Що називають гемодинамічним центром, яка його роль у регуляції кровообігу?

Локальні структури гемодинамічного центру розташовані у задньому мозку (локальний центр регуляції кровообігу).

Тут можна виділити групи нейронів, яку називають пресорним центром Вони розташованих у верхній частині довгастого мозку у вентролатеральному відділі, активація їх призводить до збільшення активності симпатичних нейронів спинного мозку та звуження судин і збільшення частоти і сили скорочення серця.

Інша група нейронів – депресорний центр,розташована у вентролатеральному відділі нижньої половини довгастого мозку, активація їх призводить допригнічення активності нейронівпресорного центру, наслідком чого є розширення системних судин та зменшення частоти скорочення серця внаслідок активації ядра вагуса.

Сенсорна інформація від барорецепторів каротидного синусу й дуги аорту через сенсорне ядро одиночного тракту надходить лише до депресорного центру, а від хеморецепторів тих же зон – до пресорного центру.

Кора головного мозку через гіпоталамус здійснює як активуючи, так і пригнічуючи впливи на структури локального гемодинамічного центру, забезпечуючи пристосувальні реакції системи кровообігу при різних функціональних станах організму.

Які рефлекси називають депресорними рефлексами, яка їх роль?

Депресорні рефлекси - це автономні рефлекси, які відбувається завдяки сигналізації від барорецепторів дуги аорти і каротидного синусу про підвищений артеріальний тиск, що призводить до пригнічення нейронів пресорного центру. Наслідком пригнічення пресорного центру є зменшення системного артеріального тиску за участю парасимпатичних волокон вагуса, які зменшують частоту скорочень серця (брадикардія), ХОК, та відбувається пригнічення симпато-адреналової системи, наслідком чого є розширення кровоносних судин (вазодилятація):

Які рефлекси називають пресорними, яка їх роль?

Пресорні рефлекси - це автономні рефлекси, які виникають при збільшення активності пресорного центру при зменшенні сигналізації від барорецепторів каротидного синусу і дуги аорту до нейронів депресорного центру при зменшенні артеріального тиску.

Вони забезпечують за участю симпато-адреналової системи підвищення системного артеріального тиску завдяки збільшенню частоти (тахікардія) і сили скорочення серця і відповідно збільшення ХОК, та здійснюють звуження (вазоконстрикцію) кровоносних судин.

Збільшення артеріального тиску (або відсутність його зменшення) завдяки пресорному рефлексу відбувається при виконанні функціональної ортостатичноїпроби, коли людина змінює позу тіла з горизонтальної – на вертикальну.

В умовах крововтрати регуляція системного артеріального тиску здійснюється також за участю пресорного рефлексу - активації симпато-адреналової системи, що дозволяє швидко, але не тривало підтримувати середній артеріальний тиск, забезпечуючи кровообіг, при цьому вазоконстрикція призводить до збільшення діастолічного тиску, а тахікардія супроводжується зменшенням пульсового тиску.

Чому підвищується артеріальний тиск при затримці дихання?

Підвищення артеріального при затримці дихання, або зменшення вентиляції легень виникають завдяки пресорним рефлексам.

Сигналізація надходить від хеморецепторів аортальної та каротидної рефлексогенних зонбезпосередньо до пресорного центру при збільшенні в артеріальній крові рСО₂, [Н⁺], зменшенню рО₂в каротидному синусі до ≤60 мм рт.ст.

Підвищення артеріального тиску призводить до збільшення лінійної швидкості руху крові, що пришвидшує виділення вуглекислого газу та збільшення напруги кисню в артеріальній крові.