39 Будова мяза як органа. Класифікація мязів за формою та залежно від характеру рухів

за місцем розміщення на скелеті м'язи поділяють на м'язи голови, м'язи шиї, тулуба і хвоста, м'язи передньої та задньої кінцівок.

У розміщенні м'язів на скелеті виявляють такі загальні закономірності: 1) м'язи діють на частини скелета, що з'єднані рухомо, і на шкіру; 2) м'язи на скелеті розміщуються перпендикулярно до осі обертання, у суглобах — поперек кожної осі руху парами з протилежною дією (м'язи-антагоністи); м'язи-синергісти, навпаки, допомагають один одному при скороченні; 3) м'язове черевце, що діє на той чи інший суглоб, розміщується вище від суглоба, а його нижній сухожилок закріплюється нижче від суглоба М'язи можуть одночасно діяти на один, два суглоби та більше Загальні закономірності розміщення м'язів на кінцівках такі: 1) згиначі розміщені всередині кута суглоба, розгиначі, навпаки, проходять через вершину кута суглоба; 2) привідні м'язи розміщені з внутрішньої поверхні суглоба, а відвідні знаходяться на зовнішній його поверхні. М'язи голови поділяють на дві групи: лицьову, або мімічну, й жувальну До лицьової групи м'язів належать коловий м'яз рота, що формує основу губ, має кільцеподібну форму і є стискачем (сфінктером) ротового отвору; носогубний піднімач, що піднімає верхню губу й розширює ніздрі; спеціальний піднімач верхньої губи, що піднімає верхню губу і розширює ніздрі; ікловий, що розширює ніздрі; опускач верхньої губи, який опускає верхню губу; виличний м'яз, за функцією дилататор, розширює ротовий отвір; опускач нижньої губи, що опускає нижню губу; щічний, що є основою щік і допомагає переміщенню корму на кутні зуби під час жування. Крім того, є ще коловий м'яз ока — за функцією сфінктер; опускач нижнього повіка, каудальні, дорсальні та вентральні м'язи вушної раковини та ін. Під час скорочення м'язів мімічної групи відбуваються рухи верхньої та нижньої губ, вушної раковини, повік, відкривання і закривання ротового отвору тощо. До жувальної групи м'язів належать великий жувальний м'яз, що міститься на латеральній поверхні щелепи і стискає щелепи, прикріплюється одним кінцем до виличного гребеня і виличної дуги, а другим — до жувальної ямки нижньощелепної кістки; крилоподібний м 'яз, що міститься на медіальній поверхні нижньощелепної кістки і стискає щелепи, прикріплюється одним кінцем біля хоан на клиноподібній, піднебінній та крилоподібній кістках, а другим — у крилоподібній ямці нижньої щелепи; скроневий м 'яз, який також допомагає стискувати щелепи, прикріплюється одним кінцем біля скроневої ямки, а другим — на м'язовому відростку нижньощелепної кістки; двочеревцевий м'яз, що опускає нижню щелепу донизу, прикріплюється до яремного відростка потиличної кістки і вентрального краю нижньощелепної кістки. У коня і жуйних тварин є ще груднино-нижньощелепний м'яз, який також допомагає опускати нижню щелепу. Внаслідок скорочення названих пар м'язів відбувається акт ремиґання, при цьому великий жувальний м'яз, крилоподібний і скроневий м'язи піднімають або стуляють щелепи при одноразовій дії, при поперемінній дії відбувається зміщення нижньої щелепи вправо або вліво. При дії двочеревцевого та груднинощелепного м'язів нижня щелепа опускається донизу. М'язи шиї і тулуба об'єднуються в чотири групи: 1) м'язи, що діють на плечовий пояс і з'єднують грудні кінцівки з тулубом; 2) м'язи хребетного стовпа; 3) м'язи грудної клітини; 4) м'язи черевної стінки.До першої групи належать такі м'язи; трапецієподібний м'яз з'єднує лопатку з шиєю і тулубом, сприяє винесенню грудної кінцівки вперед; ромбоподібний м 'яз — розміщений під трапецієподібним і також з'єднує лопатку з шиєю та тулубом і сприяє винесенню грудної кінцівки вперед; найширший м'яз спини — з'єднує плече з боковою грудною стінкою, під час руху допомагає винесенню грудної кінцівки назад; плечоголовний м'яз — з'єднує плече з головою, під час скорочення згинає шию й опускає голову донизу, а під час руху тварини — виносить грудну кінцівку вперед; між груднинощелепним і плечоголовним м'язами проходить яремний жолоб, де розміщена яремна вена; зубчастий вентральний м 'яз — підвішує тулуб між грудними кінцівками, прикріплюється верхнім кінцем на медіальній поверхні лопатки, до її зубчастої поверхні, а потім віялоподібно розходиться вниз і закінчується на поперечнореберних відростках шийних хребців та на латеральній поверхні середини перших дев'яти ребер; поверхневий грудний м'яз — з'єднує передню частину грудної кістки з плечовою, є аддуктором грудної кінцівки і сприяє винесенню її вперед; глибокий грудний м 'яз — з'єднує задню частину грудної кістки з плечовою, є також аддуктором грудної кінцівки і сприяє винесенню її назад. До другої групи належать м'язи, розміщені дорсально (зверху) і вентрально (знизу) хребців хребта і виконують роботу, пов'язану із згинанням та розгинанням хребта при одноразовій дії, або здійснюють бокові рухи хребта вправо і вліво при односторонній дії. До дорсальної групи м'язів хребта належать найдовший м'яз — тягнеться від крижової і клубової кісток до голови, поділяється на три частини (найдовший м'яз попереку й грудної клітки, найдовший м'яз шиї та найдовший м'яз голови й атланта), у ділянці шиї від найдовшого м'яза відокремлюється особливий м'яз — пласти- роподібний, який сприяє розгинанню шиї; клубово-реберний м 'яз — тягнеться від клубової кістки до поперечних відростків останніх шийних хребців; остистий і напівостистий м'язи спини й шиї — тягнуться від остистих відростків поперекових і останніх грудних хребців до остистих відростків перших грудних та останніх шийних хребців; баготороздільний м 'яз — прилягає і закріплюється на остистих відростках грудних хребців. У ділянці хвоста є м'язи — піднімачі хвоста. До вентральної групи м'язів хребта належать довгий м'яз шиї — тягнеться під тілами перших шести грудних хребців і до тіл останніх п'яти шийних хребців; довгий м'яз голови — тягнеться від поперечно-реберних відростків другого-п'ятого шийних хребців до потиличної кістки черепа; квадратний м 'яз попереку — тягнеться знизу від верхніх кінців останніх ребер і поперечно-реберних відростків перших поперекових хребців до останніх поперекових хребців і крила крижової кістки. Згинає поперек, малий поперековий м 'яз — тягнеться від тіл останніх грудних і перших поперекових хребців до клубової кістки поряд з квадратним м'язом попереку. У ділянці хвоста розміщені м'язи — опускачі (згиначі) хвоста.До третьої групи належать м'язи, які розширюють грудну клітку під час акту вдиху — це м'язи-інспіратори: дорсальний зубчастий вдихач — починається на надостистій зв'язці передніх грудних хребців і закінчується на верхніх кінцях 2—11-го ребер; піднімачі ребер — закріплюються на верхніх кінцях перших 8 пар ребер і грудних хребцях; міжреберні зовнішні м'язи — розміщені між ребрами в каудовентральному напрямку; драбинчасті м 'язи — починаються від поперечних відростків шийних хребців і закінчуються на перших 4—8-му ребрах; прямий грудний м 'яз — починається на першому ребрі і закінчується на реберних хрящах 2—4-го ребер. До четвертої групи належать парні м'язи, які утворюють стінки черевної порожнини і становлять черевний прес: зовнішній косий черевний м 'яз — починається від груднинних кінців ребер і закінчується трьома сухожильними пластинками: черевною — на білій лінії черева; тазовою — на клубовій і лобковій кістках; стегновою — на фасції стегна. Між черевною і тазовою пластинками розміщена щілина — поверхневе пахвинне кільце. Потовщення тазової пластинки, яке тягнеться від маклака до лобкового горба, називають пахвинною зв'язкою; внутрішній косий черевний — починається від маклака і пахвинної зв'язки, спускається віялоподібно краніовентрально до білої лінії черева і останніх ребер, між заднім краєм м'яза і пахвинною зв'язкою в нижній третині черева утворюється глибоке пахвинне кільце; поперечний черевний м 'яз — починається на поперечно-реберних відростках поперекових хребців і реберної дуги і закінчується на білій лінії черева; прямий черевний м 'яз — тягнеться в нижній стінці черевної порожнини вздовж білої лінії черева до лобкової кістки. По середній лінії черева сухожильні пластинки м'язів однієї половини черевної стінки з'єднуються з однойменними пластинками другої половини, утворюючи так звану білу лінію. Каудально, збоку від білої лінії косі черевні м'язи у самців утворюють пахвинний канал, в якому розміщений сім'яний канатик. Зовні м'язи черевного преса в коня і жуйних вкриті багатою на еластичні волокна жовтою черевною фасцією, яка частково утримує нутрощі, під час бігу — зменшує струси. М'язи черевного преса при скороченні допомагають актам видиху, дефекації, сечовиділення, блювання, а у самок — при пологах. М'язи грудної кінцівки поділяють на групи м'язів, що діють на плечовий суглоб; м'язи, які діють на ліктьовий суглоб; м'язи, що діють на зап'ястний суглоб; м'язи, що діють на суглоби пальців. На плечовий суглоб діють такі м'язи: розгиначі — передостний м 'яз — починається в передостній ямці лопатки і закінчується на горбах проксимального кінця плечової кістки; коракоїдо-плечовий м 'яз — починається на коракоідному відростку лопатки і закінчується на медіальній поверхні проксимального кінця плечової кістки; згиначі: дельтоподібний м 'яз — починається на ості лопатки й заостному м'язі і закінчується на дельтоподібній горбистості плечової кістки; круглий малий м 'яз — починається від каудального краю нижньої третини лопатки і закінчується на шийці плечової кістки; круглий великий м 'яз — починається на каудальному краї лопатки і закінчується на круглій горбистості плечової кістки; відвідні: заостний м 'яз — починається в заостній ямці лопатки і закінчується на латеральному горбі плечової кістки; привідні: підлопатковий м 'яз — починається в підлопатковій ямці і закінчується на медіальному горбі проксимального кінця плечової кістки.