51 Загальні закономірності внутрішніх органів.

Під час розгляду нутрощів у поперечному розрізі найбільш розвиненим єкомплекс органів травлення. Він тягнеться від переднього кінця до хвоста іє не лише найдовшою, а й найширшою за діаметром трубкою. Решта нутрощів (дихання, сечовиділення, розмноження) мають менші розміри і зв’язаніз кишковою трубкою.Для нутрощів (при їх функціональному та структурному різноманітті) єбагато спільних елементів. Усі вони мають трубчасту будову і сполучаються із зовнішнім середовищем. Травна трубка має два отвори: вхідний(ротовий) і вихідний (відхідник); дихальна трубка — один парний отвір(носовий), який одночасно є вхідним і вихідним. У сечовидільній і статевій трубці самців є тільки один вихідний отвір сечостатевого каналу, хоча

протилежні, початкові кінці цих трубок також складаються з дрібних трубочок, які в цілому формують нирки чи сім’яники. Статева система самокмає особливості: лише провідні шляхи являють собою трубку з непарнимвихідним отвором (статева щілина) і парним вхідним(яйцепровід). Яєчник є компактним органом.Є багато спільного в будові стінок внутрішніх органів, які складаються зтрьох основних оболонок: слизової, м’язової і серозної.Слизова оболонка вкриває внутрішню поверхню трубчастих органів і вистелена епітелієм. Залежно від функції, яку виконує епітелій, він буває дуже різноманітним: у ділянках, де можливі механічні по-шкодження, розміщений плоский багатошаровий епітелій (ротова порожнина, стравохід); там, де механічні пошкодження менш можливі, знаходитьсямиготливий (трахея, маткова труба),циліндричний (кишки), циліндричнийсекреторний (залози) епітелій.Слизова оболонка складається з епітеліальної пластинки , власне сполучнотканинної пластинки та підслизової основи. В місцях, де слизова оболонка легко збираєтьсяв складки або сильно розтягується, як, наприклад, у стравоході, підслизоваоснова добре розвинена. Складчастість у слизовій оболонці може створюватись завдяки наявності особливого тонкого прошарку м’язових волоконецьм’язової пластинки слизової оболонки. Її наяв-ність тісно пов’язана з розвитком підслизового шару.М’язова оболонка порівняно масивна і складаєтьсяз внутрішнього колового і зовнішнього поздовжньогошарів. М’язова оболонка представлена непосмуго-ваною м’язовою тканиною, проте в деяких органах вона може бути представлена посмугованою тканиною (гортань, глотка), яка розділяється на окремім’язи. М’язової тканини може зовсім не бути (носова порожнина).

Серозна оболонка вкриває органи, розміщені в порож-нинах тіла, і розвивається там, де органи зберігають деяку рухливість. Вонаскладається із сполучнотканинної підсерозної основи і поверхневого шару плоских клітин мезотелію. Клітини мезотелію виділяють незначну кількість серозної рідини, яка вкриває гладеньку поверхню серозної оболонки.Якщо органи лежать поза межами порожнини, вони вкриті пухкоюсполучною тканиною — адвентицією — túnica (трахея, стравохід).У товщі стінки трубчастих органів або поза їх межами розміщені залози, які виділяють у просвіт трубчастих органів специфічну речовину — секрет (слину, жовч, слиз, шлунковий сік).Частину залоз, які також розвинулись із епітелію порожнистих органів, однак виділяють специфічну речовину в кров і не мають вивідних шляхів, називають залозамивнутрішньої секреції (ендокринними залозами), а їхню речовину — інкретом. Залози, розміщені в товщі трубчастого органа, називають інтрамуральними, або пристінковими (щічні, піднебінні, язикові, кишкові). Вони бувають одноклітинні (келихоподібні клітини) і багатоклітинні. Останні маютьбудову простих чи розгалужених трубочок, міхурців або одночасно трубочок іміхурців (альвеолярнотрубчасті залози). Залози, що виходять за межі стінки органа, називають застінними, або екстрамуральними (слинні та підшлункова залози, печінка).Кожна багатоклітинна залоза складається з паренхіми і строми. Паренхіма — це специфічна тканина, до складу якої входить епітелій, вид і діяльність якого в різних органах неоднакові: він створює балки часток печінки,

залозисту тканину всіх застінних залоз. Строма складається з пухкої сполучної тканини й утворює капсулу органа й сполучнотканинні перегородки, якірозділяють орган на частки і часточки. В перегородках строми проходять

судини та нерви.

У стінці трубчастих органів розміщені судини (кровоносні, лімфатичні),

нерви та лімфоїдна тканина(лімфоїдні вузли й мигдалики).