42 Топографія будова і функції мязів голови тварин.

За розміщенням та іннервацією м’язи голови поділяють натакі групи:1. Лицеві м’язи іннервуються лицевимнервом 2. Жувальні м’язи , іннервуються нижньощелепним нервом з трійчастого нерва.

3. М’язи язика та під’язикового апарату іннервуються під’язиковим нервом .4. М’язи глотки, іннерву-

ються язикоглотковимта блукаючим нервами.5. М’язи гортані, іннервуються блукаючим нервом

6. М’язи очного яблука, іннервуються окоруховим,блоковим та відвідним нервами.М’язи язика та під’язикового апарату, глотки, гортані й очного яблука

описані в розділах, де описується будова цих органів.За походженням (з другої зябрової дуги) розрізняють поверхневі й глибокі лицеві м’язи.Поверхневі лицеві м’язи, які іннервуються різними гілками лицевого нерва, пов’язані з рухливістю шкіри губ, щік, носа, повік і у всіх тварин дужерухливою вушною раковиною. Їх ще називають мімічними м’язами.Глибокі лицеві м’язи, що іннервуються гілками лицевого нерва, подібнідо типових скелетних м’язів. Сюди відносять: 1) каудальне черевце двочеревцевого м’яза (у хижаків і свинейнечітко відмежоване від рострального черевця, яке іннервується від трійчастого нерва); 2) потилично-під’язиковий— і шилопід’язиковий м’язи; 3) стременний м’яз ,який змістився в середнє вухо, а спочатку був м’язом примітивного щелеп-ного суглоба.

Мімічні м’язи — це комплекспластинчастих м’язів, що починаються на кістковій основі, азакінчуються навколо отворів голови. Одні зцих м’язів, що звужують чи закривають отвір (сфінктери), розміщуються по периметру отвору, інші, щорозширюють його (дилататори), розміщені радіально до отвору. М’язи

вушної раковини обертають вушнураковину, опускають та підіймаютьїї, спрямовуючи в бік джерела звуку.Коловий м’яз рота становить основу губ.Зовні вкритий шкірою, зсередини слизовою оболонкою. У м’язі розріз-няють крайову ігубну частини.

Верхній різцевий м’яз розміщений під слизовоюоболонкою. Починається на губній поверхні тіла різцевої кістки вздовж верхніх різців, тягнеться в бік іклів, спрямовується у верхню губу, вплітаючись

у коловий м’яз рота. Напружує верхню губу і притискає її до кістки.Нижній різцевий м’яз починається вздовж різцівнижньої щелепи і спрямовується в коловий м’яз рота, де й закінчується. Забудовою та функцією схожий на попередній м’яз.

Опускач кута рота є продовженням шкірногом’яза шиї, який проходить через жувальний і щічний м’язи до кута рота йнижньої губи.

Носо-губний підіймач починається в усіх тварин від фасції носо-лобової ділянки, а у великих жуйних

і від лобового м’яза. У жуйних і коней м’яз має дві частини: носову й губну, між якими проходить ікловий м’яз. Закінчується м’яз в коловому м’язірота — у верхній губі, а також в латеральному крилі носа, крім свиней. Підіймає верхню губу і розширює ніздрі.

Опускач нижньої губи,у жуйних починається на щічній поверхні нижньої щелепи, зростаючись з закінчується у вентральній половині колового м’яза рота. У коней м’яз бере початок на щелепному горбі або на вінцевому відростку нижньої щелепи, прикритий жувальним м’язом, з-під рос-трального краю якого виходить і тягнеться паралельно ряду корінних зубівдо нижньої губи, в якій і закінчується. У свиней м’яз починається ближче докута рота і своїми сухожилками вливається у верхню губу. У м’ясоїдних цьогом’яза немає. Опускає і тягне назад нижню губу.

Щічний м’яз лежить підслизовою оболонкою щоки, формуючи її основу. Латерально спереду прикритий шкірним м’язом губ, а ззаду — жувальним м’язом. Позаду кута ротавін є продовженням колового м’яза рота. Як широкий, пластинчастий м’язрозміщений між комірковими відростками нижньої й верхньої щелеп і закриває ротову порожнину збоку. Щічний м’яз більш-менш чітко поділенийна краніальну (поверхневу) і каудальну (глибоку) частини. Переміщує корм з щічної ділянки присінка рота на зуби істискує щічні залози.

Лобовий м’яз похідний поверхневогостискача шиї. У жуйних добре розвинений, у свиней — слабко. Рухає і зморщує шкіру лоба.

м’язи починаються частково на черепі,частково на хрящовій пластинці, що лежить спереду від вушної раковини —щитку, і закінчуються на вушній раковині спереду, знизу, ззадуі зверху. Поділяються на ростральні, дорсальні, вентральні й каудальні.Ростральні м’язи вушної раковини До них належать: щитково-вушнораковинні поверхневі м’язи —щитково-вушнораковинні глибокі м’язилобово-щитковий м’яз;вилично-щитковий м’яз; виличновушнораковинний м’яз —

М’язи цієї групи підіймають вушну раковину вгору, вперед, опускають її

донизу.Дорсальні м’язи вушної раковини До них належать: міжщитковий м’яз —тім’янощитковий м’яз; тім’яно-вушнораковинний м’яз.Ці м’язи тягнуть вушну раковину досередини і вперед.

ЯМКИ

Коловий м’яз ока —поділяєтьсяна дві частини: повікову— та очноямкову.

Жувальний м’яз найсильніший з групи жувальних м’язів (за винятком м’ясоїдних). Бере початок

коротким товстим сухожилком на лицевому гребені (лицевому горбі у жуйних) і м’ясисто навентральному краї виличної дуги, закінчується на латеральній поверхні та нижньому краї гілки нижньої щелепи від судинної вирізки до висково-нижньощелепного суглоба. У свиней м’яз починається також на медіальній поверхні виличної дуги і частково від вискового м’яза.