46. Планування витрат на паливо та електроенергію для тяги потягів.

Витрата палива і електроенергії локомотивами розраховують по кожному виду робіт на наступних вимірників: т-км брутто окремо у вантажному, пасажирському, господарському русі; лок-години у вантажному русі, маневрових і вивізних локомотивів; лок-км одиночного пробігу. Норми по всіх видах робіт диференціюють з урахуванням серії локомотива, характеристики поїздової ділянки і типу поїзда. Потребу в дизельному паливі обчислюють в умовному паливі. Потреба в дизельному паливі і змащувальних маслах для стаціонарних двигунів визначають по енергетичних нормах на одиницю потужності і на 1ч роботи агрегату. Витрата палива для опалювання службових приміщень може бути розраховано по нормах, що враховують об'єм приміщення, тип будівлі, систему опалювання, тривалість опалювального сезону в даному регіоні, температуру повітря усередині приміщення і середньорічну температуру зовнішнього повітря.

Витрати на електроенергію для тяги поїздів визначають виходячи з планованого об'єму роботи в тонно-километрах брутто (без урахування маси електровозів) у межах ділянок обслуговування локомотивними бригадами, питомої витрати електроенергії в кило-

ват-годинах на 10 тис. т • км. брутто і ціни 1 кВт • ч електроенергії.

При цьому враховують вплив зміни показників використання рухомого складу на зниження (збільшення) питомої витрати електроенергії в майбутньому періоді.

Враховують також зміни технічній озброєності залізниць, структури локомотивного і вагонного парків, втрати в пристроях електропостачання, інтенсивність використання рекуперативного гальмування, застосування електричного опалювання в пасажирських вагонах, прогресивні методи обслуговування локомотивів і водіння поїздів і інші чинники. Ціну 1 кВт • ч електроенергії приймають по тарифах, що діють.

Витрати по використанню електроенергії на інші виробничі потреби також визначають залежно від потрібної по нормах, що діють, витрати електроенергії і ціни 1 кВт • ч.

47. Собівартість залізничних перевезень. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість залізничних перевезень.

Якісні показники рухомого складу діляться на якісні показники використання локомотивів і якісні показники використання вагонів.

До якісних показників використання локомотивів відносяться:

1) середня маса вантажного поїзда брутто;

2) склад поїзда;

3) коефіцієнт допоміжного пробігу локомотивів;

4) швидкість руху поїздів;

5) середньодобовий пробіг локомотива;

6) продуктивність локомотива.

При збільшенні маси поїзда і складу поїзда: - збільшується пропускна спроможність ділянки; - зменшується потрібний парк локомотивів і як наслідок кап. вкладення в нього; - скорочується потреба в локомотивних бригадах і витратах на їх зміст; - зменшуються витрати на паливо і електроенергію для тяги поїздів; - зменшуються витрати на деповській ремонт і зміст ремонтних бригад; - зменшуються витрати, пов'язані з маневровою роботою. Все вище перелічене веде до зменшення собівартості перевезень.

Підвищення дільничної швидкості дозволяє: - прискорити оборот рухомого складу при цьому економляться кап. вкладення в парки рухомого складу; - економитися паливо і електроенергія для тяги поїздів; - знижується кількість локомотивних бригад і витрати на їх зміст. Що теж веде до зменшення собівартості перевезень.

Підвищення середньодобового пробігу локомотива приводить до економії локомотиво-годин, зниження витрат на паливо і енергію, зменшує кількість локомотивних бригад, знижує собівартість.

До якісних показників використання вагонів відносяться:

1) статичне навантаження на фізичний вагон;

2) динамічне навантаження на вагон;

3) коефіцієнт порожнього пробігу вагонів;

4) оборот вантажного вагону.

Підвищення статичного і динамічного навантаження на фізичний вагон дозволяє економити робочий парк вагонів, а, відповідно, і капітальні вкладення в парк, знижується парк локомотивів і всі витрати, пов'язані з його змістом. Як наслідок, знижується собівартість перевезень.

При зменшенні коефіцієнта порожнього пробігу вагонів збільшується продуктивність вагону.

Прискорення обороту вагону показує як одним і тим же парком освоїти більший об'єм перевезень. При цьому зменшуються : - кап. вкладення в парк вагонів; - витрати на їх тих. огляд і деповською ремонт; - потреба в раб. силі. Що також призводить до зниження собівартості перевезень.