53 Будова стравоходу і однокамерного шлунку.

Стравохід є продовженням травної трубки. Через стравохід їжа надходить у шлунок. Глотка, переходячи в стравохід, різко звужується на рівні перших кілець трахеї. Межу переходу чітко видно завдяки поздовжнім складкам слизової оболонки стравоходу та її білуватому кольору.Стравохід належить до трубчастих органів і поділяється на шийну, грудну й черевну частини.

У шийній ділянці стравохід лежить між вентральними м’язами шиї і трахеєю, створюючи стравохідно трахейну борозну, в якій проходять судини танерви. У нижній третині шиї стравохід зміщується на ліву поверхню трахеї,створюючи невеликий вигин. Саме в цій частині можна пропальпуватистравохід і спостерігати проходження кормової грудки. При вході в груднупорожнину стравохід випрямляється і розміщується на дорсальній поверхнітрахеї. Грудна частина стравоходу розміщується на дорсальній поверхнітрахеї, потім у верхній частині середостіння, між тупим краєм легень і аортою. Черевна частина стравоходу коротка (кілька сантиметрів), відразу задіафрагмою відхиляється вліво і входить у шлунок.Стравохід має неоднаковий просвіт і товщину стінок на всьомупротязі. Слизова оболонка стравоходу вистеленабагатошаровим плоским епітелієм,білуватого кольору. На поверхніслизової оболонки відкриваютьсячисленні слизові залози, які розміщені не лише у верхній частиністравоходу (травоїдні), а й по всіййого довжині (собака, свиня). Підслизова основа добре розвинута.

М’язова оболонка 3 досить товста іскладається в основному з двохшарів: внутрішнього — колового і

зовнішнього — поздовжнього. Бувають й інші перехідні шари (до чотирьох). Особливо складне розміщенням’язових волокон у початковій частині стравоходу.У тварин, в яких їжа може повертатися назад із шлунка в ротову порожнину (жуйні, собака), м’язова оболонка складається переважно з посмугованої м’язової тканини. А у тварин, яким не властива така функція, посмугована м’язова тканина є лише в шийній частині стравоходу (кінь, свиня), інша частина складається з непосмугованої м’язової тканини. У шийній частині стравохід вкритий адвентицією , у грудній і черевній порожнинах

серозною оболонкою.У великої рогатої худоби стравохід відносно широкий, однак стінки його

тонкі. Перед входженням у рубець він розширюється. Обидва шари м’язовоїоболонки добре розвинуті і взаємно переплітаються.У коня стравохід вузький, має товсті стінки, які особливо потовщуютьсяперед входом у шлунок. Стравохід на рівні 13-го ребра проходить крізь отвірдіафрагми в черевну порожнину і входить у шлунок, не розширюючись.У свині стравохід широкий, у початковій і кінцевій частинах дещо розширений. В місці переходу в шлунок він лійкоподібно розширюється.У собаки стравохід починається від глотки добре вираженим стравохідним присінком з дрібними поздовжніми складками. На своєму протязі вінформує два звуження і два розширення. Залози стравоходу добре виражені на всьому протязі.Шлунок це мішкоподібне розширення травноїтрубки, де нагромаджується їжа. Шлунок виконує механічну функцію: перемішує і переміщує вміст. Під дією шлункового соку, який виділяється залозами шлунка, їжа перетворюється на кашоподібну масу (хімус), що періодично надходить у тонку кишку. У шлунку деякі речовини можуть всмоктуватися, хоча і в незначній кількості. Шлунок може мати неоднакову внутрішню будову і зовнішній вигляд.Залежно від кількості мішкоподібних утворів (камер) розрізняють однокамерні (кінь, свиня, собака) і багатокамерні (жуйні, верблюди) шлунки. За

характером будови слизової оболонки однокамерні шлунки поділяють нашлунки стравохідного, кишкового та стравохідно-кишкового типу. У шлунках стравохідного типу (кенгуру) слизова оболонка вистелена багатошаровим плоским епітелієм, як і в стравоході. Такий шлунок називають ще беззалозистим, він не має шлункових залоз і є місцем нагромадження їжі. Слизова оболонка шлунка кишкового типу (собака) вистелена циліндричнимепітелієм, який властивий кишкам. Такі шлунки найбільш функціональноактивні і складні в гістоструктурному плані. Вони невеликі і характерні длятварин, які поїдають концентровану їжу. У шлунках стравохідно-кишковоготипу (кінь, свиня, жуйні) слизова оболонка на вхідній ділянці шлунка стравохідного типу, а на вихідній кишкового. Остання відрізняється від першої темно-рожевим кольором і бархатистістю. Обидва типи слизової оболонки можуть займати в шлунку різні за розміром ділянки, проте слизова оболонка стравохідного типу завжди займає меншу частину. Межа між обомаділянками слизової оболонки добре помітна.У багатокамерному шлунку передшлунки чітко відділені від залозистогошлунка. Значення передшлунків надзвичайно велике. Вони є резервуаромдля великої кількості трав’янистої їжі, і завдяки наявності мікрофлори тутвідбуваються складні бродильні процеси, в результаті яких розщеплюється

груба клітковина їжі. Отже, в передшлунках відбувається підготовка і бактеріально-хімічна обробка їжі. Однокамерний шлунок властивий більшості ссавців і маєвідносно просту будову. Він являє собою видовжений мішок з нижнім опуклим краєм — більша кривина— і верхнім угну-тим краєм — менша кривина. В початкову,розширену частину шлунка, ліворуч на меншій кривині входить стравохід

крізь вхідний, або кардіальний, отвір. Кінцева, правачастина шлунка має вихідний, або пілоричний, отвір удванадцятипалу кишку. Середню частину шлунка з боку великої кривини

називають дном шлунка.Передня, діафрагмальна, або пристінкова, поверхня прилягає до печінки й діафрагми, а задня, нутрощева до кишок.Слизова оболонка шлунка має залози навсьому протязі (собака) або лише в залозистій частині (кінь, свиня). Саме вцій частині слизової оболонки розрізняють кардіальні залози шлункові, або власні, або донні (і пілоричні залозиСлизова оболонка у ділянці залоз дна шлунка дещо відрізня-ється від інших ділянок. Вона товща і має більш червонувате забарвлення,

борозни і шлункові ямки, куди відкриваються залози.У ненаповненому шлунку слизова оболонка збирається в складкиМ’язова оболонка шлунка побудована знепосмугованої м’язової тканини і складається з трьох шарів: поздовжнього,косого і колового. Поздовжній шар м’язових волокон — тонкий, розміщений поверхнево на більшій та меншій кривинах і спрямований від стравоходу до пілоруса. Циркулярний, або коловий, шар м’язовихволокон знаходиться в ділянці розміщення донних

і пілоричних залоз. Косий шар м’язових волокон розміщений здебільшого в лівій половині шлунка.

Серозна оболонка шлунка з меншої кривинипереходить у менший сальник, який у вигляді печінково-

шлункової зв’язки з’єднує шлунок з печінкою. Ліворуч сальник зливається з печінково-стравохідною зв’язкою. ,праворуч — з печінково-дванадцятипалою.Серозна оболонка шлунка з більшої кривини переходить у більший сальник , який містить сальникову сумку.Вхід у сальникову сумку (отвір) знаходиться справа відмедіальної площини між каудальною поржнистою і ворітною венами меді-

ально від правої нирки. Між листками більшого сальника лежить селезінка,

яка з’єднується з більшою кривиною шлунка шлунково-селезінковою зв’яз-

кою.У коня шлунок однокамерний, стравохідно-кишкового типу, відносно невеликої місткості (6–15 л). На лівій частині шлункавиділяється сліпий мішок. Слизова оболонка сліпого мішка

вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Внаслідок доброї виразностісліпого мішка, що виступає дорсально, стравохід 1 входить у шлунок косо.Менша кривина коротка і утворює кутову вирізку —.

В ділянці пілоричного отвору виділяється борозна зм’язовим кільцем і стискачем .Слизова оболонка стравохідного типу відділяється від залозистої частинискладчастим краєм, вздовж якого розміщена незначнаділянка кардіальних залоз. Ділянка власних залоз шлунка на слизовій обо-

лонці чітко виділяється темним забарвленням і наявністю ямок. Ділянкапілоричних залоз виділяється жовтуватим кольором.Косий шар м’язових волокон розділяється на зовнішні й внутрішні косіпучки. Внутрішні косі пучки утворюють передню й задню ніжки, які обмежують вхід у шлунок, утворюючи петлю кардії. Петля, а також вузький зтовстим м’язовим шаром стравохід, кінець якого не розширюється, утворюють пристосування, що виконує функцію стискача. Чим сильніше наповню-

ється шлунок, тим більше стягується петля і зворотне надходження вмісту встравохід у нормі неможливе. Більший сальник із шлунка переходить напочаток дванадцятипалої, ободову кишки та підшлункову залозу. Шлунокповністю розміщується в лівому підребер’ї і лише пілорична частина його

заходить у праве підребер’я. Основна частина шлунка лежить дорсально наободовій кишці. Сліпий мішок підходить до лівої ніжки діафрагми на рівні14–15-го ребра.