17. Суспільний прогрес і його основні періоди

Рівень розвитку людини як провідної продуктивної сили суспільства є важливим критерієм і найбільш загальним показником суспільного прогресу.

Суспільний прогрес існує об'єктивно, незважаючи на наявність в ньому серйозних протиріч (економічні негаразди, міжнаціональна напруженість, економічна криза тощо). Одним із критеріїв виділення етапів історичного розвитку є рівень індустріалізації економіки:

• доіндустріальний,

• індустріальний,

• постіндустріальний.

В основі критерію — рівень розвитку продуктивних сил, засобів виробництва і зміст праці. Ручна праця характеризує доіндустріальний етап, машинна — індустріальну стадію, автоматизація виробництва, інноваційний тип розвитку виробничих сил — постіндустріальний етап.

Наука виділяє два основні підходи до розвитку суспільства:

• формаційний (К.Маркс)

• цивілізаційний.

З погляду формаційного підходу людство в своєму історичному розвитку проходить п'ять основних стадій (формацій):

• первіснообщинну,

• рабовласницьку,

• феодальну,

• капіталістичну

• комуністичну.

Немає чітко окресленої сфери застосування терміну "цивілізація". Найчастіше цивілізацію пов'язують із загальнолюд­ськими цінностями. Цивілізоване суспільство - це таке суспільство, в якому захищені права людини, де існують широкі можливості для всебічного її розвитку і т.д. Така періодизація будується переважно на суб'єктивних оцінках, на випадкових факторах.

Прибічники ствер­джують: цивілізаційний підхід не страждає економічним детермінізмом і передбачає рівноправність впливу різних факторів (економічних, політичних, релігійних, культурних, національних і т.д.) на хід розвитку історії. Тобто, на різних етапах конкретні повороти історії можуть залежати не лише від економічних, а від цілого комплексу - факторів (політичних, національних, культурних тощо).

18. Технологічні способи виробництва - етапи людської цивілізації

Поняття технологічного способу виробництва

Технологічний спосіб виробництва (ТСВ) - це історично ви­значений спосіб поєднання різних компонентів у системі продук­тивних сил, насамперед людини та технічних засобів праці. ТСВ характеризує ті взаємовідносини людей у процесі виробництва, які зумовлюються характером виробничих операцій.

Такі відносини, на відміну від виробничих соціально-еконо­мічних відносин, виникають не в процесі привласнення засобів виробництва, а безпосередньо у виробничому процесі.

Інструментальний ТСВ

Проте на всіх етапах (первіснообщинна, рабовласницька, феодальна) людської історії праця у виробництві залиши­лася ручною, малозмістовною й важкою. Фізична сила людини була головним фактором виробничого процесу. Тобто, між люди­ною й технічними засобами існував такий тип зв'язку, при якому переважна кількість технологічних функцій припадає на людину. Такий тип зв'язку в системі "людина - техніка", в якому людина виступає як центр, основа, називається суб'єктним, а характер праці - ручним.

Індустріальний ТСВ

Проте на певному етапі виникла певна суперечність між можливостями виробництва, основаного на ручній праці, та зростаючими потребами суспільства. Подолати її можна лише за допомогою принципово нових знарядь праці - машин.

Поява машинного виробництва знаменує собою початок другого історичного етапу в розвитку техніки, появу нового ТСВ, названого індустріальним. Ручна праця замінюється механізованою, а тип зв'язку ре­чових і особистих елементів виробництва з суб'єктного стає об'єктним. 

.НТП та його форми

Виникнення машинного виробництва дало поштовх для науково-технічного прогресу (НТП).

Виділяють дві основні форми НТП:

• еволюційна форма передбачає найбільш повне й досконале ви­користання   у  виробництві  одного  й  того   ж   науково-технічного принципу, тобто, вона пов'язана з вдосконаленням діючих техно­логій, частковою модернізацією діючих машин і устаткування.

• революційна форма означає перехід від використання у вироб­ництві якісно нових науково-технічних принципів до введення принципово нових технологічних систем. Це дає можливість забезпечувати кардинальне зростання ефективності виробництва, яке вимірюється не відсотками, а разами.

Протягом останнього сторіччя технічні перевороти, пов'язані з революційною формою НТП, вносили ради­кальні зміни то в одну, то в іншу сферу господарювання. Ці зміни знаменували початок науково-технічної революції (НТР).

Вона зумовлена рядом фундаментальних винаходів у природознав­чих науках і їх виробничою реалізацією (оволодіння енергією атома, випуск серії полімерних та інших штучних матеріалів, створення перших ЕОМ і квантових генераторів, вихід людини в космос).

Постіндустріальний ТСВ

В  автоматизованій  системі  машин  поруч із трьома    її    класичними    елементами:    робочою машиною, двигуном і передаточним механізмом, -з'являється четвертий - керуючий пристрій. Він звільняє людину від безпосереднього кон­такту не тільки з робочими знаряддями, але й з самою робочою машиною.

Суспільство ж у цілому, звільнившись від необхідності витра­чати майже весь час і енергію на здобуття засобів існування, отримує можливість направляти їх у сферу науки та культури, зробити метою суспільного розвитку вдосконалення людини.

Так у результаті НТР суспільство вступає в свій третій - постіндустріальний ТСВ.

Технологічні способи виробництва:

Інструментальний – ручна праця.

Індустріальний – машинна праця.

Постіндустріальний – автоматизована праця.