- •Передмова
- •Лекція 1
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •5. Організм — саморегульована система
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Література
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •2. Біологічна особливість репродукції людини
- •3. Критичні періоди розвитку
- •4. Вікова періодизація
- •Вікова періодизація за біологічними ознаками
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •6. Тривалість життя людини
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 3
- •Клітина, тканини: будова та функції.
- •Загальний огляд будови і функцій організму
- •1. Будова і життєві функції клітини
- •2. Хімічний склад клітини
- •3. Поділ клітини
- •4. Будова і функції тканин3
- •Окремі волокна смугастої м‘язової тканини (справа): 1 - протоплазма; 2 - ядро.
- •М‘язова тканина
- •5. Орган, система органів, організм
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- •2. Форма та з’єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •4. Хімічний склад кістки
- •5. Вікові особливості та ріст кісток
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 5
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
- •Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 6
- •Загальні відомості про м‘язи.
- •Основні групи м‘язів людського тіла
- •1. Біологічне значення скелетних м’язів
- •2. Будова, форма скелетних м’язів
- •3. Основні групи м’язів людського тіла
- •4. Робота м’язів
- •5. Вікові особливості м‘язового апарату. Розвиток рухів у дітей
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 3. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.
- •1. Внутрішнє середовище організму
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •3. Плазма крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- •Лейкоцитарна формула у здорових людей
- •7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •8. Групи крові
- •Групи крові
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що ...
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 8
- •Загальні дані про кровоносні судини
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
- •5. Регуляція кровообігу
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 4. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна дихальної системи
- •2. Будова органів дихання
- •3 . Дихальні рухи
- •Зліва - вдих; справа - вдих.
- •4. Легеневі об‘єми. Життєва ємність легень
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 10
- •2. Регуляція дихання
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •Розповсюджені інфекційні хвороби людини
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Перша допомога при ураженні органів дихання
- •1) Спосіб "з рота в рот":
- •2) Спосіб "з рота в ніс":
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Тема 5. Анатомія, вікова фізіологія та гігієна органів травлення
- •Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
- •2. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині
- •3. Регуляція слиновиділення
- •4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 12
- •2. Травлення в кишечнику
- •3. Всмоктування у травному каналі
- •4. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики
- •5. Хвороби органів травної системи
- •6. Перша допомога при харчових отруєннях
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 6. Обмін речовин і енергії.
- •Анаболізм (асиміляція)
- •Катаболізм (дисиміляція)
- •4. Обмін вуглеводів
- •5. Водний і мінеральний обмін
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 14
- •Енергетичний обмін. Вітаміни.
- •Харчування і здоров‘я людини
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •2. Вітаміни та їх значення
- •3. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії 9
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах8
- •Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що...
- •Література
- •Лекція 15
- •2. Сечова система: будова, функції
- •3. Механізм сечоутворення
- •4. Регуляція процесу сечоутворення
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 16 анатомія, фізіологія і гігієна шкіри План
- •1. Будова та функції шкіри
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Питання для самоперевірки
- •Ендокринні залози:
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Підвищена спрага, часте сечовипускання, гнояки на тілі можуть бути ознаками цукрового діабету.
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 8. Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості нервової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 19
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 9. Вища нервова діяльність і її вікові особливості
- •1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •5. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 21 поняття про пізнавальну діяльність людини План
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •Основні види уваги
- •Основні властивості уваги
- •4. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види
- •Види пам'яті
- •Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
- •5. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- •6. Динамічний стереотип
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 22
- •Особливості типів темпераменту
- •Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3. Сон та його гігієнічне значення
- •4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •Кількість годин сну, яка необхідна школяру залежно від віку
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 10. Анатомія, фізіологія і гігієна сенсорних систем
- •1. Значення сенсорних систем для організму людини
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 24
- •2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор)
- •3. Органи чуття внутрішніх органів
- •4. Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5. Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •І сторична довідка
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 11. Гігієна навчально-виховного процесу в школі
- •1. Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- •Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
- •Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Словник термінів
- •Капіляри(від лат.Capillaris –волосяний) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою.
- •Навчальне видання
- •10Однак слід знати, що червоний колір сечі можуть зумовити деякі продукти (наприклад, буряк) і ліки.
3. Основні групи м’язів людського тіла
Скелетні м’язи поділяють на такі групи: м’язи голови і шиї, м’язи тулуба, м’язи плечового пояса і верхніх кінцівок, м’язи тазового пояса і нижніх кінцівок (рис.38).
Серед м’язів голови розрізняють мімічні та жувальні.
Мімічні м’язи розміщені в ділянці обличчя, навколо його природних отворів: очні ямки, ніс і рот. Мімічні м’язи одним, а іноді і двома своїми кінцями прикріплюються до шкіри обличчя. Під час скорочення вони зміщують шкіру, зумовлюючи відповідну міміку, тобто той чи інший вираз обличчя. До мімічних м’язів належать: колові м’язи ока і рота, вище від них міститься лобовий м’яз, під час скорочення якого піднімаються брови і утворюються поперечні складки на лобі. Під час скорочення колового м’яза рота закривається рот, відбувається акт ссання, жування, вимовляння звуків.
До групи жувальних м’язів відносяться парні м’язи: скроневий, власне жувальний, внутрішній і зовнішній криловидні. Завдяки скороченням цих м’язів відбуваються складні жувальні рухи нижньої щелепи.
М’язи шиї можна розділити на дві групи: м’язи, що лежать над гортанню і великими судинами (груднинно-ключично-соскоподібний, який починається двома головками: однією на рукоятці груднини, а другою — на ключиці і прикріплюється до сосковидного відростка скроневої кістки) і глибокі м’язи шиї, які безпосередньо прилягають до хребта і беруть участь в рухах голови (закидають голову, нахиляють і повертають її).
Рис.38.
Основні м‘язи людини
а - вид спереду:1 - підвищення
мізинця; 2 - поверхневий згинач пальців;
3 - ліктьовий згинач зап‘ястка; 4 -
триголовий м‘яз плеча; 5 - дзьобоподібний
м‘яз; 6 - великий круглий м‘яз; 7 -
найширший м‘яз спини; 8 - передній
зубчастий м‘яз; 9 - зовнішній косий м‘яз
живота; 10 - клубово-поперековий м‘яз;
11 - чотириголовий м‘яз стегна; 12 -
кравецький м‘яз; 13 - медіальний широкий
м‘яз стегна; 14 - великогомілковий
передній м‘яз; 15 - п‘яткове сухожилля;
16 - тонкий м‘яз; 17 - верхній удержувач
м‘язів-розгиначів; 18 - малогомілковий
м‘яз; 19 - променевий згинач зап‘ястка;
20 - плечо-променевий м‘яз; 21 - двоголовий
м‘яз плеча; 22 - дельтоподібний м‘яз;
23 - великий грудний м‘яз; 24 -
груднинно-ключично-соскоподібний м‘яз;
25 - жувальний м‘яз; 26 - коловий м‘яз
ока; 27 - підвищення великого пальця;
б
- вид ззаду:
1 - груднинно-ключично-соскоподібний
м‘яз; 2 - трапецієподібний м‘яз; 3 -
дельтоподібний м‘яз; 4 - триголовий
м‘яз плеча; 5 - двоголовий м‘яз плеча;
6 - плечо-променевий м‘яз; 7 - променевий
згинач зап‘ястка; 8 - розгинач пальців;
9 - великий сідничний м‘яз; 10 - двоголовий
м‘яз стегна; 11 - литковий м‘яз; 12 -
камбалоподібний м‘яз; 13 - довгий
малогомілковий м‘яз; 14 - сухожилля
довгого розгинача пальців; 15 - зовнішній
косий м‘яз живота; 16 - найширший м‘яз
спини; 17 - великий ромбоподібний м‘яз;
18 - великий круглий м‘яз; 19 - підосний
м‘яз; 20 - плечовий м‘яз.
М’язи тулуба можна поділити на три великі групи: м’язи спини, грудей і живота. Найбільш поверхнево лежить трапецієвидний і широкий м’яз спини. Найглибше розміщені м’язи-розгиначі хребта. Вони беруть участь у розгинанні хребетного стовпа назад і вбік. Поверхневі м’язи беруть участь у рухах верхніх кінцівок і грудної клітки.
У ділянці грудей розміщені м’язи: великий грудний, який рухає плечову кістку — піднімає і повертає всередину плече, підняту руку опускає і тягне назад; малий грудний м’яз, який відтягує плечовий пояс униз і вперед; передній зубчастий відтягує лопатку вперед і вбік; міжреберні м’язи, які відіграють роль у дихальних рухах: зовнішні міжреберні м’язи піднімають ребра, сприяючи актові вдиху, а внутрішні міжреберні — опускають ребра, сприяючи глибокому видиху.
До м’язів черевного преса належать: прямий м’яз живота, який стримує внутрішньочеревний тиск, сприяє зміцненню черевного преса, згинає хребет, опускає ребра; зовнішній косий м’яз — при одночасному скороченні обох зовнішніх косих м’язів живота тулуб згинається вперед, при почерговому скороченні правого і лівого м’язів тулуб обертається навколо поздовжньої осі; внутрішній косий м’яз живота бере участь у здійсненні рухів тулуба. Скорочуючись, м’язи живота діють на внутрішні органи — черевний прес, що сприяє виділенню сечі, калу, а також пологовому актові. Скорочення м’язів черевного преса сприяє рухові крові у венозній системі, здійсненню дихальних рухів.
При слабості м’язів живота може статися не тільки опущення органів черевної порожнини, а й утворення гриж. При утворенні гриж відбувається вихід внутрішніх органів — кишок, шлунка, великого сальника із черевної порожнини під шкіру живота.
До м’язів плечового пояса належать: дельтовидний, надостьовий, підостьовий, підлопатковий, великий і малий круглі м’язи.
Д
Рис.39.
Участь кісток
плечового поясу у здійсненні рухів рук
Надостьовий
м’яз
відводить плече, а підостний плечову
кістку назовні. Великий
круглий м’яз
відтягує руку назад і повертає всередину.
М‘язи плеча поділяють на дві групи: передню (згиначі) і задню (розгиначі). Передню групу становлять три м‘язи - двоголовий, плечовий і дзьобо-плечовий, при скороченні яких згинається плече в плечовому суглобі, згинається передпліччя в ліктьовому суглобі. Задня група м‘язів представлена триголовим м‘язом плеча та ліктьовим м‘язом. Триголовий м‘яз плеча розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, бере участь у приведенні плеча до тулуба.
М‘язи передпліччя за анатомічною ознакою ділять на передню (згиначі) і задню (розгиначі) групи. М‘язи передньої групи згинають передпліччя, кисть, зап‘ясток, фаланги пальців кисті, повертають передпліччя і кисть до середини. М‘язи, що розміщені на задній поверхні передпліччя, розгинають кисть або пальці, обертають кисть і передпліччя назовні.
Серед м’язів кисті розрізняють: м’язи великого пальця, червоподібні, міжкісточкові і м’язи мізинця, які здійснюють різноманітні рухи.
До м’язів таза належать клубово-поперековий м’яз, який при скороченні згинає ногу в кульшовому суглобі і повертає стегно назовні; грушоподібний, який повертає стегно назовні; великий сідничний м’яз, який розгинає і відводить стегно, а під час стояння фіксує таз і весь тулуб; середній і малий сідничний м’язи, які відводять стегно.
М‘язи нижньої кінцівки.
На передній поверхні стегна лежать: чотириголовий м’яз — найсильніший м’яз людського тіла, який, скорочуючись, згинає ногу в кульшовому суглобі і розгинає в колінному; кравецький м’яз — найдовший м’яз тіла, який, скорочуючись, згинає ногу в кульшовому і колінному суглобах.
На задній поверхні стегна лежать півсухожильний, напівперетинчастий і двоголовий м’язи, які, скорочуючись, згинають ногу в колінному суглобі і розгинають у кульшовому.
М’язи гомілки розміщуються спереду (триголовий, який розгинає стопу і пальці), збоку (піднімають бічний і опускають присередній край стопи) і ззаду гомілки (литковий м’яз, який згинає ногу в колінному і надп’ятково-гомілковому суглобах і повертає стопу назовні; камбаловидний, який згинає ногу в надп’ятково-гомілковому суглобах і повертає стопу назовні, задній великогомілковий, який згинає стопу, зводить її ї повертає назовні).
М’язи стопи розміщені на тилі стопи та підошві. М‘язи тилу стопи представлені коротким м‘язом-розгиначем пальців і коротким м‘язом-розгиначем великого пальця стопи. На підошві розрізняють відвідний м‘яз великого пальця, привідний м‘яз великого пальця, відвідний м‘яз мізинця, короткий м‘яз-згинач мізинця, короткий м‘яз-згинач пальців, квадратний м‘яз підошви, червоподібні м‘язи, підошвові міжкісткові м‘язи, тильні міжкісткові м‘язи. М‘язи підошви досить міцні, вони мають важливе значення в зміцненні склепіння стопи. При слабкості цих м‘язів розвивається плоскостопість.