Чи можна запобігти зсіданню крові, якщо воно призводить до тромбоутворення у кровоносних судинах?

Є антикоагулянти – це чинники, які протидіють або блокують розвиток коагуляційного гемостазу – утворення фібрину (червоного тромбу).

За механізмами дії більшість антикоагулянтів є інгібіторами коагулянтів: вони зв’язуються з активним центром ферменту, блокують його і цей коагулянт не приймає участь у подальшому процесі коагуляції. Серед антикоагулянтів є важливим комплекс гепарин –антитромбін ІІІ.

Гепарин синтезується у печінці, зв’язується з АТ ІІІ, завдяки чому прискорюється утворення комплексу тромбін-АТ ІІІ-гепарин, що призводить до інактивації тромбіну. Після утворення комплексу гепарин дисоціює з цього комплексу і зв’язується з іншою молекулою АТ ІІІ, що призводить до багатьох циклів інактивації тромбіну. Гепарин застосовується також як антикоагулянт у медичній практиці.

В організмі утворюються також плазміни або фібринолізини – це чинники, які руйнують фібрин, що утворився при коагуляційному гемостазі. Фібринолітична система має у своєму складі неактивні ферменти плазміногени, які під впливом активаторів переходять в активні ферменти – плазміни (фібринолізини), які є протеолітичними ферментами, що гідролізують фібрин.

У медичній практиці застосовуються препарати фібринолізинів, які гідролізують фібрин і тим самим руйнують тромби, що нормалізує течію крові у судинах.

2. Система кровообігу Тема 5. Загальна характеристика системи кровообігу, її функції Що входить до складу системи кровообігу, яка її роль?

Оптимальне забезпечення кров'ю органів і тканин організму — умова їх нормальної діяльності. Це досягається завдяки системі кровообігу.

Система кровообігу – це сукупність виконавчих органів та апарат регуляції, які забезпечують хвилинний об’єм крові (ХОК або Q), адекватний потребам організму.

Серце у системі виконує функцію насосу, кровоносні судини є шляхами транспорту крові. Апарат регуляції включає як нервові, так і гуморальні механізми, які забезпечують пристосування ХОК відповідно до потреб організму.

Тема 6. Роль серця як насоса, серцевий цикл Яка будова серця дозволяє йому здійснювати насосну функцію?

Серце в системі кровообігу виконує функцію насосу, при цьому його будова досконало пристосована для нагнітальної функції. Саме нагнітальну функцію виконують шлуночки, викидаючи кров в аорту та легеневу артерію під час систоли, проте передсердя переважно виконують резервуарну функцію, накопичуючи кров під час систоли шлуночків , бо кровообіг є неперервним. Передсердя теж скорочуються, але їх систола дозволяє додатково наповнити кров’ю шлуночки серця. Передсердно-шлуночкові, аортальні та легеневі клапани сприяють руху крові через серце до судин в одному напрямку.

Основні функції структурних елементів серця як насосу подані на схемі:

Інтегральним показником функції серця як насосу є ХОК – серцевий викид, який обумовлений СО і частотою скорочення серця (ЧСС): СО х ЧСС. У стані спокою його величина становить близько 5л/хв. у людини з масою тіла 70 кг, при цьому споживання кисню за 1 хв. – 0,3 л. При максимальних фізичних навантаженнях ХОК може збільшуватись до 25 –30 л/хв. при збільшенні поглинання кисню організмом.