на харчовій піраміді, яка включає 6– 11 частин злаків, 3–5 частин овочів, 2–4 частини фруктів, 3–5 частин молочних продуктів, 2–3 частини м’яса, бобових або горіхів і 1 частину солодощів. Для збільшення постачання заліза рекомендують продукти з високим вмістом заліза: ус

234

Розділ 9. Обстеження вагітних...

Таблиця 9.6

Продукти, які рекомендують для збільшення запасів заліза у вагітних

Вміст заліза

Продукти

 

 

Високий

Устриці, пісне червоне м’ясо, печінка, бобові

Середній

Злаки, крупи

Низький

Біле м’ясо, включаючи курятину, свинину, рибу

 

(лосось), молоко і молочні продукти

 

 

триці, пісне червоне м’ясо, печінку, бобові (для вегетаріанців) разом з продуктами, багатими на аскорбінову кислоту (цитрусові, томати) (табл. 9.6).

Фізичні вправи та подорожі. Неускладнена вагітність не є протипоказанням до помірних фізичних вправ. Після першого триместру слід уникати положення на спині (профілактика синдрому нижньої порожнистої вени). Подорожі слід обмежи ти лише протягом останнього місяця вагітності.

Праця. Згідно з рекомендаціями ACOG, вагітна за відсутності ускладнень може продовжувати працювати до терміну пологів. Після пологів повернення до роботи зазвичай відбувається через 4–6 тиж. Вагітній слід уникати праці на виробництвах з небезпекою впливу токсикантів.

Гігієна. При неускладненій вагітності прийняття ванни вагітною не забороняється. Тільки на останньому місяці вагітності рекомендується душ. Одяг для вагітної пови нен бути комфортним. Слід уникати речей, які стискають тіло, та тісного взуття.

Статеві стосунки при неускладненій вагітності не забороняються, якщо в анам незі не було мимовільних викиднів або передчасних пологів.

Шлунково!стравохідний рефлюкс. Розслаблення стравохідного сфінктера під дією прогестерону і збільшення часу вивільнення шлунка може призводити до нудоти і розвитку рефлюксу. Пацієнткам рекомендують вживати антациди, часто приймати їжу маленькими порціями, уникати положення лежачи протягом 1 год після прий мання їжі.

Збочення апетиту (піка, ріса) — бажання вагітної їсти незвичайні речовини — землю, глину, лід, крейду тощо. Може зустрічатися в сімейному анамнезі. Вагітній слід рекомендувати припинення вживання цих речовин і нормалізацію харчового раціону (достатнє вживання заліза, цинку та інших макро і мікроелементів).

Запори під час вагітності є більш частими і пов’язані з уповільненням часу випо рожнення кишок у зв’язку з тиском матки. Вагітній слід регулювати дієту для підтри мання нормальної функції кишок (харчові волокна, клітковина). Не забороняється прийом м’яких послаблюючих засобів.

Геморой у вагітних є досить частою проблемою, що пов’язано з венозним стазом і компресією нижньої порожнистої вени. Пацієнткам рекомендують симптоматичне лікування за допомогою місцевих анестетиків та кортикостероїдів, збільшення вжи вання рідини і харчових волокон для попередження запорів.

Біль внизу живота в кінці другого — на початку третього триместру за відсут ності інших причин (загроза викидня, передчасних пологів) може бути пов’язаний з розтягненням круглих зв’язок матки в цей період. Рекомендується легкий масаж та знеболювальні препарати.

Біль унизу спини звичайно з’являється в третьому триместрі у зв’язку зі зміною центру ваги тіла. Легкі фізичні вправи, зокрема розтягнення м’язів, можуть сприяти

235

Акушерство і гінекологія. Том 1

виділенню ендорфінів і зменшити біль. Можна застосовувати легкий масаж, теплі компреси і анальгетики.

Набряки нижніх кінцівок, особливо ввечері, можуть бути наслідком стискання нижньої порожнистої вени. Рекомендується відпочинок з піднятими нижніми кінцівками (вище рівня серця), положення на боці під час сну. Набряки обличчя або рук, генералізовані набряки потребують негайного обстеження для виключення можливості прееклампсії.

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок і вульви може бути наслідком розслаб лення гладком’язових венозних стінок і зростання внутрішньосудинного тиску. Ре комендують підняте положення нижніх кінцівок та застосування стискаючих елас тичних панчох або бинтів.

Паління при вагітності супроводжується підвищенням ризику несприятливого наслідку для плода, передчасних пологів та низької маси тіла дитини при наро дженні.

Алкоголь є потенційним тератогеном, тому найкращим рішенням буде відмова від його застосування.

Вживання наркотичних речовин призводить до гіпоксії, низької маси тіла при народженні, розвитку абстинентного синдрому у новонародженого.

Кофеїн не має тератогенних властивостей, тому помірне вживання кави не забо роняється під час вагітності.

Медикаменти. Будь які медикаменти, в тому числі рослинного походження, мо жуть мати системний ефект і несприятливо впливати на плід, тому під час вагіт ності їх бажано уникати, якщо немає спеціальних медичних показань для їх застосу вання.

Контрольні питання

1.Яка мета пренатального консультування?

2.Що включає пренатальний догляд?

3.Охарактеризуйте методи обстеження вагітних.

4.Які обстеження включає пренатальний скринінг? Що таке потрійний тест?

5.Які лабораторні методи є необхідними при обстеженні вагітних?

6.Які ускладнення вагітності можуть бути попереджені за умови адекват ного пренатального догляду?

7.В чому полягають особливості харчування вагітних? Які зміни рекомен дуються у харчовому раціоні?

8.Які продукти слід рекомендувати вагітним із ризиком розвитку залізо дефіцитної анемії?

9.Чи забороняються статеві стосунки протягом вагітності?

10.Чи може вагітна виконувати фізичні вправи, подорожувати?

236

10. Антенатальна діагностика...

Розділ 10

АНТЕНАТАЛЬНА ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПЛОДА

Плацентарна недостатність

Антенатальна діагностика стану плода полягає в оцінці його стану в порожнині матки до початку пологів. Метою антенатальної діагностики є виявлення загрожую чих станів (гіпоксії, загрози внутрішньоутробної смерті плода), які виникають вна слідок плацентарної недостатності (переважно недостатності матково плацентарно го кровотоку) і вимагають розродження до виникнення небезпечного стану плода.

Плацентарна недостатність — клінічний синдром, обумовлений морфологічними і функціональними змінами в плаценті (порушення стану, росту і розвитку плода).

Виділяють три форми плацентарної недостатності: 1) гемодинамічну, зумовлену порушенням матково плацентарного і плодово плацентарного кровотоку; 2) плацен тарно мембранну, яка характеризується зниженням можливостей плацентарної мем брани до транспорту метаболітів; 3) клітинно паренхіматозну, що пов’язана з клітин ною активністю трофобласта і плаценти.

Первинна плацентарна недостатність розвивається до 16 тиж вагітності (до за вершення формування плаценти) внаслідок анатомічних порушень будови матки, васкуляризації та розвитку хоріона, захворювань вагітної або дії несприятливих чин ників зовнішнього середовища.

Вторинна плацентарна недостатність розвивається у більш пізні терміни вагіт ності і є наслідком порушення матково плацентарного кровотоку (гіпертензивні хво роби матері, аутоімунні захворювання, прееклампсія та ін.).

Виявляють гостру плацентарну недостатність (інфаркт, тромбоз, передчасне відшарування плаценти) і хронічну плацентарну недостатність (при хронічній не достатності матково плацентарного кровотоку). Гостра плацентарна недостатність призводить до гострої гіпоксії і нерідко — до смерті плода; хронічна плацентарна не достатність спричинює хронічну гіпоксію і затримку внутрішньоутробного розвит ку (ЗВУР) плода.

Визначення стану плода і ступеня його гіпоксії базується на даних аналізу його серцевого ритму, об’єму навколоплідних вод, активності і поведінки плода, а також швидкості кровотоку в пуповинній артерії. Антенатальна діагностика є менш ефек тивною у разі таких загрозливих для плода станів, як раптова оклюзія пупкового ка натика або внутрішньоутробна інфекція, але також несе корисну інформацію.

Антенатальна оцінка стану плода

Показання до антенатальної оцінки стану плода включають стани, які можуть спричинювати гіпоксію плода внаслідок плацентарної недостатності та зменшення

237

Акушерство і гінекологія. Том 1

матково плацентарного кровотоку: ускладнення вагітності (прееклампсія, ЗВУР пло да, маловоддя, переношена вагітність); материнські захворювання (інсулінзалежний цукровий діабет, гіпертензія, хронічні захорювання нирок, аутоімунні хвороби, інфекції, в тому числі TORCH комплексу), а також попередня внутрішньоматкова смерть плода (табл. 10.1). Частота проведення тестів антенатальної діагностики за лежить від стану матері (зазвичай 1–2 рази на тиждень).

Антенатальна оцінка стану плода може бути корисною для визначення ступеня компресії пупкового канатика при маловодді, а також діагностики внутрішньоутроб ної інфекції у пацієнток з передчасним розривом плодових оболонок.

Найбільш поширеними методами антенатальної діагностики стану плода є такі:

1.Підрахування кількості рухів плода матір’ю протягом фіксованих інтервалів

часу.

2.Нестресовий тест (НСТ) — зовнішній моніторинг серцевої діяльності плода, який дозволяє визначити частоту серцевих скорочень плода (ЧСС), варіабельність серцевого ритму та реакцію ЧСС плода і відповідь на його рухи; варіантом НСТ є тест з віброакустичною стимуляцією.

3.Контрактильний стресовий тест (КСТ) зовнішній моніторинг ЧСС плода і скорочень матки з визначенням змін серцевого ритму плода у відповідь на маткові скорочення.

4.Біофізичний профіль плода (БПП) — поєднання НСТ із результатами ультра звукової оцінки кількох біофізичних параметрів плода, що дозволяють точніше ви значити і прогнозувати його стан.

5.Індекс амніотичної рідини (ІАР) — ультразвукове визначення об’єму навколо плідних вод.

6.Допплерометрія кровотоку плода — ультразвукове допплерівське дослідження

швидкості кровотоку в різних плодових судинах.

Підрахування кількості рухів плода є простим, неінвазивним, легким для виконан ня, доступним і дешевим методом антенатальної діагностики і може виконуватися ма тір’ю. Вагітних слід інструктувати для одержання макимально точної інформації за да ними цього тесту. Кількість рухів плода підраховують щодня. Зниження кількості рухів плода менше 10–15 за день свідчить про непевний стан плода і вимагає застосування більш точних методів антенатальної діагностики. Недоліками цього методу є висока частота хибнопозитивних результатів. У 90 % і більше випадків при зменшенні кількості рухів плода, що відчуваються вагітною, стан плода є задовільним при по дальшій оцінці за допомогою інших методів антенатальної діагностики.

 

 

Таблиця 10.1

Показання для антенатальної оцінки стану плода

 

 

 

Ускладнення

Материнські захворювання

Інші

вагітності

 

 

Прееклампсія

Цукровий діабет типу I

Попередня смерть плода

ЗВУР плода

Гіпертензія

Зменшення кількості рухів пло

 

 

да

Маловоддя

Хронічні захворювання нирок

Визначення компресії пупково

 

 

го канатика при маловодді

Переношена

Аутоімунні захворювання

Оцінка ризику внутрішньо

вагітність

 

утробної інфекції при розриві

 

 

плодових оболонок

 

 

 

238

Соседние файлы в папке Акушерство для студентов