83.Анатомічна і гістологічна будова пристінково-завиткового органа

Присінково-завитковий орган є периферичною частиною однойменного аналізатора. Він сприймає звукові коливання та зміни положення тіла в просторі і представлений вухом, яке поділяють на зовнішнє, середнє і внуторішнє .

До складу зовнішнього вуха входять вушна раковина (мушля) з її м’язами, зовнішній слуховий хід і барабанна перетинка.

Вушна раковина — це шкірна складка лійкоподібної форми, в основі якої лежить еластичний хрящ. За допомогою своїх м’язів, які неоднаково розвинені у свійських тварин, вона може повертатись у напрямку джерела звуку. Шкіра вушної раковини вкрита волоссям. У шкірі, яка вкриває зсередини звужену частину вушної раковини, містяться специфічні залози, секрет яких(вушна сірка) разом із довгим волоссям захищає зовнішній слуховий хід від потрапляння в нього комах, пилу та інших сторонніх предметів. Зовнішній слуховий хід складається з хрящової й кісткової частин і вистелений слизовою оболонкою, яка вкрита багатошаровим плоским епітелієм. Його внутрішній отвір закритий барабанною перетинкою. Барабанна перетинка побудована з волокнистої сполучноїтканини. Зовні вона вкрита багатошаровим плоским епітелієм, збоку середнього вуха — слизовою оболонкою з одношаровим плоским епітелієм.

Середнє вухо знаходиться в барабанній частині кам’янистої кістки. Воно слугує для проведення звукових коливань від зовнішнього до внутрішнього вуха. До його складу входять барабанна порожнина і слухові кісточки з їхніми м’язами та зв’язками. Барабанна порожнина має медіальну, латеральну, дорсальну і вентральну стінки. Латеральна стінка утворена барабанною перетинкою, на медіальній є вікно присінка, закритепідніжкою стремінця, і вікно завитки, закрите вторинною барабанною перетинкою. У вентроростральній стінці є отвір слухової труби, яка сполучає барабанну порожнину з порожниною носоглотки. Випинання стінки слухової труби у коня утворює повітроносний мішок. Через слухову трубу в барабанну порожнину надходить повітря, необхідне для вирівнювання тиску в барабанній порожнині з тиском у внутрішньому слуховому ході. Слухових кісточок чотири: молоточок, коваделко, сочевицеподібна кісточка і стремінце. Вони з’єднані між собою суглобами, а ручка молоточка вправлена в барабанну перетинку. Слухові кісточки утримуються в своєму положенні за допомогою зв’язок, а їхні м’язи зменшують силу коливання.

Внутрішнє вухо складається з кісткового й перетинчастого лабіринтів, між якими є перилімфа, а в середині перетинчастого лабіринту — ендолімфа. До складу кісткового лабіринту входять: присінок, три півколових кісткових канали та кісткова завитка.

84.Особливості будови органів сечовиділення птахів

Органи сечовиділення птахів складаються з нирок і сечоводів, що впадають у середню частину клоаки. Сечового міхура і сечівника немає. Нирки забезпечують виведення з крові кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку води і солей з організму у вигляді сечі. Вони у птахів довгі, розміщені у заглибинах (ямках) попереково-крижового відділу хребетного стовпа і клубових кісток. У них виділяють три частки: передню, середню і задню. Вісцеральна їх поверхня горбиста, забарвлення — темно-коричневе. Відносна маса 1 – 2 %. У курей абсолютна маса нирок досягає 12 – 21 г. Зовнішня поверхня вкрита сполучнотканинною оболонкою, а вісцеральна ще й очеревиною. Кожна частка нирок птахів, як і нирок ссавців, містить кіркову і мозкову речовини. Сечоводи беруть початок всередині ниркових часток. Вони у вигляді звивистих трубочок прямують по медіальному краю нирок і відкриваються у середній відділ клоаки