Тема 5. Мислення

Мислення –це	Відображення у мозку людини окремих властивостей , якостей предметів об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття	Відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їхніх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття	*Процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і зв’язків між ними у предметах і явищах об’єктивної дійсності	Психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам’ятовування, зберігання, відтворення
Функції мислення:	*Розуміння	*Цілеутворення	*Рефлексія	Адаптація
Рефлексія	*Усвідомлен-ня способів і дій свого пізнання	Процес. що спрямований на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід	Передбачувальні можливості, формування кінцевого результату діяльності	Усвідомити і сформулювати питання
Розуміння	*Процес. що спрямований на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід	Усвідомлення способів і дій свого пізнання	Передбачувальні можливості, формування кінцевого результату діяльності	Усвідомити і сформулювати питання
Цілеутворення-	*Передбачу-вальні можливості, формування кінцевого результату діяльності	Усвідомити і сформулювати питання	Процес. що спрямований на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід	Усвідомлення способів і дій свого пізнання
Мислення з погляду асоціаніської теорії є:	*Утворення зв’язків	Акт переструктурування ситуацій	Засоби невербальної комунікації	Мотиваційний процес
Мислення з погляду гештальтпсихології є:	Утворення зв’язків	*Акт переструктурування ситуацій	Засоби невербальної комунікації	Мотиваційний процес
Мислення з погляду біхевіоризму є:	Утворення зв’язків	Акт переструктурування ситуацій	*Засоби невербальної комунікації	Мотиваційний процес
Мислення з погляду психоаналізу є:	Утворення зв’язків	Акт переструктурування ситуацій	Засоби невербальної комунікації	*Мотиваційний процес
Емпіричні поняття:	*Відображають чуттєві ознаки, властивості	Відображає об’єктивно істинне в об’єктах	Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії	Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки
Наукове поняття	Відображають чуттєві ознаки, властивості	*Відображає об’єктивно істинне в об’єктах	Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії	Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки
Образ-це:	Відображають чуттєві ознаки, властивості	Відображає об’єктивно істинне в об’єктах	*Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії	Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки
Уявлення-це:	Відображають чуттєві ознаки, властивості	Відображає об’єктивно істинне в об’єктах	Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії	*Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки
Фізіологічною основою розуміння є:	*Активізація утворених раніше тимчасових нервових зв’язків, їх застосування в нових умовах і формування нових	Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії	Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки	Відображення об’єктивно істинного в об’єктах
Порівняння полягає у:	*Відображенні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності	Вирізненні окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів	Пошуку істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи	Виділенні істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів об’єктів
Абстрагування	Відображенні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності	*Вирізненні окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів	Пошуку істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи	Виділенні істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів обєктів
Класифікація	Відображення елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності	Вирізнення окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів	*Пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів нагрупи, класи	Виділення істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів об’єктів
Систематизація спрямована на:	Відображення елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності	Вирізнення окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів	Пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи	*Виділення істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів об’єктів
Поняття- це	*форма мислення, в якій відображаються суть предметів і явищ реального світу в істотних, необхідних ознаках і відношеннях	форма мислення, що відображає окремі відношення між предметами і їх ознаками, шляхом ствердження або заперечення	форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження	пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи
судження-це	форма мислення, в якій відображаються суть предметів і явищ реального світу в істотних, необхідних ознаках і відношеннях	*форма мислення, що відображає окремі відношення між предметами і їх ознаками, шляхом ствердження або заперечення	форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження	пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи
умовивід	форма мислення, в якій відображаються суть предметів і явищ реального світу в істотних, необхідних ознаках і відношеннях	форма мислення, що відображає окремі відношення між предметами і їх ознаками, шляхом ствердження або заперечення	*форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження	пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи
Форми мислення:	*Умовивід	*Судження	*Поняття	Образ
Компоненти мислення:	*Змістовий	*Цілемотиваційний	*Функціонально-операційний	Оразний
Види мислення за змістом:	*Наочно-дійове	*Наочно-образне	*Абстрактне	Творче
Види мислення за характером задач:	*Практичне;	*Теоретичне	Наочно-дійове	Наочно-образне
Види мислення за ступенем новизни і оригінальності	*Репродуктивне	*Творче	Наочно-дійове	Наочно-образне
Наочно-дійове мислення ґрунтується на:	*реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту	образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів	опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані	відтворені вже відомих людині способів
Наочно-образне мислення ґрунтується на:	реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту	*образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів	опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані	відтворені вже відомих людині способів
Словесно-логічне мислення ґрунтується на:	реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту	образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів	*опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані	відтворені вже відомих людині способів
репродуктивне мислення ґрунтується на:	реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту	образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів	опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані	*відтворені вже відомих людині способів
Яке з наведених визначень мислення є найточнішим і правильним:	процес відображення окремих конкретних предметів з їх істотними властивостями і якостями	відображення в мозку предметів і явищ з їх істотними властивостями	процес безпосереднього відображення предметів та явищ в їх зв’язках і відношеннях	*процес опосередкованого і узагальненого відображення предметів і явищ в їх істотних зв’язках, властивостях і відношеннях
Індивідуальні відмінності мислення:	*Глибина розуму	*Гнучкість розуму	*Стійкість розуму	Образність
Індивідуальні відмінності мислення:	*Усвідомленість	*Самостійність	*Стійкість розуму	Образність
Глибина розуму	*Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення	Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився	Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта	Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку
Гнучкість розуму	Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення	*Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився	Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта	Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку
Стійкість розуму	Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення	Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився	*Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта	Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку
усвідомленість	Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення	*Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився	Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта	*Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку
Самостійність	*Прагнення самостійно проаналізувати задачу, прийняти рішення і довести правильність його	Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення	Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився	Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта