- •Сю. Попович
- •Навчальний посібник
- •Присвячується
- •Вступ Шановні читанії
- •2.1. Етапи розвитку
- •Хронологія оголошення про створення заповідників та національних природних парків у першому десятиріччі незалежності України
- •2.2. Міжгалузеві зв'язки
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.3. Роль вчених
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.2. Книги людської тривоги
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.2.2. Зміст і структура Зміст геосозології
- •Структура геосозології
- •4.2.3. Напрями розвитку теорії
- •Умови заповідання пзт
- •Контрольні запитання і завдання
- •Розділ 5
- •5.1. Поняття про категорії природоохоронних територій
- •Контрольні запитання і завдання
- •VII клас — ландшафтно-естетичні траси
- •Контрольні запитання і завдання
- •XI. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
- •Контрольні запитання і завдання
- •Розділ 6
- •Ознаки еколого-соціальної кризи
- •6.3.3. Проектування природно-заповідних територій на стадії їх створення
- •6.3.4. Оголошення про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.4. Формування мережі природоохоронних територій
- •6.4.1. Системні основи формування мережі природно-заповідних територій
- •XIV. Київська височинна
- •XV. Придністоовсько-Східно-
- •XIX. Південно-Придніпровська
- •XXIV. Сумська схилово-височинна
- •XXV. Харківська схилово-височинна
- •Причорноморсько-
- •6.4.2. Мережа територій та об'єктів ; природно-заповідного фонду України Структура мережі
- •Перспективна мережа
- •6.4.3. Екологічна мережа Сутність і структура
- •Розділ 7
- •7.2.3. Функціональне зонування
- •Контрольні запитання і завдання
- •Нормативне регулювання
- •7.4. Менеджмент екосистем
- •2. Інвентаризація біотичного та ландшафтного різнома ніття природно-заповідних територій:
- •7.6. Літопис природи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Контрольні запитання і завдання
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.3.2. Екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.5.1. Рекреаційна сфера
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.5.2. Екологічні освіта, просвіта й інформування громадськості
- •Ідеологічна сфера розвитку
- •Методична сфера розвитку
- •Контрольні запитання і завдання
- •Державний екологічний контроль
- •Громадський екологічний контроль
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.6.2. Служби державної охорони
- •8.7. Наукова діяльність
- •Структура і порядок управління
- •Контрольні запитання і завдання
- •Словник студента
- •§ 2. Загальна характеристика етапів розвитку природно-заповідної оправи в Україні.
- •Теми для самостійного вивчення
- •Рекомендована тема
- •Додатки
- •Перелік
- •II. Президент України
- •IV. Державна реєстрація Міністерством юстиції України наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
- •Бюсферні заповідники
- •Природні заповідники
- •Національні природні парки
- •Заключеннй
Структура геосозології
Геосозологія (біосферосозологія) за проблематикою, обсягом і характером досліджень належить до системи інтегральних наук. В її структурі С.М. Стойко виділив декілька самостійних природоохоронних дисциплін. У цьому контексті геосозологія поділяється на: екосозологію, фітосозологію, зоосозологію, гідросозологію, педосозологію, созологію надр, аеросозологію, созологію ландшафтів, заповідну геосозологію, економічну созологію, правову геосозологію, соціальну геосозологію та космосозологію. У свою чергу, екосозологія поділяється на загальну
78
(глобальну) та спеціальну (охорона міст, промислових комплексів тощо). Кожна з цих дисциплін має свій предмет досліджень і власні науково-теоретичні основи розвитку. Коротко охарактеризуємо лише найбільш визнані - біосозологію та заповідну геосозологію.
Біосозологія. Наука про охорону біорізноманіття за об'єктами збереження поділяється на фітосозологію, зоосозологію та мікосозоло-гію, а за рівнями збереження живого - на аутбіосозологію, дембіосозо-логію та синбіосозологію. Для прикладу розглянемо структуру фітосо-зології.
На нашу думку, за об'єктами дослідження фітосозологія поділяється на аутфітосозологію і флоросозологію, синфітосозологію і геоботанічну созологію (созогеоботаніку в системі науки про рослинність). Виходячи із законів континуальності рослинного покриву, флоросозологію і геоботанічну созологію пов'язує спільна проблема охорони генетично близьких флори і рослинності. Якщо виникають спільні завдання цих наукових напрямів щодо збереження флористичної та фітоценотичної різноманітності на основі районування земної поверхні в межах великих ботаніко-географічних регіонів чи навіть континентів, у такому разі можна говорити про синтез комплексного напряму науки - фітогеографічну созологію, яка, очевидно, є головним науковим фундаментом фітосферосозології як теоретичної основи біосферо-созології.
За останнє десятиріччя особливого розвитку набув спеціальний розділ фітосозології- синфітосозологія, тобто вчення про охорону фітоценозів. Воно виникло з поняття "охорона рідкісних фітоценозів". Впродовж останніх 20 років нами детально досліджено проблеми син-фітосозології. У результаті аналізу було встановлено, що сукупність окремих фітоценозів складає фітоценофонд, вчення про який розкриває сутність механізму збереження фітоценотичної різноманітності в процесі філценогенезу в різних екологічних умовах. У цьому контексті наукові засади охорони сукупностей багатьох фітоценозів у системі безперервної територіальної фітоценотичної різноманітності фітостро-ми належать до сфери геоботанічної созології. Цей науковий напрям представляє синтез загальної геоботаніки та геосозології. Історичними і базовими коренями розвитку науки про охорону рослинності є структурна і функціональна синфітосозологія, яка зародилася завдяки фітоценології та заповідній геосозології. її понятійний апарат лише починає формуватися, визначаються шляхи розвитку, зароджується методологія. Вірогідно, географія та динаміка континуальної рослинності, а також екологічні механізми фітоценотичних взаємозв'язків, розрив яких веде до втрати фітоценофонду, є геоботанічними основами розвитку цього напряму. Саме вони розкривають наукову сутність законів охорони рослинності як континууму фітоценосистем.
79
Таким чином, об'єктами біосозології є біологічні види живої природи, їх популяції та біоценотичні сукупності в середовищах існування, які охороняються або потребують охорони. Предметом біосозології є дослідження проблем збереження біорізноманіття, стеження та прогнозування його динаміки, вироблення созотехнічних рекомендацій для всіх рівнів організації живого. її першочерговим завданням є формування "червоних переліків" охоронюваних біологічних видів та їх угруповань.
Заповідна геосозологія. Як кожна еколого-соціальна наука, вона розвивається на теоретичних і прикладних основах (рис. 4.1). Екологічними основами заповідної геосозології є наукові дисципліни з охорони водного і повітряного простору, геологічного середовища, фунтів, ландшафтів і біорізноманіття територій та об'єктів природно-заповідного фонду й екомережі в аспекті правових, економічних, соціальних й технологічних засад збереження. В цьому контексті можна виділити заповідну біосозологію, яка виступає теоретичною основою збереження біотичного різноманіття системи природоохоронних територій.
аЗАПОВІДНА ГЕОСОЗОЛОГІЯ 1
X |
|
2. -і С# § |
Прикладні основи
суспільні
80
Отже, об'єктами заповідної геосозології є виділені, запроектовані та зарезервовані для заповідання природні території та їх мережі, території та об'єкти природно-заповідного фонду та їх мережі, охоронні зони, екологічні мережі та її територіальні елементи, біорізноманіття вищезазначених природоохоронних територій. Предметом заповідної геосозології є вивчення, виділення, резервування, проектування та функціонування територій і об'єктів природно-заповідного фонду, їх мережі й екомережі.
Таким чином, теоретичною основою охорони природи є геосозо-логія, природно-заповідної справи - заповідна геосозологія та біосозо-логія, які серед багатьох розділів науки про охорону природи на сьогоднішній день набули найширшого розвитку. В системному контексті геосозологія вже визнається деякими галузями географічних, соціальних і технічних наук, наприклад, ландшафтознавством, урбаністикою, які використовують її практичні і теоретичні досягнення під час ландшафтного проектування, розміщення виробничих комплексів, у містобудівництві тощо.
Контрольні запитання і завдання
Що є теоретичною основою охорони природи?
Описати структуру геосозології і дати визначення цієї науки.