Теория организации / Tom_1

Загальний менеджмент

Технічне завдання має містити такі розділи:

загальнівідомості;

призначення і мета створеннясистеми;

характеристика об’єктів автоматизації;

вимоги до системи;

склад і зміст робіт із створення системи;

порядок контролю і прийомсистеми;

вимоги до складу і змісту робіт з підготовки об’єкту автоматизації до уведення системив дію;

вимоги до документації; II стадія – проектування:

4-й етап – створення ескізного проекту.

Головне призначення ескізного проекту – короткий первинний опис системи, яка створюватиметься.

Ескізний проект має містити такі вимоги:

перелік функцій, які реалізує інформаційна система;

форми первинних і вихідних документів;

структури інформаційних масивів і їх головне призначення;

найважливіші алгоритми (формули) розрахунків;

місцерозташування і кількість комп’ютерів;

порядок створення і впровадження системи.

5-й етап – створення технічного проекту.

Технічний проект може бути оформлений як один документ або складатися з окремих документів:

опис постановки завдання (характеристика завдання, вхідна і вихідна інформація);

опис алгоритму (результативна інформація, математичний опис, алгоритм рішення);

опис інформаційного забезпечення;

опис програмного забезпечення;

опис організаційного забезпечення.

6-й етап – створення робочої документації. До складу документів входять:

опис програм, які розроблені для вирішення завдань;

інструкція операцій технологічного процесу для користувача;

класифікатори техніко-економічної інформації.

201

Глава 9. Інформаційні системи і технології

III стадія – введеннясистеми вексплуатацію:

де 7-й етап – підготовка до впровадження (установка і введення в

експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних навчання персоналу); проведення випробувань усіх компонентів системи перед передачею у промислову експлуатацію; здача в промислову експлуатацію оформлюєтьсяактами прийому-здачі робіт.

Стадія впровадження ІС припускає апробацію запропонованих проектних рішень впродовж певного періоду.

IV стадія – промислова експлуатація:

8-й етап – повсякденне функціонування, супровід програмних засобів і усього проекту, оперативне обслуговування й адміністрування баз даних.

Підприємство розвивається, постійно змінюються, тому розширюються вимоги до інформаційних систем.

Таким чином, інформаційні системи проходять певний життєвий цикл.

Життєвий цикл – період створення і використання інформаційних систем, що охоплює її різні стани, починаючи від моменту виникнення необхідності в цій інформаційній системі і завершуючи моментом її повного виходу з експлуатації.

Особливістю життєвого циклу інформаційної системи є те, що момент виходу з експлуатації відбувається не в результаті фізичного зносу інформаційної системи, а морального старіння – система не відповідає вимогам користувача.

Існують такі підходи до створення автоматизованих інформаційних систем:

структурно-орієнтовані, в яких використовуються графічні способи відображення результатів: діаграми потоків даних (DFD), діаграми «суть-зв’язок» (ERD) і діаграми переходів стану (STD);

об’єктно-орієнтовані, в яких присутні принципи створення об’єктів: інкапсуляція, спадкоємство, поліморфізм;

процесно-орієнтований, як спосіб дослідження й автоматизації бізнес-процесів.

Під бізнес-процесом розуміють сукупність різних видів діяльності, які створюють результат, що має цінність для споживача. Бізнес-процес – це ланцюжок робіт (функцій), результатом якого є який-небудь продукт або послуга.

Зростом чисельності управлінського персоналу коефіцієнт корисної дії (ККД) його роботи падає до нуля. У зв’язку з цим

202

				Загальний менеджмент
з’явилася ідея організувати працю управлінців за допомогою
автоматизованої системи приблизно так, як конвеєр організовує пра-
цю робітників. В результаті цього народилася концепція регулярного
менеджменту, що спирається не на талановитих одиначок, а на фор-
мально описані процедури, які роблять ефективною роботу кожного
управлінця.
Еволюцію інформаційних систем продемонстровано на рис. 9.5.
складність		Розширення і поглиблення
		функціональності			CSRP
			ERP		ERP
			Управління		+
			-	матеріальними та фі-
				нансовими ресурсами
			-	закупівлями та збутом	Процеси зовні-
			-	замовленнями спожи-
					шнього та вру-
				вачів і поставками
					трішнього спів-
	MRP II		-	кадрами
					робітництва
			-	основними фондами	підприємства
MRP			-	складами
	Планування
			Бізнес-планування
	-	продажу і виробництва
			Облік
Планування	-	матеріальних потреб
			Бухгалтерія		Операційні та
	-	потреб у потужностях ре-
матеріаль-			Розрахунки з покупцями та
		сурсів			фінансові
них потреб	-	розподілу інструменталь-	постачальниками		процеси
підприєм-
		них засобів
ства
	Моделювання ходу виробництва
60-ті рр.		80-ті рр.		90-ті рр.	2000 р.	час
ХХ ст.		ХХ ст.		ХХ ст.	ХХІ ст. –
					сьогодення
	Рис. 9.5. Еволюція інформаційних систем

Основна концепція MRP-систем в тому, щоб мінімізувати витрати, пов’язані зі складськими запасами (у тому числі і на різних ділянках у виробництві).

MRP II дозволяє планувати усі виробничі ресурси підприємства (сировина, матеріали, устаткування, персонал і т. ін.).

Стандарт ERP дозволив об’єднати усі ресурси підприємства, додаючи управління замовленнями, фінансами і т. ін.

Відмінність між концепціями MRP II і ERP полягає в тому, що перша орієнтована на виробництво, а друга – на бізнес.

203

Глава 9. Інформаційні системи і технології

За визначенням Gartner Group, ERP II, бізнес – це стратегія підприємства, що належить до певної галузі, і набір ключових для цієї галузі використань, що допомагають клієнтам і акціонерам компаній збільшувати вартість бізнесу за рахунок ефективної ІТ-підтримки та оптимізації операційних і фінансових процесів як усередині свого підприємства, так і у зовнішньому світі у рамках співпраці з іншими корпораціями.

.

Рис. 9.6. Концепції інформаційних систем

Широкого поширення набули концепції CRM (Customer Relations Management) і SCM (Supply Chain Management) – управління відносинами відповідно до вимог замовників і постачальників.

ERP II – Enterprise Resource and Relationship Processing (Управ-

ління внутрішніми ресурсами і зовнішніми зв’язками підприємства).

Концепція CSRP – Customer Synchronized Resource Planning (Планування ресурсів, синхронізоване з покупцем). Cтандарт CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) розповсюджується також на взаємодію з клієнтами: оформлення наряду-замовлення, техзавдання, підтримка замовника на місцях та ін. Суть концепції CSRP в тому, щоб інтегрувати замовника (клієнта, покупця і так далі). У систему управління підприємством.

Нижченаведена таблиця з переліком постачальників і назвами їх основних продуктів (список є неповним).

204

Загальний менеджмент

Таблиця 9.2

Перелік постачальників і назви корпоративних інформаційних систем

Компанія	Назви основних продуктів
1С	1С: підприємство
Baan	Baan IV
Hansa	Hansa Financials, Office/2,First Office, First Contact
Microsoft	Axapta, Attain
Oracle	Oracle Applications
1С:рарус	1С:рарус
R-Style Software Lab	RS-Balance
SAP	R/3
Айті	БОС Компанія, БОС Корпорація
Галактика	Галактика
Гелікон Про	Капітал CSE
Інтальов	Інтальов: Корпоративні фінанси, Інтальов: управління
	фінансами
Парус	Парус Корпорація
Цефей	Еталон

9.3. Інтегровані інформаційні системи. Перспективні напрями розвитку інформаційних систем

9.3.1. Інтегровані інформаційні системи

Підходи до автоматизації управління підприємством: від хаотичного до комплексного:

хаотична автоматизація є одним з найефективніших видів інвестування засобів у розвиток підприємства, при такому підході процес впровадження інформаційних технологій визначається миттєвими локальними завданнями, а не реальними потребами бізнесу;

автоматизація на ділянках має вид процесу автоматизації окремих виробничих або управлінських підрозділів підприємства, об’єднаних за функціональною ознакою;

автоматизація за напрямками розуміється як автоматизація окремих напрямів діяльності підприємства;

повна автоматизація управління підприємством передбачає автоматизацію усього підприємства.

205

Глава 9. Інформаційні системи і технології

Корпоративна інформаційна система – управлінська ідеологія, що об’єднує бізнес-стратегію та інформаційні технології.

Основні ознаки корпоративної інформаційної системи – відповідність потребам компанії, бізнесу компанії, узгодженість з організаційно-фінансовою структурою і культурою компанії, інтегрованість, відкритість і масштабність.

Відповідно до основних ознак, корпоративна інформаційна система – це відкрита інтегрована система, призначена для комплексної автоматизації усіх видів господарської діяльності малих, середніх підприємств і корпорацій, що складаються з групи компаній з єдиним управлінням.

Головна мета корпоративної інформаційної системи – підвищення прибутку компанії за рахунок ефективного використання усіх ресурсів компанії і покращення якості управлінських рішень.

Керівництво будь-якої компанії стикається з проблемою систематизації інформації й автоматизації процесів, які працюють з інформацією. Ріст об’ємів даних (за результатами дослідження об’єм інформації, акумульований компаніями, подвоюється кожні 18 місяців) ставить перед компанією завдання створення сучасної корпоративної інформаційної системи, яка б охоплювала усі аспекти господарської діяльності підприємства.

Корпоративна інформаційна система (КІС) не підвищує прибутковість підприємства. Вона може підвищити ефективність і прискорити процес обробки даних, лише надати інформацію для ухвалення рішень. Збільшують прибутковість ефективні рішення на базі цієї інформації.

Системи від SAP охоплює усі аспекти управління підприємством, а не окремі його частини. Ця зарубіжна система належить до систем класу ERP, причому компанія SAP є лідером серед систем свого класу не лише на українському, але і на світовому ринках.

До складу SAP Business Suit входить управління ресурсами підприємства (SAP ERP); управління взаємовідносинами з клієнтами

(SAP Customer Relationship Management); управління життєвим циклом продукту (SAP Product Lifecycle Management); управління взаємовідносинами з постачальниками (SAP Supplier Relationship Management); управління логістичною мережею (SAP Supply Chain Management) (рис. 9.7).

206

		Загальний менеджмент
	SAP PLM
	Управління проектами,
	проведення аудитів
SAP SRM	SAP ERP	SAP CRM
Тендери постачання		Управління маркетинговими
для холдінгів		компаніями, можливостями
		продажу та контактами
	SAP SCM
	Планування та координація
	роботи логічної мережі
	Рис. 9.7. Склад SAP Business Suit

Пакет SAP Business Suite дає можливість організаціям виконувати ключові бізнес-процеси, орієнтовані на конкретну галузь, за допомогою модульних рішень, сумісних з іншими програмними продуктами SAP і рішеннями інших розробників.

Набір базових додатків SAP Business Suite включає управління взаємозв’язками з клієнтами (SAP CRM), управління ресурсами підприємства (SAP ERP), управління життєвим циклом продукту (SAP PLM), управління логістичною мережею (SAP SCM), управління взаємозв’язками з постачальниками (SAP SRM).

Рішення SAP ERP надає функціональні можливості у таких ключових галузях діяльності, як фінанси, управління персоналом, управління матеріальними потоками, продаж/відвантаження/фактурування, ТЕ і ремонт обладнання, управління якістю, планування виробництва, контроллинг, облік основних засобів, проекти, управління інформаційними потоками.

Забезпечуючи підтримку усіх стратегій планування для дискретного і процесного (безперервного) виробництва, а також для виробництва товарів народного споживання, рішення SAP ERP – планування виробництва допомагає компаніям керувати усіма етапами оперативної діяльності (від планування до диспетчування і подаль-

207

Глава 9. Інформаційні системи і технології

шого аналізу) у рамках єдиної інтегрованої системи. Рішення дозволяє управляти позаказним (одиничним) і проектним виробництвом, а також використовувати методи планування «точно в строк» (just – in – time, JIT) і Канбан (Kanban). Це рішення пропонує можливості і функції для реалізації таких аспектів бізнесу, як планування виробництва, його управління та аналіз.

9.3.2. Системи підтримки прийняття рішень та експертні системи

Після виділення вченими з процесу управління стадію прийняття рішення для повної автоматизації стало необхідним розроблення математичної моделі і реалізації її в ЕОМ. Проте, як виявилось, процес прийняття рішення людиною складний.

Прийняття рішення – акт цілеспрямованої дії на керований процес, заснований на інформації про нього, певну раніше мету і розроблену програму досягнення цієї мети, а процес формування рішення – процесом прийняття рішень.

Концептуальним фундаментом для створення інформаційної системи менеджменту служить модель прийняття рішень Г. Саймона

(рис. 9.8.).

Процес прийняття рішень, за Г. Саймоном, має три стадії:

1.інформаційну:

аналіз інформації;

2.проектну:

постановка завдання;

генерація альтернатив;

вибір критерію;

аналіз альтернатив;

3.стадію вибору:

вибір альтернатив;

вибір рішення.

208

Загальний менеджмент

Вхідна інформація вибір

критерію

	аналіз	постановка	аналіз
		завдання
	інформації		альтернатив

генерація

альтернатив

Зворотна

інформація

Управляюча

інформація

вибір	вибір
альтернатив	рішення

-

Рис. 9.8. Фази процесу прийняття рішення

Якщо розглядати фази прийняття рішення відносно можливості їх автоматизації на базі інформаційної технології, то сьогодні тільки фази аналізу інформації, генерації альтернатив й аналізу альтернатив за вибраним критерієм вдається автоматизувати у достатній мірі.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) – це інтерак-

тивні інформаційні системи менеджменту, які використовують обладнання, програмне забезпечення, базу даних, базу моделей і працю менеджера з метою підтримки усіх стадій слабкоструктурованих і неструктурованих рішень менеджерами у процесі аналітичного або імітаційного моделювання.

Системи підтримки прийняття рішень мають такі властивості: інтерактивність, інтегрованість, доступність, гнучкість, надійність, робастність.

Системи підтримки прийняття рішень складаються з таких компонентів:

база даних і системи управління нею;

база моделей і система управління нею;

інтелектуальний інтерфейс

Розглянемо експертні системи.

Експертна система – це комп’ютерна система, що акумулює фундаментальні знання експертів у конкретній предметній області,

209

Глава 9. Інформаційні системи і технології

здатна до логічних висновків, має електронних консультантів для осіб, що приймають рішення.

Системи, засновані на знаннях, мають ряд специфічних властивостей:

1.Експертиза може проводитися тільки в одній конкретній області.

2.Використання правил або евристик, які виражаються у виді пар покликань і укладень типу «якщо – те».

3.Ці системи можуть пояснювати хід рішення задачі зрозумілим користувачеві способом.

4.Вихідні результати є якісними, а не кількісними.

5.Системи, засновані на знаннях, будуються за модульним принципом, що дозволяє поступово нарощувати їх бази знань.

Структура експертної системи представлена на рис. 9.9. Користувач – фахівець предметної області, для якого призначе-

на система.

Інженер по знаннях – фахівець зі штучного інтелекту, який виступає в ролі проміжного буфера між експертом і базою знань.

Інтерфейс користувача – комплекс програм, що реалізовують діалог користувача з експертною системою як на стадії введення інформації, так і отримання результатів.

База знань – ядро експертної системи, сукупність знань предметної області, записана на машинний носій у формі, зрозумілій експертові ікористувачеві(зазвичайнадеякіймові, наближенійдоприродної).

			Вирішувач
			База знань			Інтелектуальний
Інтерфейс
						редактор
користувача
			Підсистема			бази знань
			пояснень

			Інженер	+	Експерт
	Користувач
			зі знань

Рис. 9.9. Структура експертної системи

210