20. Вихідними передумовами планування доходів підприємства готельного та закладу ресторанного господарства є:

а) витратомісткість діяльності, цільова стратегія, економічний потенціал підприємства;

б) економічні методи державного регулювання діяльності, план товарообороту, потреба в прибутку;

в) статистичні дані макроекономічної стабілізації галузі;

г) економічні відносини, що виникають при реалізації власної продукції, купованих товарів, наданні послуг, організації харчування.

21. Ефективність планування доходів на підприємствах готельного та закладу ресторанного господарства залежить від дотримання таких вимог:

а) об’єктивна оцінка зовнішніх і внутрішніх чинників та можливість їх використання в плановому періоді;

б) поєднання перспективного, поточного й оперативного планування доходів;

в) обґрунтування закупівельних і оптово-відпускних цін, договорів реалізації, матеріалів аналізу доходів у передплановому періоді, планового рівня рентабельності, ставки податків;

г) усі відповіді правильні.

22. До внутрішньогосподарських проблем стратегічного планування доходу підприємств готельного господарства не відносять:

а) проблему врахування зовнішнього економічного середовища підприємства;

б) врахування інвестиційних альтернатив;

в) вибір методу обґрунтування стратегії стійкого збільшення доходів і розвитку підприємства на власній інвестиційній основі;

г) розробку заходів щодо забезпечення стратегії розвитку підприємства.

23. Джерелом збільшення доходів підприємства ресторанного господарства здійснюється у таких напрямах:

а) покращення використання обладнання;

б) зниження фондоємності продукції;

в) раціональне використання матеріалів, палива й електроенергії.

г) усі відповіді правильні.

24. Недоотримання можливого доходу підприємства готельного та закладу ресторанного господарства пов’язана з використанням:

а) залучених ресурсів;

б) статутного капіталу;

в) власного капіталу;

г) власних ресурсів;

25. Важливим методом оптимізації доходу від основної діяльності в готельному бізнесі є:

а) орієнтація на цільовий прибуток;

б) орієнтація на максимальний прибуток;

в) забезпечення мінімального розміру собівартості;

г) забезпечення належного рівня рентабельності.

6.2. Управління поточними витратами та собівартістю послуг підприємств готельного і закладів ресторанного господарства

1. До поточних витрат підприємства готельного та закладу ресторанного господарства належать:

a) збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу, погашення одержаних позик;

б) попередня (авансована) оплата запасів, робіт, послуг;

в) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала;

г) усі відповіді правильні.

2. Групування витрат операційної діяльності підприємства готельного та закладу ресторанного господарства відбувається за такими економічними елементами:

a) матеріальні витрати, фінансові витрати, амортизація, інші операційні витрати;

б) витрати на соціальні заходи, операційні витрати, інші операційні витрати, амортизація, витрати на сировину та матеріали;

в) витрати на соціальні заходи, надзвичайні витрати, операційні витрати, амортизація, фінансові витрати;

г) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

3. Усі витрати підприємства готельного та закладу ресторанного господарства за часом поділяють на:

а) операційні, стратегічні, поточні;

б) авансовані, поточні;

в) прямі, непрямі;

г) постійні, змінні.

4. Постійні витрати підприємства ресторанного господарства – це витрати, абсолютна величина яких:

а) має незмінні норми на тривалий час;

б) із збільшенням (зменшенням) обсягу товарообороту істотно не змінюється;

в) однакова для різних видів продукції;

г) не залежить від обсягу товарообороту в межах даної виробничої потужності.

5. Граничні витрати підприємства ресторанного господарства – це:

a) допустимі поточні витрати підприємства;

б) максимальні поточні витрати підприємства;

в) приріст поточних витрат підприємства внаслідок зростання обсягу товарообороту на гранично малу величину;

г) максимальні витрати підприємства на одиницю продукції.

6. Собівартість послуг, що надаються підприємствами готельного господарства, являє собою:

а) сукупність поточних трудових, матеріальних і фінансових витрат, виражених у грошовій формі;

б) досягнутий техніко-організаційний рівень експлуатаційної діяльності готелів, пов’язаної з реалізацією послуг;

в) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала;

г) відповіді а і б правильні.

7. Собівартість послуг підприємства готельного господарства складається з

а) витрат на утримання й експлуатацію основних фондів;

б) обігових коштів, що направляються на придбання матеріальних ресурсів і

в) витрат на оплату праці;

г) усі відповіді правильні

8. До прямих витрати підприємства готельного господарства, що можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість одиниці готельних послуг (місце-день) відносять:

а) витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, опалення, водопостачання, електроенергію, прання білизни, телефонізацію;

б) максимальні витрати підприємства на одиницю продукції;

в) трудові, матеріальні і фінансові витрат, виражених у грошовій формі;

г) витрати поєднання перспективного, поточного й оперативного планування витрат.

9. До змінних витрат підприємства готельного господарства належать:

а) витрати на водопостачання, прання білизни;

б) паливо, що використовується на підігрів води;

в) витрати на видачу туристам предметів гостинності (мило, шампунь, крем для гоління);

г) усі відповіді правильні.

10. Характерною особливістю статті «Знос санітарного та спеціального одягу, малоцінного інвентарю, посуду» є те, що:

а) відображають амортизаційні відрахування на повне відновлення як власних, так і орендованих основних фондів;

б) знос за малоцінними та швидкозношуваними предметами нараховується у розмірі 50,0 % їх вартості під час передачі зі складу в експлуатацію й ренту 50,0 % вартості після списання за непридатністю;

в) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами здійснюються на користь постачальника;

г) потребує постійних оборотних коштів для купівлі господарського інвентарю.