Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИКУМ з Фізіології для фармацевтів..doc
Скачиваний:
1196
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
9.97 Mб
Скачать

Від яких чинників залежить велична артеріального тиску?

Виходячи з основного рівняння гемодинаміки, можна визначити основні чинники, від яких залежить артеріальний тиск. У аорті середній артеріальний тиск становить 100ммм рт.ст., у правому передсерді і місця впадіння порожних вен – близько нуля, тому хвилинний об’єм крові дорівнює:

Q = Pa : R

Артеріальний тиск становить: Ра = QR

Це означає, що величина артеріального тиску залежить від хвилинного об’єму крові (Q) і периферичного опору кровоносних судин (R). В свою чергу хвилинний об’єм крові залежить від систолічного об’єму (СО) і частоти скорочень серця (ЧСС)

Q = СО • ЧСС

Систолічний об’єм крові залежить від об’єму циркулюючої крові (ОЦК) і венозного повороту крові до серця., а також розтяжності амортизаційних судин, що обумовлена їх еластичністю

Спрощено можна представити фізичні чинники, від яких залежить велична артеріального тиску, такою схемою:

Вимірювання різних видів тиску дозволяє проаналізувати переважний внесок різних чинників у створенні величини артеріального тиску. Так на величину систолічного тиску впливає переважно хвилинний об’єм крові та еластичність амортизаційних судин; на величину діастолічного тиску – опір кровоносних судин; на величину пульсового тиску – СО та еластичність амортизаційних судин.

Артеріальний тиск є інтегральним показником, який характеризує стан гемодинаміки.

Як можна виміряти артеріальний тиск у людини?

Артеріальний тиск у людини вимірюють аускультативним методом Короткова, який ґрунтується на вислухуванні звуків, що виникають при стисненні судини манжеткою і порушенні внаслідок цього ламінарного руху струменя крові у звуженій ділянці. Цей метод дозволяє вимірювати як систолічний, так і діастолічний тиск. Досліджуваного садять боком біля стола. Руку його кладуть на стіл. На оголене плече цієї руки накладають манжетку, фіксуючи її так, щоб вона щільно охоплювала, але не стискала тканини. Вимірювання проводять так: а) загвинчують клапан груші і пальпаторно визначають у локтьовому згині місце чіткої пульсації артерії; б) над цим місцем встановлюють фонендоскоп; в) за допомогою груші поступово підвищують тиск у манжеті до повного стискання артерії; г) після цього повільно відкривають гвинтовий клапан, поступово знижуючи тиск у манжеті, і стежать за показниками манометра. Показник манометра у момент виникнення першого звуку в артерії відповідає величині систолічного тиску.

Показник манометра в момент різкого приглушення або зникнення звуку в артерії при дальшому зниженні тиску в манжеті відповідає величині діастолічного тиску.Різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску становить пульсовий тиск.

Тема 10. Регуляція системного кровообігу. Пресорні і депресорні рефлекси. Які принципи регуляції системного кровообігу?

Регуляція системного кровообігу забезпечує пристосування хвилинного об’єму крові (ХОК) до метаболічних потреб організму у транспортуванні до клітин організму в першу чергу кисню.

Регульованим параметрому контурах регуляції є величинасистемного артеріального тискукрові (Р а.), про зміни якого сигналізують барорецептори (БР), розташовані переважно в основних рефлексогенних зонах – каротидному синусі й аорті.Виконавчими структурами, від яких залежить безпосередньо хвилинний об’єм крові, є серце як насос та периферичний опір системних судин, а також стан ємкісних судин та об’єм циркулюючої крові, від яких залежить венозне повернення крові до серця і , відповідно, серцевий викид.

Найважливішими центральними механізмами регуляції системного артеріального тиску є нервові й гуморальні, які розвиваються у часі поетапно і за тривалістю та механізмами їх прийнято класифікувати так:

1) швидка регуляція - це нервова регуляція, яка здійснюється рефлекторно переважно за участю барорецепторів (волюморецепторів) кровоносних судин (“власні рефлекси”) або рецепторів, що розташовані в інших органах (“спряженні рефлекси”), і призводить до зміни артеріального тиску завдяки пресорним або депресорним рефлексам;

2) проміжна регуляція - це нейрогуморальна регуляціяза участю гормону вазопресину, завдяки якому звужуються судини і збільшується ОЦК, бо збільшується реабсорбція води в дистальних відділах нефронів нирок;

3) повільна регуляція – це гуморальна регуляціяза участю ренін-ангіотензинової системи, яка призводить до утворення ангіотензину ІІ, що звужує судини й стимулює виділення корою наднирників альдостерону, завдяки якому збільшується реабсорбція іонів натрію у нирках, а слідом за ними – води, наслідком чого стає збільшення ОЦК.