24. Поточне та перспективне планування пасажирських перевезень в умовах ринкових відносин.

На залізничному транспорті розробляють поточні (річні) і перспективні плани пасажирських перевезень.

Річний план пасажирських перевезень розробляють таким чином. Управління кожною залізною дорога спільно з відділеннями на основі аналізу звітних даних за минулий рік і очікуваних перевезень перед плановому році розробляє проект звідного плану пасажирських перевезень по дорозі. При цьому ретельно вивчаються темпи приросту і абсолютні розміри річного приросту пасажирських перевезень в минулі роки у видам повідомлень (у приміському, місцевому і прямому) як на залізничному, так, і на інших видах транспорту; виявляються причини, які можуть вплинути в планованому році на зміну структури і об'ємів пасажирських перевезень по окремих напрямах і дорозі в ціпом.

Отримавши контрольні цифри по пасажирообігу, дороги розробляють розгорнений річний план пасажирських перевезень по дорозі в цілому і відділенням, В цьому плані визначаються наступні показники (в цілому і по видах повідомлень): відправлені пасажири, перевезені пасажири (об'єм перевезень пасажирів), пасажирообіг і середня дальність поїздки пасажирів. В цілому по мережі число відправлених пасажирів визначається як сума відправлення пасажирів зі всіх станцій мережі; по дорогах і відділеннях - як сума відправлення із станцій відповідно дорогі і відділення.

Перспективне планування пасажирських перевезень складніше, ніж поточне, оскільки за тривалий період більше змінюються соціально-економічні потреби населення, удосконалюються транспортні засоби. Тому при складанні планів перевезень на тривалу перспективу роль звітних даних значно зменшується.

Перспективні плани пасажирських перевезень розробляються різними методами. Так, при розробці п'ятирічних планів найширше використовуються методи аналізу темпів приросту перевезень за минулі періоди і екстраполяції цих трендів на плановані роки з деякою їх коректуванням з урахуванням впливу різних чинників.

При розробці планів перевезень на тривалішу перспективу необхідно враховувати також зростання чисельності населення і підвищення його транспортної рухливості. При цьому доцільно вивчати взаємозв'язку між темпами зростання національного доходу і реальних доходів на душу населення з темпами зростання пасажирообігу на всіх видах транспорту.

Разом з тим необхідно враховувати, що зростання доходів населення сприяє збільшенню числа індивідуального транспорту у населення, що приведе до деякого зниження пасажирських перевезень

Аналіз виконання планів пасажирських перевезень показує, що при їх розробці разом з традиційними методами (в основному за звітними даними) необхідно ширше застосовувати спеціальні методи обстеження пасажиропотоків і обробки їх результатів.

25. Планування обсягових показників роботи локомотивів.

Планом роботи рухомого складу є частина плану експлуатаційної роботи залізничного транспорту. У нім встановлюють об'єм роботи рухомого складу, кількість локомотивів, вагонів, електро- і дизель поїздів, а також якісні показники їх використання. План роботи рухомого складу розробляють для мережі залізниць, дорогий окремо для вантажного, господарського і пасажирського руху, а також по видах тяги.

До об'ємних показників роботи локомотивів відносяться:

- тонно-км брутто - це сума тонно-км нетто, встановлені планом перевезення, і тонно-км тара вагонів:

;

де – середня маса тари вагону;

–динамічне навантаження навантаженого вагону;

- тонно-километри поїздової роботи.

Від цього показника залежать витрати на паливо і електроенергію для тяги поїздів, а також всі витрати путнього господарства.

- локомотиво-години: . Від терміну служби локомотивів залежать витрати на амортизаційні відрахування, деповською ремонт локомотивів (тепловозів).

- локомотиво - км загального пробігу , які складаються з пробігу на чолі поїздів, допоміжного пробігу, пробігу при роботі за системою багатьох одиниць, маневрового пробігу і пробігу на різні додаткові операції.

Від пробігу локомотивів залежать витрати на екіпіровку локомотивів, змащувальні і обтиральні матеріали, а також витрати на деповській і поточний ремонт локомотивів.

У зв'язку з тим, що витрати на ремонт локомотивів планують на основі загального пробігу у межах ділянок звернення локомотивів, а заробітну плату локомотивних бригад - на основі пробігу у межах ділянок їх роботи, пробіг локомотивів визначають як у межах доріг, так і у межах ділянок звернення локомотивів і ділянок обслуговування локомотивних бригад. Лінійний пробіг локомотивів дорівнює кількості поїздо-км на чолі поїздів і в допоміжному пробігу, який включає пробіг в одиночному проходженні локомотивів, при подвійній тязі і в підштовхуванні. Умовний пробіг включає пробіг на маневрах і при просте локомотивів в робочому стані. Пробіг других локомотивів, що працюють за системою багатьох одиниць, по порядку обліку, що діє, до допоміжного пробігу не відноситься, але при плануванні підсумовується з допоміжним пробігом. Лок-км при роботі за системою багатьох одиниць, в подвійній тязі і підштовхуванні розраховують виходячи з протяжності ділянок або перегонів, де застосовується кратна тяга, і числа поїздів, що обслуговуються двома локомотивами. Лок-км в одиночному проходженні визначають як різниця поїздо-км в навантаженому і порожньому напрямі або як пробіг других локомотивів резервом після роботи кратної тяги.

Пробіг локомотивів на маневрах визначають окремо спеціально для маневрових і поїздових локомотивів. Умовний пробіг маневрових локомотивів за рік:

,

де – експлуатований парк маневрових локомотивів, зайнятих операціями з вантажними і пасажирськими вагонами;

–години роботи локомотивів за добу (приймається для тепловозів 23,5 ч);

–швидкість руху при маневрах (умовно приймається 5 км/ч); - час екіпіровки локомотива (приймається для тепловоза 0,5 ч.).