- •Реферат
- •Розділ 1. Аналітичний огляд науково-технічної літератури
- •Функціональні харчові продукти як система екологічного захисту людини
- •Аналіз сучасних способів проведення технологічних процесів виробництва йогурту
- •Переваги та недоліки класичних технологій кисломолочних продуктів
- •Структура молочного заводу. Опис ділянки виробництва незбираномолочної продукції
- •Обгрунтування виробництва йогурту оздоровчого призначення
- •Аналіз сучасного асортименту продукції, способів виробництва та технологічного устаткування на підприємстві
- •Нові напрями у виробництві кисломолочної продукції із зазначеного асортименту
- •Розділ 2. Технологічна частина
- •2.1. Характеристика сировини для виробництва йогурту з порошком топінамбура, її харчова та біологічна цінність
- •2.2. Характеристика допоміжної сировини для виготовлення йогурту з порошком топінамбура
- •2.3. Вибір та обгрнтування технологічного процесу та режимів виробництва йогурту з порошком топінамбура
- •2.4. Опис технологічного процесу виробництва йогурту з порошком топінамбура та розроблення апаратурно-технологічної схеми
- •2.5. Технологічний розрахунок витрат сировини, допоміжних матеріалів,баланс сировини і готової продукції,
- •Розділ 3. Оцінка економічної ефективності виробництва йогурту з порошком топінамбура
- •3.1 Розрахунок вартості сировини і матеріали
- •3.2 Розрахунок вартості палива та енергї на технологічні цілі
- •3.3 Розрахунок основної заробітної плати
- •3.4 Розрахунок додаткової заробітної плати
- •3.5 Розрахунок нарахувань на заробітну плату
- •3.11. Розрахунок основних показників економічної ефективності виробництва йогурту з порошком топінамбура
- •Розділ 4. Організація контролю якості продукції з переліком нормативних документів, за якими проводиться контроль
- •4.1. Загальні технічні вимоги
- •4.2. Контроль технологічного процесу виробництва йогурту з порошком топінамбура 2,5 % жирності
- •4 Продовження табл. 4.5 1 2 3 4 5.3. Контроль якості готової продукції
- •Розділ 5. Розроблення проекту нормативної документації на харчову продукцію
- •5.1. Нормативний документ: поняття та категорії
- •5.2. Технічні умови – невід'ємна частина документації на продукцію
- •5.2.1. Технологічна інструкція
- •5.2.2. Порядок розроблення, погодження та затвердження технологічних інструкцій
- •5.3. Порядок розроблення технічних умов, їх затвердження, видання, перевірки, перегляду, зміни і скасування
- •Розділ 6. Екологічна частина
- •6.1. Екологічні проблеми харчових виробництв
- •6.2. Характеристика відходів, стічних вод і викидів молочного підприємства
- •6.3. Рекомендовані заходи щодо охорони навколишнього середовища
- •Розділ 7. Охорона праці
- •7.1. Характеристика підприємства, технологічного устаткування та сировини
- •7.2. Аналіз небезпечних чинників виробництва та техніка безпеки при експлуатації обладнання
- •7.3. Техніка безпеки під час обслуговування обладнання
- •7.4. Вимоги до мікроклімату робочої зони
- •7.5. Перелік шкідливих речовин на виробництві та нормування їхнього вмісту у повітрі робочої зони
- •7.6. Освітлення
- •7.7. Шум та вібрація, засоби їх захисту
- •7.8. Виробниче випромінювання
- •7.9. Пожежна безпека
- •7.10. Заходи безпеки від ураження електричним струмом
- •Висновки
- •Список використаних джерел
7.5. Перелік шкідливих речовин на виробництві та нормування їхнього вмісту у повітрі робочої зони
Для забезпечення нормальних та безпечних умов праці в кожному виробничому приміщенні повинен проводитись контроль повітряного середовища на вміст у ньому шкідливих газів та пари. Незважаючи на вжиті заходи захисту, вони можуть проникати в повітряне середовище деяких виробничих приміщень в зв'язку з порушенням або недосконалістю технологічного процесу [64].
Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони харчових підприємств регламентується нормами ГОСТ 12.1.005-088 ССБП «Загальні санітарно - гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».
У цеху з виготовлення кисломолочної продукції даного молочного заводу основними небезпечними речовинами, які можуть потрапляти у повітря робочої зони можуть бути аміак, сода кальцинована, сода каустична.
Аміак використовується при роботі холодильних аміачних компресорів.
Сода кальцинована, сода каустична використовуються у складі миючих і дезинфікуючих розчинів, які застовуються для миття обладнання.
Фізико-хімічна та санітарно-гігієнічна характеристика шкідливих речовин повітря робочої зони в процесі виробництва представлена в табл.7.2.
Табл. 7.2- Фізико-хімічна та санітарно-гігієнічна характеристика шкідливих речовин, які використовуються або виділяються у повітря робочої зони в процесі виробництва
Речовина |
Характеристика речовини |
ГДК у повітрі робочої зони, мг/м³ |
Клас небезпеки |
Токсична дія |
1 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Аміак NH3 |
Безбарвний газ з різким запахом |
20 |
4 |
Подразнює переважно верхні дихальні шляхи. При високих концентраціях збуджує центральну нервову систему і викликає судоми. При потраплянні на шкіру викликає опіки. |
| ||||
Продовження табл. 7.2 | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Сода кальцинована |
Кристалічна речовина |
2 |
3 |
Викликає подразнення дихальних шляхів, почервоніння рогівки очей, при попаданні на шкіру можливі екземи |
Сода каустична (у перерахунку на NаОН) |
Безбарвна рідина |
0,5 |
2 |
Подразнює шкіру і слизову оболонку верхніх дихальних шляхів |
Для профілактики професійних захворювань і нормалізації повітряного середовища на заводі у виробничих і побутових приміщеннях передбачається припливно-витяжна вентиляція.
Для профілактики професійних захворювань і нормалізації повітряного середовища на заводі у виробничих і побутових приміщеннях передбачається припливно-витяжна вентиляція.
7.6. Освітлення
Освітлення в цеху виробництва кисломолочних виробів передбачено природне та штучне. Освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення, згідно з яким залежно від ступеня зорового напруження всі роботи поділяють на вісім розрядів (І-VIII), де у свою чергу встановлено підрозряди.
Надійність й ефективність джерел природного та штучного освітлення залежить від своєчасного догляду за ними. Рівень освітленості може знижуватися в 1,3 рази внаслідок забруднення світильників. Це ж стосується і вікон, які слід мити не рідше двох разів на рік у приміщеннях з невеликим забрудненням повітря, і чотири рази на рік при значному забрудненні пилом і сажею.
Рекомендується в світильниках з люмінесцентними лампами своєчасно замінювати лампи, що дають слабке світло, стежити за справністю ввімкнення та безпекою експлуатації.
Періодично, не рідше одного разу на рік, перевіряють рівень освітленості виробничих приміщень.
У цеху передбачають аварійне освітлення, воно виконується для забезпечення безпечного перебування обслуговуючого персоналу, а також евакуації людей, у випадку вимикання робочого освітлення [67].