19. Поняття основних виробничих фондів та показники ефективності їхнього використання.

Прискорення оновлення виробничих фондів займає важливе місце в підвищенні ефективності суспільного виробництва.

Виробничі фонди діляться на : - основні; - оборотні.

Основні виробничі фонди - це засоби праці, які повністю або частково зберігають свою натурально-речову форму протягом багатьох виробничих циклів (зазвичай роки) і переносять свою вартість на готову продукцію по частинах, у міру зношення. По ролі у виробничому процесі розрізняють активну і пасивну частини основних фондів. Активні основні фонди - це знаряддя праці, що беруть участь в перетворенні предметів праці на готову продукцію ( машини, устаткування, пристрої). За пасивні основні фонди вважають такі, які забезпечують нормальне функціонування активної частини фондів (будівлі, дорогі, передавальні пристрої тощо).

Первинна вартість основних засобів виражається в цінах придбання або введення їх в дію. Відновна вартість є вартістю відтворення основних фондів. Повна вартість - це вартість основних фондів в новому незношеному стані. Залишкова вартість обчислюється як різниця між повною первинною вартістю і сумою зносу, визначається за формулою:

де Сп – початкова вартість основних фондів;

q- норма амортизаційних відрахувань, %;

Т- період кксплуатації обладнання, рік.

Основними показниками виористання основних фондів є фондовіддача, фондоємність продукції, фондоозброєність.

Фондовіддача – це узагалюнючий показник, який характеризує рівень використання основних фондів.

;(пр.ткм/1грн)

;(коп/1грн)

,(коп/1 грн)

,(коп/1грн)

де - приведені млн т-км;

Д - прибутки, грн,

П - прибуток, грн.

- середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Фондомісткість - є величиною зворотної фондовіддачі і визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до об'єму виробленої продукції в натуральному або грошовому виразі.

.(грн/1000прткм)

Среднегодовая стоимость основных производственных фондов:

.

Фондоозброєність – найважливіший показник, що характеризує забезпеченість тих, що працюють основними виробничими фондами.

де Ч – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу

20. Єдина транспортна система. Конкурентоспроможність залізничного транспорту України на ринку транспортних послуг.

Наша держава має в своєму розпорядженні всі види сучасного транспорту. Транспортна система країни є сукупністю різних видів вантажного і пасажирського транспорту, обслуговуючого процеси виробництва, сфери матеріального звернення і переміщення людей. Транспорт, обслуговуючий безпосередньо технологічні процеси виробництва усередині підприємств, внутрішньовиробничим або промисловим..

Позаміські перевезення здійснюються магістральними видами транспорту загального користування - залізничним, автомобільним, повітрям, морським, річковим, трубопровідним.

Перевезення пасажирів в містах виконує міський пасажирський транспорт. У пасажирських перевезеннях значне місце займає особистий транспорт громадян. До нового вигляду транспорту, що розвивається, відносяться монорельсовий і космічний транспорт, транспорт на магнітній подушці, електромобілі які можуть здійснювати перевезення як пасажирів, так і вантажів.

Транспорт тісно взаємодіє зі всіма галузями народного господарства і соціальною сферою суспільства. Надійне транспортне обслуговування робиться однією з обов'язкових умов успішного функціонування економіки. Вся вироблювана в країні продукція має бути перевезена до місць її споживання. При цьому велике економічне значення мають своєчасність вивозу і доставки продукції, що забезпечує ритмічність роботи підприємств, терміни знаходження її в дорозі, що впливають на величину оборотних коштів в народному господарстві. При цьому вартість перевезень обмежує зони збуту продукції, конкурентоспроможність її в ринковій економіці і робить вплив її на ділову активність підприємців на ринках збуту.

Місце того або іншого виду транспорту в народногосподарському комплексі і транспортній системі країни визначається його часткою у внутрішньому валовому продукті (ВВП), в основних виробничих фондах, чисельності працівників, об'ємах виконуваної перевізної роботи і іншими показниками. Всі види транспорту в сучасних умовах взаємодіють і конкурують один з одним, надаючи користувачам транспортні послуги різного об'єму і якості, виходячи зі своїх техніко-економічних особливостей і можливостей і утворюючи тим самим транспортний ринок.

Провідним виглядом в транспортній системі, як це історично склалося, є залізничний транспорт. На його частку доводиться більше 41,5% вантажообігу і 43% пасажирообігу. Залізниці сприяють планомірному ритму роботи і тим самим створюють об'єктивні умови для безперервного процесу суспільного виробництва.

Основні переваги залізничного транспорту:

- можливість масових перевезень вантажів і пасажирів і висока пропускна і провізна спроможність залізничних ліній;

- регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов, пори року і доби;

- вища швидкість доставки вантажів і коротший шлях перевезення в порівнянні з річковим і морським транспортом;

- відносно невисока собівартість в порівнянні з іншими видами транспорту;

- висока безпека руху і нижчий рівень збитку навколишньому середовищу.