Тема 4. Тромбоцити, їх функції Яка кількість тромбоцитів, їх роль?

Кількість тромбоцитів становить 159-400 • 10⁹/л. Зменшення кількості тромбоцитів має назву – тромбоцитопенія (супроводжується кровотечею із судин). Збільшення кількості тромбоцитів має назву тромбоцитоз.

Продукція тромбоцитів у червоному кістковому мозку регулюється тромобоетином, який утворюється у печинці. Тромбоцити містять у цитоплазмі скоротливі білки актин, міозин, а також глікоген і два типи гранул: 1) щільні гранули, у яких знаходяться небілкові речовини – серотонін, адреналін, АДФ, АТФ, іони кальцію, 2) α-гранули, що містять білки, фактор Віллебранда, фібриноген, ферменти). Частина факторів , що містяться на поверхні, та у гранулах, утворена тромбоцитами, а частина надходить з плазми.

Тромбоцити виконують такі функції:

1). Утворюють тромбоцитарний тромб при пошкодженні стінки судини і тим самим припиняють кровотечу (це має назву - судинно-тромбоцитарний гемостаз). Це здійснюється поетапно. Спочатку завдяки фактору Віллебранда вони прилипають до поверхні ендотелію судини - адгезія тромбоцитів. Адгезія тромбоцитів призводить до їх активації – зміни їх форми та виділення таких чинників як АДФ, що стимулює скупчення тромбоцитів – необоротну агрегацію, виділення з грану чинників, що звужують судини (серотонін, адреналін, тромбоксан А₂) . Далі під впливом тромбіну відбувається необоротна агрегація тромбоцитів - утворення стійкого тромбу та його ущільнення (ретракція) під впливом тромбоцитарного фактора - тромбостеніну.

2) Приймають участь у запуску та процесі зсідання крові – коагуляційному гемостазі, завдяки чому утворюється нерозчинний білок фібрин і справжній червоний тромб, що припиняє кровотечу.

3) Приймають участь у стимуляції процесів репарації ендотеліальних та гладком’язових клітин кровоносних судин, фібробластів завдяки фактору росту тромбоцитів.

4) Тромбоцити мають зв’язок з реакціями гуморального імунітету. Мембрані тромбоцитів мають рецептори для імуноглобулінів. Вони поглинають імуноглобуліни шляхом ендоцитозу і зберігають їх у гранулах, щоб потім їх виділяти шляхом екзоцитозу.

Що називають зсіданням крові і яку роль відіграють тромбоцити?

Зсідання крові або коагуляційний гемостаз – це фізико-хімічний процес перетворення розчинного білка плазми крові фібриногену на нерозчинний білок фібрин при пошкодженні стінки судини й утворення з фібрину та формених елементів червоного тромбу, що припиняє кровотечу.

Коагуляційний гемостаз має такі послідовні етапи:

1. утворення протромбінази;

2. утворення тромбіну із протромбіну під впливом протромбінази;

3. утворення фібрину із фібриногену під впливом тромбіну;

4. ретракція тромбу під впливом тромбостеніну.

У коагуляційному гемостазі беруть участь такі коагулянти: чинники пошкодженої стінки судин, плазми крові, тромбоцити. Чинники плазми крові позначаються, як правило, римськими цифрами

Утворення протромбінази здійснюється завдяки контакту плазменних неактивних факторів з пошкодженим ендотелієм, завдяки чому утворюється активатор тканинний тромбопластин, та субендотеліальними структурами – колагеном, який активує ХІІ фактор плазми, що запускає послідовну активацію інших неактивних чинників, в тому числі активація здійснюється і за участю іонів .кальцію. Наслідком цього етапу є утворення протромбінази – сукупність активних факторів та іонів кальцію, що адсорбовані на фосфоліпідах тромбоцитів.

Протромбіназа є активатором протромбіна. Протромбін утворюється в печінці під впливом вітаміну К. Під впливом протромбінази він перетворюється на активну форму – тромбін.

Нерозчинний білок плазми фібриноген під впливом тромбіну і іонів кальцію поетапно перетворюється на нерозчинний білок фібрин, який є основою червоно тромбу. Через деякий час під впливом тромбостеніну – фактора тромбоцитів, відбувається ущільнення тромбу – ретракція тромбу, що сприяє гемостазу.