8. Спосіб ви-ва та соц.Економічні формації.

Продуктивні сили та виробничі відносини знаходяться у взаємозв язку, взаємодії й суперечливій єдності яка виступає внутрішнім джерелом розвитку суспільного виробництва. Це проявляється в тому, що виробничі відносини встановлюються не по волі людей, не за їхнім бажанням. Той чи інший тип виробничих відносин - результат певного рівня розвитку і характеру продуктивних сил. "У суспіль­ному виробництві свого життя, - писав К.Маркс, - люди вступають в певні, необхідні, від їхньої волі незалежні відносини - виробничі відносини, які відповідають певному ступеню розвитку їхніх матеріальних продуктивних сил. У свою чергу, виробничі відносини, як було з'ясовано вище, утворюють суспільну форму, в якій розвиваються продуктивні сили, надають цьому розвиткові соціальної визначеності.

Економічний базис - сукупність виробничих відносин певного суспільства.

Надбудова - система ідеологічних відносин, поглядів (політичних, правових, філософських, естетичних та ін.) і відповідних їм установ.

Єдність і взаємодія продуктивних та виробничих відносин утворюють спосіб виробництва.

Спосіб виробництва в єдності з надбудовою (з усіма характерними для неї формами життєдіяльності: ідеологічними, політичними, соціальними і т.д.) утворюють суспільно-економічну формацію.

9. Ек категорії та ек.Закони.

Наукові поняття про стійкі економічні зв’язки мають назву ек.категорії (нищий ступінь ек. пізнання).

Вищим ступенем є ек.закон – стійкі, постійно повторювані зв’язки в системі економічних відносин.

Економічні закони об’єктивні – не залежать від волі і свідомості людей.

4 типи ек.законів:

1. Загальні ( властиві всім способам виробн. Закон відповідн. виробн.. відносин характеру і рівня розвитку продуктивних сил.

2. Особливі ( властиві кільком способам виробництва (закон вартості, грошового обміну)).

3. Специфічні (діють в межах 1 способу виробн..).

4. Стадійні ( обмежені фазою одного способу виробн. (закон монополізації виробн.

10. Суспільний продукт і його форми

Сусп ви-во - сукупність індивідуальних підприємств у їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємозалежності. Реза-том є сусп продукт(сума мат і дух благ, створених сус-вом за певний проміжок часу(як правило, за рік).

В залежності від того, які елементи включено до складу показника, сукупний сусп продукт (ССП) має такі форми:

1.Валовий сусп продукт (ВСП)

2.Кінцевий сусп продукт (КСП)

3.Валовий нац. продукт (ВНП)

4.Чистий продукт (ЧП) або Нац дохід (НД)

ВСП розраховано як сума виготовленої продукції за певний період всіма галузями мат ви-ва.

КСП – продукція, яка надходить в особисте чи виробниче споживання на відновлення спожитих засобів праці та нагромадження у готовому вигляді.

ВНП обчислюється як сума кінцевих доходів, які отримують підприємства, організації, установи та громадяни у всіх сферах народного господарства.

ЧП- нова створена вартість за рік. Розраховується: ВСП - вартість спожитих засобів виробництва (предмети і засоби праці).

ЧП поділяється на необхідний та додатковий. Необхідний продукт - це та частина ЧП, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили. Мінімальна величина НП визначається життєвим мінімумом.

Максимальна величина НП обмежена чистим продуктом.

ДП= ЧП-НП

Соціальним наслідком ДП є поява економічної експлуатації. Відношення ДП до НП виражене у відсотках, дорівнює нормі експлуатації.

ДП/НП*100% = норма експлуатації.