69.Акції. Їх фунції та види.

Акція-це цінний папір, який свідчить про певний внесок у капітал АТ і дає право її власнику отримати частину прибутку підприємства у вигляді девіденту.

Акція дає її власникові певні права по відношенню до АТ. Комплекс таких прав формує соц..-економ.

Ф-ї акцій:

-акція є власністю

-акція дає право її власнику на отримання девіденту.

-є джерелом інвестицій підприємства

-дає власнику право контролювати та право на участь у справах АТ.

Акції в Україні бувають:

-прості(скільки акцій стільки голосів і від зборів залежить будуть девіденти чи ні)

-привілейовані(дають право власникам на фіксований дохід. Така акція не дає право на голосування).

Ринкова ціна акцій-це курс акції. Курс залежить від попиту і пропозиції.

70.Реальний та фіктивний капітал. Засновницький прибуток

Однією з причин виникнення акціонерного товариства(це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників(акціонерів) шляхом придбання ними акцій) є можливість отримати засновницький прибуток. Цей прибуток виступає у формі дивіденду. Дивіденд – це частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу.

Дивіденди розраховуються так:

­­­­­­­­­­К. підприємства утворений у результаті випуску, розміщення і продажу акцій утворює власний капітал. Величина капіталу може зростати. В подальшому відбувається своєрідне роздвоєння капіталу. З одного боку існує реальний капітал(це промисловий капітал у всіх його формах(грошовий, продуктивний, товарний). Тобто капітал, який безпосередньо опосередковує процес виробництва й реалізації вартості та додаткової вартості), а з іншого – фіктивний капітал(це капітал, який існує у вигляді цінних паперів). Виникнувши на основі реального капіталу, фіктивний капітал відривається від нього, потрапляє на фондову біржу й стає там об’єктом купівлі-продажу. Зазвичай величина фіктивного капіталу більша ніж реального. Фіктивний капітал без реального не існує.

71.Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі

Виробничі відносини в аграрному секторі – це відношення, які виникають з приводу привласнення та використання землі та ін. ЗВ; виробництво розподілу, обміну, споживання с/г продукції.

Суб’єктами відносин є:

1. Держава;

2. Підприємства різних організаційно-правових форм;

3. Господарства громадян, які виробляють с/г продукцію, в тому числі фермерські господарства.

Процес зближення галузей, які тяжіють до с/г має назву агропромислова інтеграція. В результаті агропромислової інтеграції формується АПК.

До складу АПК входять:

1. Промисловість, яка постачає засоби виробництва для с/г;

2. Безпосередньо с/г як центральна ланка АПК;

3. Галузі, які обслуговують с/г(переробка, транспортування та реалізація).

В с/г діють об’єктивні економічні закони. Разом з тим с/г відрізняється від інших галузей рядом особливостей:

1. В с/г земля - основний засіб виробництва і головний об’єкт виробничих відносин;

2. Для с/г характерний незбіг часу виробництва та робочого періоду, що породжує сезонність виробництва;

3. Залежність від кліматичних та погодних умов;

4. Залежність від біологічних факторів розвитку рослин та тварин;

5. Складність і різноманітність економічних зв’язків породжені належністю с/г до АПК.