Тема 25. Склад жовчі та її роль у травленні. Де утворюється жовч, яку роль має у травленні?

Секреція жовчі здійснюється гепатоцитами печінки, і жовч через систему жовчних протоків надходить до жовчного міхура, де концентрується завдяки реабсорбції води, і періодично під час травлення потрапляє у 12-палу кишку через відкриту загальну протоку при розслабленому загальному сфінктері Одді, що показано на схемі:

За добу гепатоцитами секретується близько 500 мл жовчі. До складу жовчі входять солі жовчних кислот, фосфоліпіди, холестеролу, лецетин, жовчні пігменти (білірубін) – продукти розпаду гемоглобіну; неорганічні солі, зокрема – гідрокарбонати, які додаються до складу жовчі у протоках і створюють лужну реакцію, а також вода (97%).

Солі жовчних кислот – це амфіпатичні молекули, які мають гідрофільні і гідрофобні часточки, і виконують таку роль у травленні:

• емульгують жири, завдяки чому вони гідролізуються ліпазою до моногліцеридів та жирних кислот;

• сприяють всмоктуванню жирних кислот і моногліцеридів, бо утворюють міцелиз гідрофільною поверхнею назовні та гідрофобною – досередини, у такому вигляді жирні кислоти і моногліцериди утримуються у водному розчині і транспортуються до ентероцитів, де вони всмоктуються;

• ресекретуються у жовч,бо переважно у дистальному відділі клубової кишки реабсорбується до 90-95% жовчних солей, які ворітною веною повертаються до печінки (ентерогепатична рециркуляція), де знову секретуються у жовч.

Як регулюється секреція жовчі та її виділення у дванадцятипалу кишку?

Регуляція секреції жовчі та жовчовиділенняздійснюється завдяки нервовим і гуморальним чинникам.

Стимулюють секрецію жовчі (холеретики):

• парасимпатичні волокна вагуса, де медіатором є ацетилхолін;

• секретин, який діє переважно на протоки і збільшує у складі жовчі концентрацію гідрокарбонатів і води;

• жовчні солі, що реабсорбуються з кишки, збільшують секрецію жовчі та її відтік, бо пригнічують синтез нових жовчних кислот.

Стимулюють виділення жовчі у кишку (холекінетики) завдяки координованому скороченню жовчного міхура і розслабленню сфінктера Одді:

• холецистокінін-панкреозимін (ХЦК-ПЗ), який є основним чинником гуморальної регуляції жовчовиділення і стимуляції секреції ферментів клітинами ацинусів підшлункової залози.;

• парасимпатичні волокна вагуса, які активуються рефлекторно під час головної та інших фаз секреції і супроводжуються виділення незначної кількості жовчі.

Тема 26. Склад кишкового соку та його роль у травленні. Яка роль травлення у кишках?

У тонкій та товстій кишках відбуваються три взаємозв'язаних процеси, а саме:

1) моторна функція – переміщення хімусу завдяки функції гладких м’язів кишок;

2) заключний гідроліз поживних речовин у порожнині тонкої кишки та на її поверхні;

3) всмоктування продуктів гідролізу в кров та лімфу.

Який склад кишкового соку і його роль у травленні?

Кишковий сік секретується простими трубчастими кишковими залозами (залози Ліберкюна) та дуоденальними залозами (залози Бруннера).

Слизова оболонка кишки має складки, крипти, ворсинки, на поверхні яких розташований епітелій з мікроворсинками на його апікальній поверхні, який вкритий глікокаліксом. Така будова слизової оболонки створює велику поверхню – близько 200 м² для гідролізу речовин і всмоктування.

Кишковий сік тонкої кишки містить такі основні ферменти, які завершують гідроліз поживних речовин:

• ентерокіназа –ентеропетидаза, яка активує трипсиноген, перетворюючи його на активний фермент – трипсин;

• амінопептидаза, карбоксипептидаза, ендопептидази гідролізують поліпептиди до амінокислот;

• дипептидази гідролізують дипептиди до двох амінокислот;

• мальтаза гідролізує мальтозу, мальтотріози, а-декстрини до глюкози;

• лактаза гідролізує лактозу до галактози і глюкози;

• сахароза (цукроза) гідролізує сахарозу до фруктози і глюкози;

• а-декстриназа гідролізує а-декстрини, мальтозу, мальтотріозу до глюкози;

• трегалаза гідролізує тригалозу до глюкози;

• нуклеаза гідролізує нуклеїнові кислоти до нуклеотидів.