Gidens_Sotsiologiya1

ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ

Готуючи текст цього видання, я переглянув його радикально й до­ скіпливо. Всі дані були приведені до сучасного стану. Я використав матеріали найостанніших досліджень, які були мені доступні, і то з найрозмаїтіших джерел: книжок і наукових журналів, газет та інших періодичних видань, а також із Інтернету. Коли виникала потреба, я піддавав змінам також більш теоретичні розділи книжки з метою ознайомлення студентів із нагальнішими проблемами сучас­ ності. Інтеґруючи нові матеріали в ті частини тексту, котрі вже витримали випробування практикою і часом, я ставив собі за мету створити книжку, що правила б за вступ до соціології на сього­ днішньому етапі її розвитку.

Серед тих змін, які відрізняють це видання від попереднього, можна назвати і цілком нові розділи, присвячені соціології тіла, а також соціології засобів масової комунікації та популярної куль­ тури. Соціології освіти тепер присвячений окремий розділ. Розділи, що мають ті самі заголовки, як і у попередньому виданні, були значною мірою переписані і в більшості випадків реорганізовані. Я зберіг порівняльний підхід, який, на мою думку, був визначальною характеристикою попередніх видань.

Вважаю за свій обов'язок щиро подякувати тим багатьом чита­ чам, які надіслали мені свої пропозиції щодо змін у тексті книжки та привернули мою увагу до неточностей чи помилок. Хочу також висловити вдячність окремим людям, що надали мені допомогу в тій або іншій формі. За матеріали, що стосуються Сполучених Штатів, я маю дякувати Крисові Алену, Мітчу Дьюнеєру, Стіву Дану, Дону Фастінґу, Сьюзен Ґостад та Діані Висоцькій. За британські матері­ али я дякую насамперед науковцям Ульріху Беку, Дієрдру Бодену, Клодіусу Джелерту, Монсера Ґіберно, Девідові Гелду, Майклові Маґуайру, Джону Томсону та Бено Верлену. Аврил Саймондс щиро й зацікавлено допомагав мені, зробивши і переробивши безліч ескі­ зів поданого матеріалу в окремих розділах. Із науковців Кембриджа я особливо вдячний Джулії Гарсент, Джил Мотлі, Сью Поуп, Ніколя Росу та Енді Вінарду. З тих, хто працює в Оксфорді, мені передусім допомогли Джейн Ді Ґей, Ребека Гаркін, Сью Лей, Лін Лукас, Джейн Роуз та Пем Томас. Дон Г'юберт доклав чимало зусиль, щоб підготувати та видати рукопис. Альона Леденьова багато працювала як мій асистент-дослідник на заключному етапі написання книжки . Вона надала неоціненні пропозиції щодо її загального поліпшення. Ен Боун підготувала видання книжки, виявивши при цьому неаби­ який хист, проникливість і чуття.

П Р О Ц Ю КНИЖКУ

Цю книжку було написано з вірою в те, що соціологія має відігра­ вати визначальну роль у новітній інтелектуальній культурі та по­ сідати центральне місце серед суспільних наук. Багато років викла­ даючи соціологію на всіх рівнях, я переконався в необхідності по­ дання деяких її останніх досягнень та здобутків у формі елементар­ ного вступу до цієї науки.

Моєю метою було написати книжку, в якій би поєдналися певна оригінальність поглядів із аналізом усіх фундаментальних тем, що цікавлять сьогодні соціологів. У книжці я уникав надмірно складних понять; проте від самого її початку й до кінця викладено ідеї та відкриття, взяті з переднього краю цієї науки. Хочу вірити, що це не упереджений підхід; я намагався висвітлити головні перспективи розвитку соціології, зберігаючи безсторонність, хоч це й не означає, що я був невибагливим.

ГОЛОВНІ ТЕМИ

Книжка побудована навколо ряду основних тем, кожна з яких допома­ гає сформувати прикметні особливості цієї праці. Одна з таких го­ ловних тем — це світ у процесі змін. Соціологія постала з перетворень, які відмежували суспільний лад Заходу, що все більше й більше індус­ тріалізується, від стилю життя, характерного для попередніх сторіч. Світ, утворений внаслідок цих перемін, є головним об'єктом зацікав­ лення соціологічного аналізу. Темпи суспільних перетворень щодалі прискорюються, й можливо, що ми стоїмо на порозі переходу не менш фундаментального, аніж той, який відбувся наприкінці вісімнадцято­ го та впродовж дев'ятнадцятого сторіч. Соціології ми завдячуємо до­ кладний опис перетворень у минулому та осмислення головних тен­ денцій розвитку сьогоднішнього суспільства.

Другою основною темою цієї книжки є глобалізація суспільного життя. Протягом тривалого часу в соціології панував погляд, що суспільства можна вивчати як незалежні утворення. Але навіть у минулому суспільства ніколи не існували ізольовано. Сьогодні ж ми спостерігаємо очевидне прискорення процесів глобальної інтеґрації. Як приклад можна назвати швидке зростання міжнародної торгівлі. Наголос на глобалізації, зроблений у цій книжці, також тісно пов'я­ заний із тим великим значенням, якого ми надаємо сьогодні взаємо­ залежності, що існує між «першим світом» і «третім світом».

По-третє, ця книжка написана з відверто компаративістських позицій. Соціологію не можна опанувати, виходячи тільки з інсти­ туцій якогось одного окремого суспільства. І хоча, звичайно, дискусія

ПРО ЦЮ КНИЖКУ

13

передусім торкається Британії, вона повсякчас урівноважується багатим розмаїттям матеріалів, запозичених з інших суспільств та культур. Тут розглядаються дослідження, що здійснюються в інших країнах Заходу, втім, я часто посилаюся також на Росію та інші схід­ ноєвропейські суспільства — суспільства, в яких сьогодні відбу­ ваються істотні зміни. Ця книжка також містить у собі значно більше матеріалу щодо країн «третього світу», аніж його досі подавалося у вступах до соціології. Крім того, я приділяю велику увагу зв'язкам між соціологією та антропологією, чиї сфери інтересу значною мірою накладаються одна на одну. Якщо взяти до уваги ті зв'язки, які сьогодні існують між суспільствами в різних частинах світу, а також фактичне зникнення багатьох форм традиційної соціальної системи, соціологія та антропологія відрізняються щодалі менше й менше.

Четверта тема — це необхідність історичного підходу в соціологічних дослідженнях. Це означає набагато більше, аніж просте включення в «історичний контекст», у якому відбуваються події. Одним із найваж­ ливіших досягнень соціології за останні кілька років було посилення наголосу на історичному аналізі, що слід розуміти не тільки як засто­ сування соціологічного підходу до аналізу минулого, але і як своє­ рідний спосіб кращого розуміння інституцій сучасності. Останні до­ слідження з історичної соціології широко висвітлюються в цій книжці й використовуються для інтерпретації в більшості окремих розділів.

По-п'яте, упродовж викладу особлива увага приділяється пробле­ мам гендеру. Питання тендеру звичайно розглядається як окрема галузь у межах соціології в цілому, тож дане видання містить у собі розділ, у якому викладаються міркування та дослідження на цю тему. Проте питання тендерних відносин є настільки фундаменталь­ ними для соціологічного аналізу, що їх годі обмежити рамками окремої галузі соціології як дисципліни.

Шоста тема — це зв'язок між суспільним і особистим. Соціо­ логічна думка істотно допомагає процесу самопізнання, яке, віддзер­ калюючись у свою чергу, допомагає ліпше осмилити суспільний світ. Вивчення соціології сприяє визволенню думки: соціологія розширює обрії наших уподобань та уяви, відкриває нові перспективи щодо джерел нашої власної поведінки й допомагає нам усвідомити, що існують куль­ турні контексти, які відрізняються від нашого власного. Оскільки соціо­ логічні ідеї кидають виклик догмі, навчають оцінювати культурне розмаїття і дозволяють нам заглянути в глиб функціонування суспільних інституцій, то ці студії сприяють розширенню обріїв людської свободи.

СТРУКТУРА КНИЖКИ

На початку цієї книжки я не приділяю особливої уваги теоретичному обговоренню основних соціологічних понять. Натомість такі поняття детально пояснюються, коли запроваджуються у відповідних розді­ лах, де я повсюди намагався ілюструвати ідеї, поняття і теорії на кон­ кретних прикладах. Хоча ці приклади, як правило, беруться з матері-

14	ПРО ЦЮ КНИЖКУ

алів соціологічних досліджень, я також досить часто брав їх із інших джерел (наприклад, із газетних репортажів), аби проілюструвати те чи те положення. Я доклав чималих зусиль, щоб стиль мого письма був якомога простішим і яснішим, водночас намагаючись зробити свій виклад жвавим і «багатим на несподіванки».

Розділи упорядковані так, щоб читач поступово опанував різні галузі соціології, але я подбав і про те, щоб книжкою можна було користуватися гнучко і легко пристосовувати її до потреб окремих навчальних курсів. Розділи можна пропускати або вивчати їх у ін­ шому порядку без особливої шкоди для розуміння. Кожен розділ написано як окремий незалежний текст із посиланнями на інші роз­ діли, якщо виникає така потреба.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ЦІЄЮ КНИЖКОЮ

ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ 16

ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІОЛОГІЇ: ПЕРШИЙ ПРИКЛАД 16

РОЗВИВАЮЧИ СОЦІОЛОГІЧНЕ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ 17

Вивчення соціології · Передбачувані й непередбачувані наслідки

ПЕРШОПОЧАТКИ 21

Огюст Конт · Еміль Дюркгайм · Карл Маркс · Макс Вебер

ПІЗНІШІ МИСЛИТЕЛІ 27

Мішель Фуко та Юрґен Габермас

ЧИ Є СОЦІОЛОГІЯ НАУКОЮ? 28

ЯК СОЦІОЛОГІЯ МОЖЕ ДОПОМОГТИ НАМ У НАШОМУ ЖИТТІ? 29

Усвідомлення культурних відмінностей · Оцінка наслідків різних видів політики · Самопросвіта · Роль соціолога в суспільстві

ВИСНОВКИ З О

•

РЕЗЮМЕ 31

ВАЖЛИВІ ТЕРМІНИ 32

Ми живемо сьогодні, наприкінці двадцятого сторіччя, у світі, спов­ неному тривог, але водночас і дивовижних перспектив на майбутнє. Цей світ вирує змінами, позначений глибокими конфліктами, напру­ гами та суспільними розколами, як і руйнівним впливом сучасної технології на навколишнє середовище. А проте ми спроможні конт­ ролювати свою долю і змінювати кожен своє життя, сподіваючись на краще, чого попередні покоління навіть уявити собі не могли.

Як постав сьогоднішній світ? Чому умови нашого життя так від­ різняються від тих, за яких жили наші батьки й діди? В якому напрямку відбуватимуться зміни в майбутньому? Ці питання станов­ лять щонайактуальніший інтерес для соціології — наукової галузі, яка, з огляду на сказане вище, має відігравати роль у новітній інте­ лектуальній культурі.

СОЦІОЛОГІЯ — це вивчення соціального життя людини, груп людей та суспільств. Це надзвичайно цікава й захоплююча справа, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке — від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці й до ви­ вчення глобальних соціальних процесів. Один короткий приклад до­ поможе вам скласти елементарне уявлення про суть соціології та завдання, які вона перед собою ставить.

ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІОЛОГІЇ: ПЕРШИЙ ПРИКЛАД

Чи закохувалися ви коли-небудь? Безперечно, що так. Більшість людей ще зі свого підліткового віку знають, що це таке закохатися. Ро­ мантичне почуття любові є для багатьох із нас найсильніпіим пере­ живанням, яке ми будь-коли спізнавали. Чому люди закохуються? Відповідь на це запитання видається на перший погляд очевидною. В коханні знаходить вияв фізичний та особистісний потяг, який двоє індивідів відчувають одне до одного. Сьогодні ми можемо ставитися скептично до поняття «любов навіки», але ніхто не стане заперечу­ вати, що закоханість — це та частина життєвого досвіду, яка виникає з базових людських емоцій. Якщо двоє закохуються одне в одного, то цілком природно, що вони прагнуть особистісного та сексуального за­ вершення своїх взаємин — можливо, у формі шлюбу.

Проте ця ситуація, яка сьогодні видається нам самоочевидною, насправді — доволі рідкісна. Закоханість — це не той досвід, який переживають більшість людей у світі, а коли й переживають, то

1. ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?

17

нечасто пов'язують із думкою про одруження. Ідея романтичного кохання набула повсюдного поширення в нашому суспільстві зовсім недавно, а в більшості культур узагалі ніколи й не існувала.

Лише в новітні часи на любов і сексуальність стали дивитись як на тісно пов'язані почуття. Історик середньовічної Європи Джон Босвел зазначав, якими дивними є сучасні уявлення про романтичне кохан­ ня . В середньовічній Європі ніхто по суті не одружувався з кохання. Була навіть така середньовічна приказка: «Палке кохання до своєї дружини — це подружня зрада». У ті часи і ще багато сторіч по тому чоловіки та жінки брали шлюб тільки для того, щоб утримати влас­ ність у руках родини або задля народження й виховання дітей, які пра­ цюватимуть у родинному господарстві. По одруженні чоловік і жінка могли стати близькими одне одному; проте це відбувалося, як прави­ ло, після шлюбу, а не раніш. Подеколи люди мали сексуальні взаєми­ ни поза шлюбом, але це пробуджувало в них лише частку тих емоцій, які ми ототожнюємо з коханням. На романтичне кохання дивилися, в кращому випадку, як на слабкість, а в гіршому — як на хворобу.

Наше сьогоднішнє поводження майже цілком протилежне. Босвел слушно говорить про «справжню одержимість новітньої індуст­ ріальної культури» романтичним коханням:

«Усі, хто поринає сьогодні в «море кохання», вважають це чимось ціл­ ком природним... Дуже мало дотеперішніх або неіндустріалізованих су­ часних культур погодилися б із незаперечним на Заході твердженням, що «мета чоловіка — покохати жінку, а мета жінки — покохати чоло­ віка». Більшість людей у більшості історичних епох та країн визнали б таке визначення духовних поривань людини вельми вбогим!»

Таким чином, романтичне кохання не можна вважати за природне для людини; воно радше формується під дією широких суспільних та історичних впливів. А це якраз ті впливи, що вивчають соціологи.

Більшість із нас сприймають світ відповідно до знайомих харак­ теристик з нашого особистого життя. Соціологія показує, що треба мати набагато ширший погляд на те, чому ми є такі, які ми є, і чому ми поводимося так, а не інакше. Вона вчить нас, що те, що ми сприймаємо як природне й неминуче, добре або істинне, може й не бути таким, і що наші «нахили» формуються під потужним впливом історичних та суспільних сил. Розуміння витончених, але складних і глибоких способів, в які індивідуальне життя кожного з нас від­ дзеркалює контексти нашого соціального досвіду, є фундамен­ тальним для соціологічного світогляду.

•

РОЗВИВАЮЧИ СОЦІОЛОГІЧНЕ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ

Навчитися мислити соціологічно, тобто, іншими словами, засвоїти широкий погляд на речі, означає розвивати й плекати свою уяву. Як соціологи, ми, наприклад, повинні вміти уявити собі, як пережи­ вають досвід сексуальних стосунків та шлюбу люди (значна донедав-

18	1. ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?

на їх більшість), для яких ідеали романтичного кохання видаються чужими або навіть абсурдними. Соціологічні студії не можуть бути просто рутинним процесом набуття знань. Соціолог — це той, хто спроможний вийти за межі тісного кола особистих обставин і поміс­ тити речі в ширший контекст. Робота соціолога залежить від того, що американський автор К. Райт Мілз вдало назвав соціологічною уявою (Mills, 1970).

Соціологічна уява вимагає від нас				передусім уміння		«мислити
себе» поза	звичним	перебігом	особистого	повсякденного	життя,		щоб
поглянути	на нього	по-новому.	Уявіть собі	таку просту	дію:	ви	п'єте

чашку кави. Що ми можемо сказати щодо такої начебто нецікавої дії з соціологічної точки зору? Надзвичайно багато. По-перше, ми зауважимо, що пити каву — це не просто тамувати спрагу. Пиття кави має символічну цінність і є невід'ємним елементом нашої пов­ сякденної суспільної діяльності. Часто ритуал, пов'язаний з питтям кави, має набагато більшу вагу, аніж сам акт споживання напою. Двоє людей, домовляючись про зустріч за кавою, мабуть, більше зацікавлені в тому, щоб зійтися й погомоніти, а не в тому, що зби­ раються пити. Власне, в усіх відомих нам суспільствах споживання їжі й напоїв є нагодою для соціального спілкування та здійснення ритуалів. Ця тема взагалі багата на матеріал для соціологічного вивчення.

По-друге, кава — наркотик, який містить у собі кофеїн, що збуджує діяльність мозку. Проте тих, хто надуживає кавою, біль­ шість людей західної культури не сприймає як наркоманів. Подібно до алкоголю кава вважається суспільно прийнятним наркотиком, тоді як марихуана — ні. Проте є суспільства, які терпимо ставляться до споживання марихуани чи навіть кокаїну, але не схвалюють спо­ живання ані кави, ані алкогольних напоїв. Соціологи прагнуть з'ясувати причини таких контрастів.

По-третє, індивід, який випиває чашку кави, прилучається до надзвичайно складної структури суспільних та економічних відно­ син, що пронизує увесь світ. Виробництво, транспортування та роз­ поділ кави вимагають безперервного здійснення ділових операцій та укладання контрактів між людьми, що живуть за тисячі кілометрів від споживача кави. Вивчення таких глобальних трансакцій є важ­ ливим завданням соціології, оскільки багато аспектів нашого життя сьогодні визначаються впливами та комунікаціями, що діють у мас­ штабах усього світу.

І, нарешті, кожен індивідуальний акт споживання кави зумов­ люється тривалим процесом попереднього суспільного та економіч­ ного розвитку. Разом з багатьма іншими, нині звичними складо­ вими компонентами західної дієти — такими як чай, банани, кар­ топля та білий цукор — каву стали широко споживати лише з кінця дев'ятнадцятого сторіччя. Хоча цей напій походить із Середнього Сходу, проте його масове споживання в Європі поширюється під час західної колоніальної експансії, особливо активно здійснюваної пів­ тора століття тому. Фактично вся кава, яку споживають у країнах

1. ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?

19

Заходу сьогодні, завозиться з територій (Південної Америки та Африки), колонізованих європейцями. Отже, її аж ніяк не можна вважати природною складовою західної дієти.

Вивчення соціології

Соціальна уява дозволяє нам бачити, що багато подій, які, здавалося б, стосуються лише індивіда, насправді віддзеркалюють набагато шир­ ші проблеми. Розлучення, наприклад, може бути дуже важким випро­ буванням для когось, кому довелося його пережити,— Мілз називає це особистою проблемою. Але він же таки зазначає, що розлучення — це й важлива громадська проблема в такому суспільстві, як сьогоднішня Велика Британія, де понад третина шлюбів розпадаються в перші десять років. Безробіття, якщо звернутись до ще одного прикладу, можна вва­ жати особистою трагедією для людини, яка втратила працю й неспро­ можна влаштуватися десь-інде. Одначе розміри цього лиха виходять далеко за межі особистого розпачу, коли мільйони членів якогось су­ спільства опиняються в такій ситуації: це вже буде громадська пробле­ ма, що виражає значну неґативну тенденцію суспільного розвитку.

Спробуйте поглянути таким же чином на своє власне життя. Не обов'язково брати до розгляду лише неґативні події. Подумайте, наприклад, про те, що спонукало вас розгорнути цю книжку, чому

20	1. ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?

ви стали вивчати соціологію. Можливо, ви студент, який робить це, долаючи нехіть, лише для того, щоб виконати вимоги навчального курсу. А може, ви сповнені ентузіазму і прагнете довідатись якомога більше про цей предмет. Та хоч би якими були ваші мотиви, ви, певно, маєте багато спільного, не доконче знаючи про це, з іншими людьми, які теж вивчають соціологію. Ваше особисте рішення від­ повідає вашому становищу в досить широкому суспільному колі.

Чи відповідаєте ви характеристикам, які я зараз назву? Ви мо­ лодий? Білий? Походите з родини високопрофесійних фахівців або службовців? Виконували ви чи й досі виконуєте якусь погодинну роботу, щоб збільшити свій доход? Чи хочете ви влаштуватися на добру службу по закінченні навчання, коли дійдете висновку, що у вас немає особливих нахилів до студіювання? Чи ви собі чітко не уявляєте, що таке соціологія, коли думаєте, що вона стосується того, як люди поводяться в групах? Понад три чверті з вас відповіли б на ці запитання ствердно. Студенти коледжів не є типовими представ­ никами населення в цілому, вони приходять туди здебільшого з при­ вілейованих прошарків. І їхні погляди й поведінка переважно від­ дзеркалюють погляди й поведінку їхніх друзів та знайомих. Суспіль­ не середовище, з якого ми походимо, значною мірою впливає на вибір рішень, які нам видаються доцільними.

Але припустімо, що ви дасте неґативну відповідь на одне або кілька з цих запитань. Тоді, ймовірно, ви походите з якоїсь суспіль­ ної меншини або з бідних верств населення. Можливо, ви людина середнього або навіть літнього віку. Проте й у цьому випадку щодо вас можна зробити якісь висновки загального характеру. Так, дуже ймовірно, що вам довелося витримати нелегку боротьбу, аби по­ трапити туди, де ви є; вам, певно, довелося долати недоброзичливу реакцію друзів та знайомих, коли ви їм сказали, що хочете вступити до коледжу; можливо також, що ви поєднуєте подальшу освіту з виконанням батьківських чи материнських обов'язків.

Хоча всі ми зазнаємо впливу соціальних середовищ, у яких ми пере­ буваємо, поведінка жодного з нас не визначається безпосередньо тільки середовищем. Ми самі маємо і створюємо власну індивідуальність. Саме соціологія має досліджувати взаємозв'язки того, що в нас формується суспільтвом, і того, що формується нами самими. Наша діяльність

структурує (надає йому певної форми) навколишній соціальний світ і водночас сама структурується цим соціальним світом.

Поняття соціальної структури — надзвичайно важливе в соціо­ логії. Воно стосується того, що соціальні контексти, в яких перебігає наше життя, не складаються з абсолютно випадкових послідовностей подій або дій; вони структуровані або змодельовані різними спосо­ бами. Існують певні закономірності в тому, як ми поводимося, й у тому, в яких взаєминах ми перебуваємо один з одним. Але соціальна структура зовсім не така, як структура фізична, скажімо, будинок, що існує незалежно від людських дій. Вона реконструюється щомиті самими ж таки «будівельними блоками», що її становлять,— люд­ ськими істотами, такими, як ви чи я.