14.Економічний прогрес та його критерії

Головн.зміст. економ. прогр. є зростання ефективн. вир-ва. Ефективн. вир-ва – це зіставлення результату вир-ва з витратами праці на його отримання. Ефективність вир-ва :Е=Р/З (Р-результат вир-ва; З-затрати праці)

Фактично ефективність – це ступінь і якість використ. факторів вир-ва: робочої сили, засоб. і предм. праці.

Показн. Ефективн. Використ. роб. сили є продуктивність праці.

Продуктивн. праці – це кількість виробленої продукції за одиницю часу. ПР=П/З (П-виробл.продукт; З-затрати праці)

Показн. ефективн. використ. засобів праці виступає капіталовіддача.

Цей показник свідчить, скільки вироблено продукції на одиницю основного капіталу ( засобів праці).: КВ=З/КQ (З-заробітн.плата; КQ-вартість основн.капіталу).

Матеріаловіддача характеризує ефективн. використаних предметів праці, тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.).: МВ=П/М (П-вартість виробл.прод;М:вартість витраченої сировини.

Вищім критерієм економ.прогр є рівень розв.продукт.сил.

Рівень розв.продукт.сил характер:

1)продукт.засобіввир-ва,що застосов.2)рівень кваліф.працівн,іх загальна та спец.підготовка. 3)технічна будова вир-ва. Рівень розв.прод сил вираж у зрост. фактичн ефективн вир-ва, а це проявл. в економії часу: склад сусп.фонду часу: 1)фонд робоч.часу у сфері вир-ва;2)фонд часу необх.для фідтвор.фізичн.здатн.людей до праці; 3)фонд власного часу необх.для відтвор.духовн здібн та всебічн. Розв.людей.

Вищий критерій економічного прогресу розгортається в систему конкретних критеріїв, до яких відносяться ступінь поділу та кооперації праці, ступінь економії часу, норма й маса додаткового продукту.

15. Рушійні сили економ. Прогр.

Найбільш загальн. рушійною силою розвитк. економ. системи вир-ва є суперечлива взаємодія вир-ва й споживання. Потреба в споживанні породжує стимули до вир-ва, але й сама потреба виникає з вир-ва, породжується вир-вом. Ця суперечність виступає як загальна й природна основа розвитку вир-ва.

У реальн. житті взаємодія вир-ва й споживання завжди виступає в певній суспільній формі - тобто вона проявляється лише через економічні відносини людей. Відбиваючись у виробн.. відносинах, потреби людей набувають форми економічних інтересів і стимулів. Загальна суперечність виробництва і споживання проявляється в більш конкретній суперечливій єдності продуктивних сил і виробничих відносин.

16. Діалектика взаємодії продуктивних сил та виробничих відносин

Виробництво та його прогрес є матеріальною основою життя й розвитку людської цивілізації. Виробництво - людська діяльність, спрямована на створення матеріаль­них благ (засобів існування). Воно має в основі єдині три компоненти (фак­тори): робочу силу людини, предмети праці і засоби праці.Робоча сила - це здатність людини до праці. Предмет праці -те, на що скерована діяльність людини, з чого вона виробляє необхідні матеріальні блага. Засоби праці - це те чим людина діє на предмет праці. Предмети праці в сукупності з засобами праці склада­ють засоби виробництва.. це речові фактори. Роб.сила це особистісний фактор. Особистісні і речові фактори становлять продуктивні сили суспільства. Їхній розвиток є критерієм суспільного прогресу. Низький рівень розвитку продуктивних сил, що породжує колективні відносини були малопродуктивними. Закон зростаючих потреб спонукає продуктивні сили розвиватися ілюдина вдосконалює знаряддя праці. Виникає суспільне виробництво яке має 4 етапи:виробництво, розподіл, обмін, споживання.В результаті праці людей виникає додатковий продукт, оскільки діє закон відповідності характеру і рівня розвитку продуктивних сил та виробничих відносин.цей етап має назву первіснообщинний.

У виробничих відносинах зявляється приватна власність. Відносини власності є головними у системі економ відносин.Власність це сукупність виробничих відносин між людьми з приводу заволодіння, користування та розпорядження об’єктами й результатами їх функціонування. Виник5ає приватна власність на засоби виробництва, продукт і роб. силу. Це призвело до експлуатації, тобто привласнення чужих результатів праці. Робітники стали рабами. Цей етап має назву рабовласницький. З часом виникає машинне виробництво, яке обслуговували раби. Рабство гальмувало процес розвитку продуктивних сил. Тому людина стала фізично вільна, але виникла позаекономічна експлуатація. тобто селяни були позбавлені землі і змушені були працювати на феодала. Цей період має назву феодалізм. Оскільки продуктивні сили знаходяться у постійному зв’язку і взаємо розвитку, виникає машинне виробництво. Зародження машинного виробництва виключає поневолену працю, породжує приватну капіталістичну власність на засоби виробництва. Виникає наймана роб. сила й економ. експлуатація., тобто коли вільна людина позбавлена засобів виробництва і змушена найматися на роботу. Цей період має назву капіталістичний.

Отже продуктивні сили завжди і всюди ставлять вимоги до вироб.відносин. кожному новому етапу рівня розвитку продуктивних сил відповідає певний ступінь розвитку вироб відносин, а всукупності вони складають новий спосіб виробництва.