3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми

Як вiдомо, стомлення настає пiсля тривалої, надмiрної, напруженої, одноманiтної роботи. Стомлення — природний фiзiологiчний стан органiзму, який виникає у процесі напруженої або довготривалої роботи i виявляється у низькій працездатностi.

Розвиток стомлення пов'язаний зi змiнами, що вiдбуваються в ЦНС, порушенням проведення нервових iмпульсiв у синапсах. При цьому нервовi клiтини поступово на деякий час втрачають здатнiсть сприймати із зовнiшнього середовища сигнали, необхiднi для продовження працi, а також сигнали вiд працюючого органа. Зменшується здатність нервових клiтин диференцiювати необхiднi i випадковi сигнали, вiдокремлювати потрiбний сигнал вiд перешкод тощо. У результатi вони гірше виконують свою регулюючу функцiю, розвивається так зване охоронне гальмування, тобто таке, що виникає внаслiдок роботи за межами наявних можливостей.

Гальмування називається охоронним тому, що воно розвивається ранiше, ніж вiдбудеться повне виснаження резервiв працюючого органа або системи органiв, у тому числі i нервових клiтин.

Первинне стомлення може бути подолане за допомогою вольового зусилля, завдяки якомусь стимулу до дiяльностi. У побутi здатнiсть людини до додаткових зусиль одержала назву "другого дихання". Ця здатність потребує застосування психiчного механiзму волi.

Таким чином, стомлення — це гальмування в клiтинах центральної нервової системи, спрямоване на запобiгання значній витраті енергiї, що могло б призвести до пошкодження певного органа або системи органiв. Для стомлення характерні деякі зовнішні ознаки (табл.19).

Таблиця 19.

Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi

Об’єкти спостереження	Стомлення незначне	Стомлення значне	Стомлення різке
Увага	Нерегулярні розслаблення	Розсіяна	Послаблена, реакцій на нові подразники (нові словесні вказівки) немає
Поза	Непостійна, розслаблення ніг і випрямлення тулуба	Часта зміна поз, повороти голови у різні боки, підтримка голови руками	Прагнення покласти голову на стіл, витягнутися, відхилившись на спинку стільця
Рухи	Точні	Невпевнені, з затримкою	Метушливі рухи рук і пальців (погіршення почерку)
Інтерес	Живий інтерес, бажання задавати питання	Слабкий інтерес, запитань немає	Інтересу немає, апатія

Одночасно стомлення є сигналом для працюючої людини про необхiднiсть вiдпочинку. Виявленням стомлення є втома — суб’єктивне вiдчуття, яке супроводжується байдужiстю до роботи, а також небажанням людини її продовжувати.

Відчуття втоми виникає не у всіх дітей одночасно. Якщо один учень (або група), відчуваючи почуття втоми, припиняє роботу, хоча інші її продовжують, то зовсім не обов’язково у нього можуть бути зареєстровані об’єктивні ознаки стомлення. Такий стан, коли людина за своїми функціональними можливостями ще може працювати, але припиняє діяльність при перших відчуттях стомлення, називається ранньою втомою.

Причин ранньої втоми у школярів може бути багато: дитина голодна, не виспалася, не повністю відновилася після перенесеної хвороби, у неї розпочинається хвороба тощо. Педагогічні спостереження показують, що досить часто, окрім перерахованих причин, у школярів рання втома розвивається внаслідок браку звички до систематичної праці. Якщо учень не навчиться за допомогою вольового зусилля долати початкові ознаки стомлення, він не тренує свою працездатність, не збільшує її у часі, і згодом потрапляє у категорію "відстаючих".

Крім втоми і стомлення існує ще й стомлюваність — більша або менша схильність того чи іншого індивіда до втоми. Стомлюваність організму залежить від цілої низки чинників і передусім від стану здоров'я, харчування, умов проведення занять (повітря, освітлення тощо), змісту навчального матеріалу і методів викладання. Зменшення стомлюваності організму, як і віддалення моменту настання ранньої втоми під час розумової і фізичної діяльності значною мірою, залежать від вправляння і тренування в цьому виді діяльності.

Подолання ранньої втоми і стомлюваності — завдання складне, і рішення його повинне бути комплексним, спрямованим на всі ланки ланцюга: педагог, сім’я, колектив школи. Від педагога вимагається в першу чергу доброзичливість у ставленні до учня. Додаткові заняття для ліквідації навчальної заборгованості слід проводити перед початком занять, уранці. Батьки мусять розуміти необхідність таких додаткових занять, створювати сприятливі умови для занять удома і контролювати виконання завдань. Що стосується шкільного колективу, то необхідно залучити учнів-активістів на допомогу педагогам, розвивати у школярів почуття відповідальності, взаємодопомоги.