14. Економічна ефективність розвитку технічних засобів у господарстві залізничних перевезень.

Економічна ефективність виступає як міра раціональності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Результати і витрати ПЕС можуть вимірюватися натуральними, умовно-натуральними і вартісними показниками продукції(роботи). При цьому може бути встановлена міра раціональності використання як всіх виробничих ресурсів(матеріальних і трудових) в сукупності, так і кожного виду окремо.

Розрізняють поняття загальна і відносна(порівняльна) ефективність. Загальна ефективність характеризує міру раціональності використання загальної суми витрачених ресурсів, порівняльна ефективність - економічні переваги одного варіанту перед іншим. Показники порівняльної ефективності оцінюють міру раціональності використання додаткових, а не всіх витрат по одному варіанту рішення в порівнянні з іншим.

Рівень ефективності - міра прогресивності планових рішень, важливий показник науковості планування. Для забезпечення максимальної ефективності суспільного виробництва необхідно раціонально планувати пропорції між сферами і галузями виробництва, темпи їх розвитку, оптимально розподіляти капітальні вкладення між галузями, вибирати найбільш доцільні об'єкти і терміни будівництва і реконструкції, види техніки і технологій в межах кожної галузі, в т.ч на ж/д транспорті. Вирішення цих питань базується на техніко-економічних розрахунках загальної і порівняльної економічної і соціальної ефективності. Шляхом вірного вирішення цих завдань реалізується мета: отримання максимальних результатів при мінімумі витрат.

При розрахунках економічної ефективності проектованих і планованих заходів необхідно виходити з ряду загальних принципів:

- ефективність винна визначаться, як правило, зіставленням результатів з витратами;

- при оцінці ефективності необхідний системний народногосподарський підхід;

- оцінюючи ефективність проектованих і планованих заходів, важливо правильно порівнювати витрати і результати, а також витрати, здійснювані в різні терміни;

- вибір варіанту технічних і технологічних рішень методами порівняльної ефективності необхідно доповнювати оцінкою загальної ефективності;

- при оцінці варіантів технічних рішень необхідно виходити з оптимальних за даних умов режимах використання технічних засобів по кожному з варіантів;

- критерій оптимальності при виборі рішень має бути єдиний для всіх порівнюваних варіантів;

- при оцінці ефективності повинні враховуватися показники якості продукції, обслуговування і роботи;

- при виборі технічних, технологічних і управлінських рішень по соціально-економічному розвитку і функціонуванню систем(галузі, дорогий, відділень, станцій, депо, дистанцій, ділянок і ін.) основоположним є принцип самоокуповування витрат і самофінансування систем

15. Планування вантажних залізничних перевезень. Розрахунок вантажообігу. Розв`язка вантажопотоків у залізничних вузлах.

Основним завданням планування вантажних перевезень є встановлення їх майбутніх об'ємів, структури і напрямів.

У перспективних планах вантажних перевезень визначаються тільки загальні розміри відправлення вантажів з виділенням найважливіших.

Річні (поточні) плани по вантажних перевезеннях розробляються по ширшій номенклатурі вантажів на підставі заявок вантажовідправників і техніко- економічних розрахунків, при обстеженні районів тяжіння.

У цих планах встановлюються середньодобові розміри вантаження у вагонах і тоннах, середньостатистичне навантаження на фізичний вагон, регулювальні завдання по передачі порожніх вагонів.

Оперативні плани в практиці роботи ж. д. мають велике значення. Розробляється по ним відправлення вантажів по широкій номенклатурі, до 40 груп. При плануванні вантажних перевезень особлива увага приділяється їх структурі по видах повідомлення (пряме і місцеве), ввезення, вивіз, транзит.

У вантажному русі транспортна продукція іменується вантажообігом і вимірюється в ткм і в пасажирському русі - пассажірооборотомі вимірюється в пас-км..( Spl,sal)

Розрізняють вантажообіг нетто і брутто.Ткм брутто враховують не тільки переміщення вантажів, але і масу тари п. с.

Вантажообіг нетто має 2 різновиди:

1 тарифний;

2 експлуатаційний.

Тарифні обчислюються по найкоротших тарифних відстанях між пунктами на підставі відстаней вказаних в дорожніх відомостях, а експлуатаційні визначаються виходячи з фактичного шляху проходження вантажів по маршрутах машиністів. Сукупна робота у вантажному і пасажирському русі вимірюється умовно натуральним показником званим приведеними тонно-км.

SPl_прив= SPl+SAl – для розрахунку собівартості перевезень.

SPl_прив= SPl+2SAl – для розрахунку продуктивності праці.

Вантажообіг можна визначити:

SPl = l ∙SP_{пер ,}

де l – дальність перевезення;

SP_пер – кількість перевезеного вантажу.

SPl_бр = П_л ∙ М_{э ∙} 365,

де П_л – продуктивність локомотива;

М_э – експлуатаційний парк локомотивів.

SPl = P_дин^гр∙SnS_гр,

де P_дин^гр – динамічне навантаження навантаженого вагону;

SnS_гр – пробіг навантаженого вагону.

SPl = n_р ∙П_в ∙ 365,

де n_р – робочий парк вагонів;

П_в – продуктивність вагону.