- •1.Дати визначення поняттям клітина,тканина,орган,система органів і організм
- •2.Дати визначення термінам морфологія,гістологія,цитологія,ембріологія,анатомія
- •3 Методи морфологічних досліджень
- •4.Будова та функції ядра тваринної клітини
- •5. Основні положення сучасної клітинної теорії
- •7.Загальні і спеціальні органели тваринної клітини і їх роль в її життєдіяльності
- •8.Ультрамікроскопічна будова плазмолеми тваринної клітини
- •9.Ультрамікроскопічнабудова і функції рибосом та мітохондрії
- •10.Характеристика структурних елементів цитоплазми тваринної клітини
- •11.Будова і розвиток яйцеклітин
- •12.Будова,функції та розвиток сперматозоїдів
- •13.Будова яйця курки та етапи його формування в яйцеводі
- •14 Характеристика етапів заплдіднення у свійських тварин.
- •15 Характеристика плідних оболонок і типів плацент у різних видів тварин.
- •16Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція.
- •17 Особливості ембріогенезу птахів.
- •18 Ембріогенез плацентарних ссавців
- •19 Класифікація тканин тваринного організму
- •20 Характеристика мязової тканини
- •21 Гістроструктура і функції крові та лімфи тварин
- •22 Гістроструктура нервової тканини тваринного організму
- •23 Гістроструктура і функції епітеліальних тканин тваринного організму
- •24 Гістроструктура і функції хрящової і кісткової сполучних тканин
- •25 Характеристика залозистого епітелію. Групи залоз. Типи секренції.
- •26 Будова і форма кісток скелету.
- •27 Загальна характеристика скелету тварин та його поділ. Розвиток в онто та філо генезі
- •28 Будова грудного хребця ребер і груднини тварин.
- •29 Будова кісток кисті і стопи різних видів тварин.
- •30 Будова кісток мозкового відділу скелета голови.
- •31 Будова кісток лицьового відділу скелета голови
- •32 Будова кісток шийного відділу хребетного стовпа
- •33 Будова кісток грудної клітки.
- •35 Будова кісток поперекового, крижового і хвостового відділів хребетного стовпа.
- •36 Будова кісток тазової кінцівки тварин.
- •37 Типи зєднань кісток скелета. Характеристика складових частин суглоба.
- •39 Будова мяза як органа. Класифікація мязів за формою та залежно від характеру рухів
- •40 Топографія будова і функції мязів грудної кінцівки тварин.
- •41 Мязи тазової кінцівки.
- •42 Топографія будова і функції мязів голови тварин.
- •43 Мязи плечового поясу
- •44 Мязи грудної стінки
- •44 Мязи живота
- •46 Дорсальні і вентральні мязи хребта
- •47 Будова шкіри її похідні
- •49 Будова молочних залоз
- •50 Будова рогових похідних шкіри тварин.
- •51 Загальні закономірності внутрішніх органів.
- •52 Будова язика та зубів.
- •53 Будова стравоходу і однокамерного шлунку.
- •54 Багатокамерний шлунок
- •55 Анатомічна і гістологічна будова печінки.
- •56 Підшлункова залоза
- •58 Будова товстої кишки
- •59 Будова носової порожнини гортані і трахеї
- •60.Анатомічна і гістологічна будова легень тварин
- •61.Анатомічна і гістологічна будова органів сечовиділення тварин.Розвиток в онто- та філогенезі
- •62.Анатомічна і гістологічна будова нирки
- •63.Анатомічна і гістологічна будова органів розмноження самця
- •64.Анатомічна і гістологічна будова сім’яника самця тварин
- •65.Анатомічна і гістологічна будова органів розмноження самки
- •66.Будова та функції яєчника
- •67.Загальна характеристика серцево –судинної системи її роль в організмі тварин. Розвиток в онто- та філогенезі
- •68.Анатомічна будова серця тварин,його топографія
- •69.Будова кровоносних судин
- •70.Основні артерії великого кола кровообігу
- •71.Основні вени великого кола кровообігу
- •72.Характеристика лімфатичної системи тварин
- •73.Анатомічна,гістологічна будова та функції червоного кісткового мозку і селезінки
- •74.Анатомічна,гістологічна будова гіпофіза і епіфіза
- •75.Анатомічна і гістологічна будова щитоподібної та надниркової залоз
- •76.Анатомічна і гістологічна будова тимуса, його функції
- •79.Характеристика черепно-мозкових нервів тварин
- •80.Анатомічна і гістологічна будова головного мозку
- •81.Анатомічна і гістологічна будова спинного мозку
- •82.Будова органа зору
- •83.Анатомічна і гістологічна будова пристінково-завиткового органа
- •84.Особливості будови органів сечовиділення птахів
- •85.Особливості будови шкіри та її похідних
- •86. Особливості будови скелету птахів
- •87.Особливості будови органів травлення птахів
- •88.Особливості будови органів дихання птахів
- •89.Особливості будови статевих органів птахів
52 Будова язика та зубів.
Язик рухливий м’язовий орган, щолежить на дні ротової порожнини. Його функції надзвичайно різноманітні:він захоплює, утримує та переміщує корм, приймає воду, на ньому розміщений орган смаку, у собак він бере участь у процесі терморегуляції.На язику розрізняють верхівку, тіло й корінь. Верхівка язика має різну форму: приплюснуто-розширену або звужено-загостре-ну, ввігнуту або, навпаки, злегка вигнуту. Верхівка язика у свійських тварин рухлива. На верхівці язика розрізняють дві поверхні — дорсальну й вентральну — і два бічних краї, які переходять один в одного на передньому кінці язика. Нижня поверхня верхівки язика переходить на дно ротової порожнини у вигляді подвійної складки слизової оболонки, яка називається вуздечкою язика.Тіло язика становить основну частину язика і лежить на дні ротової порожнини, між кутніми зубами. На тілі розрізняютьвиступаючу частину язика — спинку язика і дві бічніповерхні .Корінь язика найбільш слабко виражена задня частина язика, що прилягає до надгортанника. Місце переходу кореня язика донадгортанника у вигляді складки слизової оболонки називається язиконадгортанною складкою. Слизова оболонка, перехо-
дячи на м’яке піднебіння, утворює піднебінно-язикову дугу .Співвідношення частин язика у свійських тварин різне: найдовша верхівкаязика у м’ясоїдних (37 %), потім (за ступенем вираженості цієї ознаки) — усвині (31 %), великої рогатої худоби (30 %); коротка верхівка язика у коня (20 %).Тіло язика у жуйних і коня становить 59–60 %, у свині — 52 і у собаки —42 %. Найкоротший корінь язика ужуйних — 10 %, у коня 14 і у свині — 17 %.Слизова оболонка язика міцна і її епітелій частково зроговілий. Зроговіння сильно виражене у великої рогатої худоби. На бічних поверхнях слизова оболонка більш ніжна, особливо на нижній поверхні верхівки язика.Слизова оболонка на дорсальній поверхні язика вкрита сосочками. Середсосочків язика розрізняють механічні (ниткоподібні, конічні) і смакові (гри-боподібні, валикоподібні, листкоподібні). В останніх знаходятьсяорганисмаку.Грибоподібні сосочки підвищення слизової оболонки, вільна частина яких розширена і має вигляд гриба. Сосочки невеликі, білі, чітко виділяються на поверхні язика. Розміщені
сосочки поодинці на верхівці й тілі язика, особливо по краях.Валикоподібні сосочки мають вигляд поглиблення, краї якого на поверхні язика дещо припідняті у вигляді слабкого валика. Смакові цибулини знаходяться на бічних стінках валика. На дні поглиблення відкриваються серозні залози. Валикоподібні сосочки відносно великі й добре помітні. Розміщені вони на тілі язика біля кореня, симетрично, поодному або по кілька (жуйні).Листкоподібні сосочки нагадують складені листочки.
Вони мають овальну форму і лежать на корені язика по одному з кожногобоку. Смакові цибулини містяться в товщі стінки сосочків.Валикоподібні й листкоподібні смакові сосочки — складніші утвори, ніжгрибоподібні; їх поглиблення пристосовані для більш диференційованоговизначення смаку.
Вся дорсальна поверхня тіла й верхівки язика вкрита численними дрібними механічними ниткоподібними сосочками, якінадають язику бархатистого вигляду. У великої рогатої худоби вони зроговілі.Конічні сосочки розміщені на корені язика.Слизова оболонка кореня і країв язика всіяна язиковими слизовими за-лозами. Серед отворів слизових залоз помітні отвори мигдаликових крипт, у стінках яких містяться скупченнялімфоїдної тканини, яка формує язиковий мигдалик У великої рогатої худоби язик товстий, грубий. Верхівка язика загострена, вуздечка подвійна. На спинці язика різко виділяється подушка язика, що відокремлюється від передньої частини язика пограничною
борозною, яка збільшує рухливість переднього відділуязика під час захоплення та жування корму
У вентральній частині перегородки язика є слабко розвинутий язиковийхрящ . Ниткоподібні сосочки спинки язика великі, зроговілі. Конічнісосочки різні за розміром і формою. Грибоподібні сосочки особливо виділяються в ділянці верхівки язика. Валикоподібних сосочків багато (16–40), вони розміщені на спинці язика ближче до країв подушки; задні більші відпередніх, а самі передні непомітно переходять у грибоподібні сосочки. Листкоподібних сосочків немає.Язик коня не має подушки і язикового хряща. Ниткоподібні сосочки м’які,тонкі й довгі. Грибоподібні сосочки добре видно на бічній поверхні верхівкий тіла язика. Валикоподібних сосочків частіше два, але буває й більше. Формалисткоподібних сосочків видовжена, вони розміщені по боках язика. Конічних сосочків немає.У свині язик відносно вузький, з довгою верхівкою. Ниткоподібні сосочкм’які, тонкі. На корені язика розміщені довгі конічні сосочки. Грибоподібнісосочки маленькі, особливо помітні по краях язика в середній його третині.Валикоподібні сосочки розміщені біля кореня язика по одному з кожногобоку. Листкоподібні сосочки малих розмірів. Між конічними сосочками і в їхтовщі є лімфоїдні вузлики язикового мигдалика. Є парний білянадгортанний мигдалик.У собаки язик широкий, із загостреними краями, по середній частиніязика проходить язикова борозна. Густо розміщеніниткоподібні сосочки язика м’які, тонкі. Грибоподібні сосочки розміщені повсій спинці язика. Валикоподібні сосочки, по 2–3 з кожного боку, знаходяться біля кореня язика. Листкоподібні сосочки слабко помітні. В основі язика
розміщений язиковий хрящ, що підтримує висунутий язик. Конічні сосочкизроговілі. Язиковогомигдалика немає.Основу язика утворюють добре розвинені м’язи, які диференціюються навелику кількість спеціальних м’язів, одні з них розміщені в товщі язика і євласними м’язами язика, інші йдуть до язика від під’язикового скелета танижньої щелепи . Функцію м’язів слід розглядати з усіма м’язамипід’язикового апарату, що працюють як єдине ціле).Власне язиковий м’яз складається з поперечних, перпендикулярних та поздовжніх м’язових пучків. Останні розміщеніповерхнево під слизовою оболонкою язика від кореня до верхівки язика.Щелепно-язиковий м’яз— починається на медіальнійповерхні нижньої щелепи від підборіддя до рівня третього премоляра (жуйні, кінь) чи останнього моляра (свиня). Волокна йдуть у поперечному напрямі і закінчуються в серединному сухожилковому шві, перекриваючи передню частину щелепно-під’язикового м’яза. У собаки цього м’яза немає Щелепно-під’язиковий м’яз бере початок від базигіоїда, язикового відростка (жуйні, кінь) і сухожилкового тяжа, який утворюється злиттям підборідно-язикового, лопатково-під’язикового, шилопід’язикового, груднино-під’язикового м’язів. Рострально м’яз тягнеться до рівняпершого премоляра (жуйні, кінь). Напрям волокон у межах м’яза різний.Так, у передній його частині волокна йдуть дорсокаудально, а в задній дорсорострально (велика рогата худоба). У коня м’язові волокна прямують упередній частині дорсорострально, в середній — поперечно і в задній — дор-
сокаудально.У свині й собаки м’яз починається від базигіоїда і передньої половини тиреогіоїда і продовжується до рівня другого-третього премоляра (собака) чипершого моляра (свиня).
Шилоязиковий м’яз починається налатеральній поверхні дистальної третини стилогіоїда, вище й дещо позадувід початку хрящоязикового м’яза. М’яз розміщений на бічній поверхні тілаі верхівки язика (жуйні, кінь, свиня). У собаки м’яз починається разом зхрящоязиковим м’язом на стилогіоїді і окремими волокнами на барабанномуміхурі й тимпаногіоїді.Хрящоязиковий м’яз добревідокремлений відшилоязикового й шилопід’язикового м’язів. Він бере початок на дистальному кінці стилогіоїда, дещо нижче і спереду від початку шилоязикового м’яза,спрямовується до язика, розміщуючись медіально від шилоязикового м’яза, івходить у язик на межі тіла й кореня.
У коня хрящоязиковий м’яз має вигляд тоненької пластинки, яка латерально прикрита шилоязиковим і під’язиковим м’язами. У собаки м’яз починається на латерокаудальній поверхні середньої третини стилогіоїда і обмежений початком шилоязикового м’яза. У свині цього м’яза немає.Підборідно-язиковий м’яз— масивний і бере початокна підборідді разом з підборідно-під’язиковим м’язом, але дещо дорсальнішей латерально. Починається м’яз коротким, але товстим сухожилком і спрямовується до верхівки, тіла й кореня язика. Вентральні пучки м’яза продов-жуються до основи надгортанника, створюючи підборідно-надгортанний.