7 Інформатизація суспільства та поняття про інформаційні технології

7.1 Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства

Для успішного ведення бізнесу підприємство має бути зацікавленим в отриманні достовірної інформації про своїх клієнтів, постачальників і дистриб'юторів. Нині необхідним засобом накопичення великих обсягів інформації є сховища даних і бази даних та засоби аналітичної обробки. Ці особливості розвитку бізнес-інформації сучасного підприємства можуть бути реалізовані у межах створення єдиного інформаційного простору підприємства.

Нова інформаційна політика реалізується тими керівниками, які усвідомили, що накопичувана в різних службах підприємства інформація є цінним ресурсом, і цей ресурс має бути доступним усім користувачам.

Відкрита інформаційно-маркетингова інфраструктура в країні дуже слабка, щоб приносити реальну користь вітчизняним підприємствам.

Для успішного розвитку бізнесу важливі: економічна політика держави і підприємницька активність. Проблема постійних змін правил гри в діловій сфері істотно заважає становленню стабільного бізнес-середовища. Постійні зміни правової бази створюють все нові і нові потоки, що вимагають уваги фахівця й залучення відповідних інструментів автоматизованої обробки інформації.

Правова інформація це структурований масив з чіткими типами і видами взаємопов'язаних документів, які можна класифікувати за термінами та іншими аспектами. Основною доданою вартістю виробників довідково-правових систем є саме структуризація й обробка правової інформації.

Програми, які використовувалися в управлінні фінансово-господарською діяльністю, за десятиліття пройшли певну еволюцію. Поки що підприємства в основному користуються системами обліку, а не системами управління фінансово-господарською діяльністю.

Технологічні особливості систем-конструкторів для управління фінансово-господарською діяльністю у розрізі їх споживчих властивостей представлені в "1С:Предприятие""Еталон", "Тектон" тощо.

Отже, перетворення інформації в економічний ресурс привело до взаємопроникнення двох значних соціально-економічних процесів - індустріалізації, інформатики та інформатизації суспільства й економіки, що створює важливі передумови для формування й реалізації нової моделі розвитку економіки і суспільства, становлення інформаційного суспільства.

Властивість інформаційного ресурсу (ІР) формуватися у структури, відтворені в галузевих стандартних структурах у виробничій сфері, обумовлюється однаковим складом інформації при використанні у процесі управління в рамках галузі. Саме ця властивість покладена в основу створення інформаційних систем управління.

Відтак, формування і використання IP - одна з головних проблем створення ІР держави. IP створюються у процесі функціонування автоматизованих інформаційних систем (АІС) усіх сфер діяльності держави: органів влади й управління; органів місцевого самоврядування.

ІР складається з таких головних компонентів: 1) інформаційних ресурсів, що містять дані, відомості і знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації; 2) засобів інформаційної взаємодії користувачів, зокрема програмно-технічних засобів, інформаційних технологій і систем різного призначення; 3) організаційних структур, що забезпечують збір, обробку, зберігання, поширення, пошук і передачу інформації.

Глобалізаційні процеси в поєднанні з ІКТ формують новий інформаційно-економічний простір (ІЕП), кардинально змінюючи характер функціонування та управління підприємствами й економікою в цілому.

Інформаційно-економічний простір - сукупність інформаційних ресурсів економічної системи і технологій їх обробки, зберігання та передачі, інформаційних систем і телекомунікаційних мереж, які функціонують на основі єдиних принципів та загальних правил.

Базис ІЕП становлять інформаційні ресурси і засоби їх обробки та зберігання (бази даних і бази знань, сховища даних, класифікатори, стандарти документів, ПК, ІКТ).

Об'єднання ІЕП певної предметної області (приміром, економічної галузі, країни, світу) утворює її єдиний інформаційно-економічний простір. Єдиний інформаційний простір (світу, держави, регіону, підприємства тощо) містить у собі ІЕП відповідних суб'єктів економічної діяльності.

Єдиний інформаційний простір - це сукупність інформації, технологій її обробки, збереження та передачі, що функціонують на основі єдиних принципів і за спільними правилами._

ЄІП структурується через динамічні інформаційні бізнес-системи - взаємопов'язані сукупності методів і засобів збору, накопичення і зберігання, пошуку та обробки, поширення і подання інформації, які в мережі Internet на сьогодні за допомогою сучасних ІКТ формують економічні відносини між ними.

Першим кроком на шляху розширення ІБП підприємств є формування корпоративних інформаційних систем. ЄІП в економіці набуває все більшого значення.

Ефективне управління підприємством та його включення у світовий ЄІП передбачає необхідність для всіх підприємств сформувати своє мережеве представлення в Internet (інформаційні моделі). Різні інституціональні структури (суб'єкти економічної діяльності - СЕД, віртуальні організації - ВО) будуть створювати власні інформаційні моделі, формуючи певні інформаційно-економічні простори засобами активного (програмні агенти - агент СЕД (АСЕД) або мультиагентні системи) чи пасивного (сайт, портал тощо) програмного забезпечення (рис. 7.1).

Рис. 7.1 - Концептуальна модель інформаційної економіки

При застосуванні ITC підприємства стають більш конкурентоспроможними, їм відкривається доступ на всі електронні ринки.

До однієї з компонент інформаційної інфраструктури, зокрема, відноситься віртуальна реальність, що формується у вигляді віртуальних аналогів реальних суб'єктів і процесів, які базуються на відповідних програмно-апаратних платформах й інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах зв'язку і сприймаються користувачем як модель - замінник дійсної реальності. В інформаційному суспільстві змінюється характер праці, діяльність людини стає більш інтелектуальною, а телекомунікації, програмно-технічне забезпечення та інформаційні ресурси стають основними засобами виробництва.

Суспільство отримує статус інформаційного при: досягненні суспільством єдиного інформаційного простору; домінуванні в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні ІКТ; зростанні ролі інформаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва і посиленні тенденцій до спільного функціонування інформаційних потоків; забезпеченні інформаційної безпеки особи, суспільства і держави; наявності ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на швидкий доступ, одержання, поширення та користування інформацією; високому рівні освіти, зумовленому розширенням можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях; наданні інформаційним ресурсам провідної ролі в забезпеченні стійкого поступального розвитку суспільства; фактичному задоволенні потреб суспільства в інформаційних послугах.