28. Поняття ринку, ознаки суч ринку

У резулььтаті виникнення суспільного поділу праці, приват. власності на засоби вир-ва й ек. виокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку ця товарна форма стає пануючою. Економіка, в якій товарно грошові відносини є пануючими, отримала назву « ринкова економіка». Ключовим елементом конструкції «ринкова економіка» є ринок.

Ринок – це складне і багатопланове явище. По 1: Ринок- це місце, де відбувається процес купівлі-продажу результатів людської діяльності. По2: Це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. По3: це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результаті діяльності праці.

Ознаки ринку: 1. Ринок покупців, на якому пропозиція перевищує попит , пріоритетним є покупець. 2.Конкурентний характер, якщо пропозиція перевищує попит, то всі суб’єкти ринку перебувають у відносинах конкуренції один з одним. 3.Стабілізація відносин між суб’єктами ринку на основі інтеграції ( на основі узгодженої економічної політики)

29. Види ринків, суб’єкти і об’єкти ринку

Обєктом (предметом купівлі-продажу) суч ринку є всі результати людської діяльності. Ринок має назву як те, що на ньому продається (ринок засобів вир ва, ринок товарів народного споживання, ринок цінніх паперів, ринок послуг,ринок валюти..). Субєкти ринку – ті, хто є учасниками ринку(покупці, як фіз. особи, підприємства, держава, всі учасники сусп. Виробництва)

За територіальним принципом ринок може бути внутрішнім та зовнішнім. Внутр. ринок може бути національним, регіональним, місцевим(локальним).

Національний- це вест внутрішній ринок даної країни, обмежений рамками її кордонів. Регіональний – ринок окремого територіального підрозділу. Локальний – ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сукупність населених пунктів. Регіональний і локальний не мають чітко окреслених кордонів.

30. Інфраструктура ринкової ек

Для функціонування ринку потрібні певні організації, які обслуговують ринкові закони. Інфраструктура – це сукупність організаційно правових норм, за допомогою яких здійснюється функціонування й поєднання в єдине ціле ринкових відносин.

Елементами інфраструктури в сучасній ринковій економіці: підприємства роздрібної та оптової торгівлі, - підприємства роздрібної та оптової торгівлі; кредитна система й комерційні банки; емісійна система й емісійні банки; аукціони, ярмарки та інші форми організованого позабіржо-вого посередництва;- інформаційні технології й засоби ділової комунікації; податкова система й податкові інспекції; система страхування комерційного, господарського ризику й страхові (державні й недержавні) компанії;- митна система;система вищої і середньої економічної освіти; аудиторські компанії, тощо. Інфраструктура виступає як механізм функціонування підпри­ємництва. Вона заповнює величезний економічний простір від виробництва до споживання. Отримуючи вироблену продукцію, вона організовує укладання контрактів на постачання, просуває товарні потоки по галузях і регіонах, регулює збут і обслуговуван­ня економічної системи. Тому ефективність функціонування ринкової економіки в першу чергу залежить від комплексності й ефективності її інфраструктури. Елементи інфраструктури' не можуть бути нав'язані зовні, сконструйовані в міністерських кабінетах. Вони породжуються потребами ринку, діловими відно­синами.

Функції інфраструктури ринк ек: - Організаційне оформлення ринкових відносин;- полегшення учасникам ринкових відносин реалізації своїх інтересів;- спеціалізація різних суб'єктів економіки, підвищення опера­тивності й ефективності їхньої роботи на основі диференціації ринкових ніш1621, які вони заповнюють;- полегшення форм юридичного й економічного контролю, державного й громадського регулювання ринкових відносин.

можна говорити про два види ринкової ін­фраструктури: спеціалізовану, тобто таку, яка обслуговує окремі ринки (ринок товарів, послуг, цінних паперів і т. ін.); загальну, тобто таку, яка обслуговує всю економічну систему, нею зайнятий весь економічний простір від виробника до споживача.

Загальна інфраструктура обслуговує ринкову економіку в ціло­му. З певною мірою умовності сюди можна віднести: грошову, фінансову, кредитну й податкову системи.