Які механізми регуляції сталості осмотичного тиску крові при надлишку вживання води?

Вживання надлишку води призводить до зменшення Росм плазми крові та рефлекторному зменшенню секреції гормону вазопресину, завдяки чому зменшується проникність дистального відділу нефрону до води та зменшується її реабсорбція, що призводить до збільшення діурезу, надлишок води виводиться з сечею і підтримується ізоосмія.

Додаток

Перелік питань до іспитів для самостійної роботи студентів

Загальна фізіологія та вищі інтегративні функції

Введення у фізіологію. Фізіологія збудливих структур

1. Фізіологія як наука. Методи фізіологічних досліджень.

2. Потенціал спокою, механізми походження, фізіологічна роль.

3. Потенціал дії, механізми походження, фізіологічна роль.

4. Механізми проведення збудження нервовими волокнами.

5. Механізми нервово-м’язової передачі збудження.

Загальна фізіологія регуляції функцій організму

1. Нервова регуляція. Рефлекс, рефлекторна дуга.

2. Центральні синапси, Механізми синаптичної передачі збудження.

3. Гальмування в нервових центрах, механізми його розвитку.

4. Центри автономної нервової системи, їх фізіологічна роль.

5. Парасимпатичні рефлекси, їх рефлекторні дуги, фізіологічна роль.

6. Симпатичні рефлекси, їх рефлекторні дуги, фізіологічна роль..

7. Гуморальна регуляція функцій, Механізми взаємодії гормонів з клітинами-мішенями.

8. Роль соматотропіну (СТГ) в регуляції процесів росту та розвитку.

9. Роль гормонів щитоподібної залози (Т₃, Т₄ ) в регуляції функцій організму.

10. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції концентрації глюкози в крові.

Сенсорні системи (аналізатори)

1. Смакова сенсорна система, її будова та функції

2. Нюхова сенсорна система, її будова та функції.

3. Сомато-сенсорна система, її будова та функції.

4. Фізіологічні механізми болю та знеболення.

5. Зорова сенсорна система, її будова, функції.

6. Слухова сенсорна система, її будова, функції.

Фізіологічні основи поведінки

1. Фізіологічні основи поведінки. Потреби і мотивації

2. Умови утворення і збереження умовних рефлексів

3. Фізіологія емоцій.

4. Типи вищої нервової діяльності.

5. Сон, його фази, види, фізіологічне значення.

Фізіологія вісцеральних систем

Система крові

1. Загальна характеристика системи крові.

2. Склад і функції крові.

3. Електролітний склад плазми крові, осмотичний тиск, його роль.

4. Білки плазми крові, їх роль.

5. Еритроцити, їх функції.

6. Лейкоцити, їх роль в організмі.

7. Тромбоцити, їх роль в організмі.

Система кровообігу

1. Загальна характеристика системи кровообігу, її функції.

2. Роль серця як насоса, серцевий цикл.

3. Артеріальний пульс, його походження, значення реєстрації.

4. Вплив симпатичних нервів на діяльність серця.

5. Влив парасимпатичних нервів на діяльність серця.

6. Вплив адреналіну на діяльність серця.

7. Фактори, що забезпечують рух крові в судинах, його спрямованість та безперервність.

8. Артеріальний тиск, фактори, які визначають його величину.

9. Регуляція системного кровообігу. Пресорні і депресорні рефлекси.

Система дихання

1. Загальна характеристика системи дихання.

2. Основні етапи дихання.

3. Зовнішнє дихання. Біомеханіка вдиху і видиху.

4. Функції дихальних шляхів.

5. Дифузія газів через легеневу мембрану.

6. Транспортування газів кров’ю, роль еритроцитів.

7. Дихальний центр, регуляція ритмічності дихання.

Система енергетичного обміну і терморегуляція

1. Добові енерговитрати людини, значення їх визначення.

2. Температура тіла людини, її добові коливання.

3. Центр терморегуляції, теплові і холодові рецептори, їх роль.

4. Теплоутворення в організмі, його регуляція.

5. Шляхи тепловіддачі, їх регуляція.

Система травлення

1. Загальна характеристика системи травлення, її функції .

2. Травлення в порожнині рота. Склад слини, її роль у травленні .

3. Травлення в шлунку. Склад шлункового соку, його роль.

4. Травлення в дванадцятипалій кишці. Склад підшлункового соку, його роль у травленні.

5. Склад жовчі та її роль у травленні.

6. Склад кишкового соку та його роль у травленні.

7. Всмоктування продуктів гідролізу білків, жирів, вуглеводів у тонкій кишці.

Система виділення

1. Загальна характеристика системи виділення.

2. Роль нирок у процесах виділення.

3. Механізми сечоутворення в нефронах.

4. Клубочкова фільтрація, її фізіологічні механізми.

5. Канальцева реабсорбція, її фізіологічні механізми.

6. Канальцева секреція, її фізіологічні механізми.

7. Роль нирок у забезпеченні ізоосмії. Механізми спраги.

Виконати практичні роботи

1. Визначити у досліджуваного рівень артеріального тиску, зробити висновок.

2. Визначити у себе частоту пульсу, зробити висновок.

Тестові контрольні завдання

Вибрати одну правильну відповідь.

Контрольна робота №1

1.Рефлекс має ланки рефлекторної дуги:

1. Рецептор та аферентні нервові волокна

2. Нервовий центр

3. Еферентні нервові волокна

4. Орган-ефектор

5. Всі зазначені

2.Які нейромедіатори ЦНС є збуджувальними?

1. Гліцин,

2. ГАМК

3. АТФ

4. Глутамат

5. Всі зазначені

3.Які нейромедіатори ЦНС є гальмівними:

1. Норадреналін

2. Глутамат

3. Гліцин

4. Гістамін

5. Серотонін

4.У центральному синапсі відбулась активація рецепторних білків постсинаптичної мембрани, збільшення проникності іонних каналів для натрію, виникнення ЗПСП. Який медіатор викликає цей ефект?

1. Норадреналін

2. Гліцин

3. ГАМК

4. ЦАМФ

5. Всі зазначені

5.У центральному синапсі відбулась активація рецепторних білків постсинаптичної мембрани, збільшення проникності іонних каналів для хлору, виникнення ГПСП. Який медіатор викликає цей ефект?

1. Норадреналін

2. Глутамат

3. Гліцин

4. Гістамін

5. Серотонін

6.При дослідженні у людини колінного рефлексу спостерігали відсутність колінного рефлексу? Причиною зазначеного може бути відсутність активації центрів:

1. Спинного мозку

2. Заднього мозку

3. Середнього мозку

4. Переднього мозку

5. Мозочка

7.Нейромедіаторами гангліонарних синапсів автономної нервової системи є:

1. Норадреналін

2. Ацетилхолін

3. Серотонін

4. Гліцин

5. Глутамат

8. При отруєні грибами у людини виявляють симптоми, які характерні для активації дії на органи-ефектори парасимпатичної нервової системи завдяки активації на постсинаптичний мембрані нейрон-органних синапсів:

1. М-холінорецепторів

2. Н-холінорецепторів

3. α-адренорецепторів

4. β-адренорецептори

5. Гліцино-рецептори

9.Під час змагання на рингу після нанесення забороненого удару у верхню частину живота у спортсмена виникла рефлекторна зупинка серця завдяки дії на клітини водія ритму серця нейромедіатору:

1. Норадреналіну

2. Ацетилхоліну

3. Серотоніну

4. Гліцину

5. Глутамату

10.У людини суттєво підвищений системний артеріальний тиск завдяки збільшення частоти скорочення серця. Для нормалізації тиску було призначити блокатори:

1. М-холінорецепторів

2. Н-холінорецепторів

3. -адренорецепторів

4. α-адренорецепторів

5. гістамінових рецепторів

11.Людині ввели блокатор -адренорецепторів. Які зміни у системі кровообігу це спричинить?

1. Розширення кровоносних судин

2. Зменшення сили серцевих скорочень

3. Зменшення частоти серцевих скорочень

4. Зменшення об’єму циркулюючої крові

5. Зменшення насосної функції серця

12.Людині ввели блокатор -адренорецепторів. Які зміни у системі кровообігу це спричинить?

1. Збільшення частоти серцевих скорочень

2. Збільшення сили серцевих скорочень

3. Збільшення частоти та сили серцевих скорочень

4. Зменшення частоти та сили серцевих скорочень*

5. Звуження кровоносних судин

13.Улюдини виявили нестачу вітаміну К, що призвело до збільшення часу зсідання крові завдяки переважно зменшення утворення чинників коагуляційного гемостазу:

1. Фібриногену

2. Протромбіну

3. Гепарину

4. Плазміногенів

5. Тромбопластину

14.Час зсідання крові 4 хв. Кров змішали з розчином цитрату натрію, після чого кров не зсідалася, бо завдяки цитрату натрію припинено участь у зсіданні крові:

1. фібриногену

2. протромбіну

3. тромбоцитів

4. іонів кальцію

5. тромбопластину

15.У хворого добовий діурез 10 л. спостерігається відчуття спраги. Концентрація глюкози в крові 5.1 ммоль/л. В сечі кетонові тіла і глюкоза відсутні. Причиною цих змін може бути порушення виділення

1. вазопресину

2. окситоцин

3. гонадотропіну

4. інсуліну

5. тироксину

16.Первинна сеча утворюється в нефронах нирок завдяки процесам:

1. фільтрації

2. реабсорбції

3. секреції

4. осмосу

5. дифузії

17.У людини вміст глюкози в крові 15 ммоль/л, іонів натрію – 144 мекв/л, іонів калію – 4,4 мекв/л, гідрокарбонатів – 24 ммоль\л. Добовий діурез 6 л. Збільшення діурезу відбувається завдяки зменшенню у нефроні реабсорбції води за осмотичним градієнтом при збільшенні порогової концентрації у первинній сечі:

1. іонів натрію

2. іонів калію

3. глюкози

4. гідрокарбонатів

5. всього, що зазначене

18.При ендоскопії для запобігання блювального рефлексу змащують поверхню кореню язика та задньої стінки глотки анестезуючим розчином дикаїну; після чого через деякий час у досліджуваного при споживанні їжі відсутня смакова чутливість переважно до

1. гіркого

2. кислого

3. солоного

4. солодкого

5. гірко-солоного

19.Введений розчин атропіну. Як зміниться секреція і моторика шлункового соку?

1. секреція зменшиться, моторика зменшиться

2. секреція збільшиться, моторика зменшиться

3. секреція зменшиться, моторика збільшиться

4. секреція не зміниться, моторика збільшиться

5. секреція зменшиться, моторика не зміниться

20.У людини збільшена кислотоутворююча функція шлунку. З метою ефективного зменшення секреції хлористоводневої кислоти було вибрано один з препаратів, що блокує:

1. М-холінорецептори

2. Гістамінові рецептори

3. АТФ-азу водневого насосу

4. Гастринові рецептори

5. Натрієві канали

21.До складу шлункового соку входять ферменти, що гідролізують білки до поліпептидів. До них належать

1. трипсин

2. пепсин

3. хемотрипсин

4. карбоксипептидаза

5. дипептидаза

22.В експерименті собаці ввели гормон, внаслідок чого підвищилась секреція ферментів підшлункової залози і посилились скорочення жовчного міхура. Який гормон вводили?

1. Холецистокінін

2. Секретин

3. Гастрин

4. Нейротензину

5. Соматостатин

22.При скороченні діафрагми під час вдиху тиск у плевральній порожнині стає

1. Рівним нулю

2. Більш позитивним

3. Більш негативним*

4. Рівним тиску в альвеолах

5. Рівним атмосферному тиску

23.У недоношених дітей може бути недостатністьутворення сурфактантів альвеолоцитами, і тому під час першого вдиху спостерігається:

1. Збільшення розтяжності легенів

2. Збільшення поверхневого натягу легенів

3. Зменшення сили інспіраторних м’язів

4. Збільшення об’єму вдихуваного повітря

5. Зменшення анатомічного простору

24.В якій знаведених ситуацій буде зменшуватись аеродинамічний опір?

1. Введення β-адреноблокатора

2. Введення М-холіноблокатора

3. Активація М-холінорецепторів

4. Активація α-адренорецепторів

5. Активація Н₂-рецепторів

25.В якій з наведених ситуацій буде збільшуватись аеродинамічний опір?

1. Введення β-адреноблокатора

2. Введення М-холіноблокатора

3. Активація М-холінорецепторів

4. Активація α-адренорецепторів

5. Активація Н₂-рецепторів

26.рО₂ крові, що тече по легеневим артеріям, становить 40 мм рт. ст. Яким буде градієнт парціальних тисків по різні боки альвеоло-капілярної мембрани (мм рт. ст.), за умови, що рО₂ альвеолярного повітря нормальний?

1. 20

2. 40

3. 60

4. 80

5. 100

27.рСО₂ крові, що тече по легеневим артеріям, становить 46 мм рт. ст. Яким буде градієнт парціальних тисків по різні боки альвеоло-капілярної мембрани (мм рт. ст.), за умови, що рО₂ альвеолярного повітря нормальний?

1. 2

2. 4

3. 6

4. 8

5. 10

28.Зміщенню кривої дисоціації оксигемоглобіну у праву сторону сприяють збільшення у крові:

1. напруги вуглекислого газу

2. концентрації іоні водню

3. температури кpовi

концентрації 2,3-дiфосфоглiцеpату

4. все зазначене

29.Умовні рефлекси утворюються при, коли має місце :

1. Поєднання у часі умовного й і безумовного подразників

2. Це поєднання повторюється

3. Умовний подразник у часі передує дії безумовного подразника

4. Сила безумовного подразника більша, ніж умовного подразника

5. Все зазначене

30.Мембранний потенцiал спокою обумовлений дифузією через іонні канали мембрани клітини переважно:

1. виходу К⁺

2. входу К⁺

3. виходу Na⁺

4. входу Сl-

5. входу Ca²⁺

31.Якщо проникність клітинної мембрани для К⁺ збільшиться, то її збудливiсть, абсолютна величина МПС:

1. зменшиться; збільшиться

2. збільшиться; збільшиться

3. не зміниться; збільшиться

4. зменшиться; зменшиться

5. зменшиться; не зміниться

32.Пiд час фази деполяризації потенціалу дії переважає:

1. вхід Na⁺ в клітину

2. вихід Na⁺ з клітини

3. вхід К⁺ в клітину

4. вихід К⁺ з клітини

5. вхід Са²⁺ в клітину

33.Якщо в позаклітинний рiдинi збiльшиться концентрацiя К⁺, то абсолютна величина мембранного потенцiалу, та збудливiсть клітини:

1. зменшиться; збiльшиться

2. збiльшиться; збiльшиться

3. збiльшиться; зменшиться

4. зменшиться; не змiниться

5. не змiниться; не змiниться

34.При збiльшеннi сили надпорогового електричного струму:

1. амплiтуда потенцiалу дiї на мембранi не змiниться

2. амплiтуда потенцiалу дiї на мембранi зменшиться

3. амплiтуда потенцiалу дiї на мембранi збiльшиться

4. потенцiал дiї зникне

5. потенцiал дiї не виникне

35.При зменшеннi концентрацiї Na⁺ в позаклiтиннiй рiдинi, швидкiсть проведення збудження нервовими волокнами:

1. зменшиться

2. збiльшиться в 1.5 раза

3. не змiниться

4. проведення збудження припиниться

5. збiльшиться в 2рази

36.У синаптичнiй щiлинi нервово-м'язового синапсу знаходиться фермент, який розщеплює нейромедiатор:

1. холiнестераза; ацетилхолiн

2. моноамiноксидаза; норадреналiн

3. трансамiназа; ацетилхолiн

4. пептидаза; норадреналiн

5. АТФаза; АТФ

37.У нервово-м'язовому синапсі скелетних м’язів виділяється нейромедіатор

1. ацетилхолiн

2. норадреналiн

3. ГАМК

4. глутамат

5. глiцин

38.Са²⁺ в мiоплазмi необхiдний для забезпечення процесу:

1. замикання актино-міозинових містків

2. розмикання актино-мiозинових мiсткiв

3. формування голiвок міозину

4. створення тропомiозину

5. розповсюдження ПД

39.Білки плазми крові необхідні для:

1. створення онкотичного тиску

2. транспортування речовин

3. транспортування деяких гормонів

4. участі у захисних реакціях

5. все, що зазначено

40.Виявлено при аналізі крові: кількість еритроцитів 3•10¹²еритроцитів, гемоглобіну – 125 г/л, еритроцити гіперхромні. Людині призначено для нормалізації кількості еритроцитів і гемоглобіну введення:

1. заліза

2. міді

3. вітаміну С

4. вітаміну Р

5. вітаміну В₁₂

41.При аналізі крові виявлено , що після тренування у спортсмена кількість лейкоцитів збільшилась з 9•10⁹ /л до 10•10⁹/л. Лейкоцитоз, що має місце, є фізіологічним і переважно завдяки збільшенню:

1. нейтрофілів

2. еозинофілів

3. базофілів

4. моноцитів

5. лімфоцитів

42.У людини, яка скаржилась на появу синців без зашибів виявили, що кількість тромбоцитів становить 70•10⁹/л, зазначене є проявом порушення участі тромбоцитів переважно у:

1. судинно-тромбоцитарному гемостазу

2. коагуляційному гемостазі

3. ретракції тромбу

4. трофічних впливах на ендотелій капілярів

5. захисних функціях

43.При введенні α-адреноблокаторів артеріальний тиск крові зменшився завдяки:

1. зменшення частоти скорочення серця

2. зменшення сили скорочення серця

3. зменшення швидкості проведення збудження

4. розширення системних судин

5. звуження системних судин

44.Ведення β-адреноблокаторів призводить до зменшення артеріального тиску завдяки:

1. розширення системних судин

2. розширення легеневих судин

3. розширення ємкісних судин

4. зменшення частоти скорочення серця

5. зменшення об’єму циркулюючої крові.

45.Відсутність ферменту лактази у кишечному соку у людей старшого віку часто призводить до підвищення осмотичної концентрації дисахаридів у кишках та діареї, що є наслідком стимуляція моторики кишок:

1. гормоном мотиліном

2. гормоном секретином

3. парасимпатичною системою

4. симпатичною системою

5. метасимпатичною системою

46.Гіроліз білків у травному каналів здійснюється під впливом ферментів:

1. пепсину

2. трипсину

3. хемотрипсину

4. карбоксипептидаза

5. всіх зазначених

47.При отруєнні чадним газом порушується транспортування кисню, бо не утворюється:

1. оксигемоглобін

2. дезоксигемоглобін

3. карбоксигемоглобін

4. карбогемогобін

5. метгемоглобін

48.Для покращення нервово-м’язової передачі у синапсах скелетних м’язів при зменшенні кількості холінорецепторів у мембрані кінцевої пластинки застосовують блокатори:

1. кальцієвих каналів

2. натрієвих каналів

3. калієвих каналі

4. ацетилхолінестарази

5. аміноксидази

49.М’язові релаксанти припиняють нервово- м’язову передачу у синапсах скелетних м’язів завдяки блокади:

1. кальцієвих каналів

2. М-холінорецепторів

3. Н-холінорецепторів

4. Ацетилхолінестарази

5. Екзоцитозу нейромедіатору

50.Вуглеводи гідролізуються у травному каналі до моносахаридів при дії на цукри ферментів:

1. мальтази

2. лактази

3. сахарази

4. трегалаза

5. всіх зазначених