5.3. Мета, принципи створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України та її функціональне призначення

Основною метою запровадження АСДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних і ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав на земельні ділянки та іншу нерухомість, інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами.

Створення, запровадження та функціонування АСДЗКУ повинно базуватися, з одного боку, на принципах ведення державного земельного кадастру, а з іншого, – на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем. При створенні системи повинні бути реалізовані також принципи, які відображають її специфіку, що полягає у функціональному призначенні, а також в інтеграції семантичної та просторової інформації про об’єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих систем із розподіленими базами даних та мережевими, в тому числі Internet, технологіями забезпечення клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локальними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного земельного кадастру.

Основними принципами побудови АСДЗКУ, що виходить з принципів ведення державного земельного кадастру, є:

• забезпечення комплексного розв’язання засобами АСДЗКУ задач, передбачених Земельним кодексом України та проектом Закону України “Про державний земельний кадастр”;

• забезпечення повноти та об’єктивності відомостей про всі земельні ділянки у межах України та постійної підтримки баз даних в актуальному стані;

• запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок через присвоєння їм унікальних кадастрових номерів;

• запровадження єдиного системного підходу, єдиної методології й технології ведення державного земельного кадастру на території України та єдиної системи земельно-кадастрової інформації, що базується на прийнятих стандартах структури бази даних і погоджених форматах представлення даних та обміну ними;

• забезпечення відповідності ієрархічної структури АСДЗКУ організаційній структурі Держкомзему України (базовий, регіональний та національний рівні), що сприятиме декомпозиції системи як по вертикалі, так і по горизонталі;

• забезпечення відкритості та доступності інформації баз даних державного земельного кадастру користувачам системи з різним статусом доступу;

• забезпечення інформаційної взаємодії АСДЗКУ з іншими автоматизованими кадастровими системами та інтеграції АСДЗКУ в інформаційний простір України;

• мінімізація фінансових витрат та часу на створення та запровадження АСДЗКУ;

• забезпечення функціонування та розвитку АСДЗКУ на засадах самоокупності та самофінансування;

• застосування ГІС-технологій з метою забезпечення сумісної обробки семантичних і просторових даних, просторового моделювання та аналізу об’єктів земельного кадастру;

• поетапне запровадження картографічного забезпечення кадастру в електронному вигляді. Передбачається, що на перших етапах функціонування АСДЗКУ на базовому рівні можуть використовуватися тільки семантичні бази даних, що дасть змогу розв’язувати значну кількість задач із поступовим підключенням електронного картографічного забезпечення;

• інтеграція локальних кадастрових баз даних нижнього рівня в бази даних верхнього рівня і таким чином забезпечення можливості створення регіональних централізованих баз даних і централізованої бази даних державного земельного кадастру України.

Загальносистемними принципами побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем є:

• цілісність – АСДЗКУ повинна розглядатися як єдине ціле з певними інтегративними показниками (функціональне призначення, техніко-економічна ефективність, соціальна значущість тощо);

• системна єдність – полягає у забезпеченні можливості введення систем певного рівня до складу системи вищого рівня (наприклад, введення АСДЗК базового рівня до складу АСДЗК регіонального рівня). На цих принципах базується створення АСДЗК України;

• об’єктно орієнтований підхід до створення АСДЗК різних рівнів та їх компонентів;

• модульна архітектура системи – основні складові частини системи (базові та регіональні АСДЗК ) на своєму рівні є системами з повними функціями;

• відкритість – тобто забезпечення можливості розвитку системи за рахунок доповнення новими програмно-технічними модулями, переходу на нові обчислювальні платформи й модифікації системи та її компонентів за рахунок привнесення нових науково-технічних рішень;

• інваріантність програмно-інформаційного забезпечення стосовно змін законодавчій та нормативно-методичній базах;

• застосування єдиної системи уніфікованих класифікаторів, кодифікаторів, довідників тощо.

До принципів побудови корпоративних автоматизованих систем із розподіленими базами даних і мережевими Internet/Intranet технологіями клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з базами даних державного земельного кадастру належать:

• забезпечення роботи системи з розподіленими корпоративними базами даних, які територіально знаходяться в різних місцях;

• оптимізація та спеціалізація програмно-технічних елементів системи за типом обробки інформації (робочі станції, сервери просторових і семантичних баз даних, Internet та поштові сервери тощо);

• забезпечення роботи системи з використанням мережевих технологій Internet/Intranet.

При розробці системи, її компонентів і видів забезпечень необхідно враховувати вимоги державних стандартів серії “Автоматизовані інформаційні системи”, “Єдина система програмних документів” та міжнародних стандартів ISO.

Дотримання зазначених принципів і стандартів у процесі створення АСДЗКУ дасть змогу досягти найвищих показників ефективності функціонування системи.

Функціональне призначення АСДЗКУ полягає у забезпеченні і реалізації таких функцій:

• створення кадастрових баз даних (семантичних і просторових) через первинний облік земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів і стандартів структури кадастрових баз даних;

• ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;

• реєстрації земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;

• ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;

• надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;

• адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;

• підвищення оперативності та якості організаційно-управлінських рішень у сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;

• створення інформаційної бази для об’єктивного та ефективного оподаткування власників і користувачів земельних ділянок;

• забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;

• створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів з метою комплексного управління регіоном, включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних і статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.

Інформацію, що зосереджена в кадастрових базах даних АСДЗКУ, використовують підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему, а також органи виконавчої влади й місцеві органи самоврядування з метою:

• поточного управління земельними ресурсами;

• державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;

• розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;

• вживання заходів щодо раціонального використання та охорони земель;

• інвентаризації земель і ґрунтових обстежень;

• реєстрації прав власників і користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;

• нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;

• встановлення розміру податків і орендної плати за землю.

Користувачами інформації баз даних АСДЗКУ є:

• підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;

• власники та користувачі земельних ділянок;

• органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

• органи Державної податкової адміністрації;

• суди та правоохоронні органи, що мають у виробництві справи, пов’язані з конкретними земельними ділянками;

• нотаріальні контори при посвідченні угод стосовно трансакцій з земельними ділянками;

• особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;

• суб’єкти ринку землі;

• інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.