7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові

Тромбоцити (від грец. thrombos - згусток, kytos - клітина), або кров’яні пластинки - формені елементи крові, які містять важливий чинник згортання крові й забезпечують процеси зсідання крові, запобігаючи крововтратам при пошкодженні стінок кровоносних судин. Це безбарвні, без’ядерні тільця, що являють собою цитоплазматичні уламки велетенських клітин кісткового мозку. Форма тромбоцитів різноманітна, під електронним мікроскопом вони мають вигляд зірчастих утворень з відростками - псевдоподіями. Тромбоцити у 3 рази менші від еритроцитів. В 1 мм³ крові — 200 – 400 тис. тромбоцитів. Утворюються вони у червоному кістковому мозку і селезінці. Тривалість життя — 5 – 7 днів. Руйнування їх відбувається в селезінці.

Основна функція тромбоцитів пов’язана з їхньою участю у зсіданні крові. Зсідання крові захищає організм від крововтрати при пошкодженні судин. Воно пов’язане з перетворенням розчинного білка плазми крові фібриногену в нерозчинний білок фібрин, тонкі нитки якого утворюють сітку, в якій застряють клітини крові. Утворюється щільний кров’яний згусток, який закупорює пошкоджену судину.

Найбільш визнаною теорією зсідання крові вважають ферментативну теорію, основоположником якої був російський вчений О.Шмідт. Механізм зсідання крові — це складний ферментативний процес, який поділяється на три етапи: 1) руйнування тромбоцитів і вивільнення речовини, яка називається тромбопластин; 2) фермент тромбопластин каталізує перетворення протромбіну плазми крові на тромбін за участю вітаміну К та йонів кальцію; 3) тромбін каталізує перетворення фібриногену у фібрин (схема 1).

Поранення → Руйнування тромбоцитів → Тромбопластин Вітамін К Са²⁺

(фермент)

Протромбін плазми

(утворюється у печінці)

Фібрин

(у вигляді ниток)

+

клітини крові

Тромбін (фермент)

ТРОМБ

Фібриноген плазми

(утворюється у печінці)

Схема 1. Механізм утворення тромбу (згортання крові)

Зсідання крові уповільнюється під час охолодження. При зв’язуванні йонів кальцію йонами щавлевої або лимонної кислоти кров втрачає здатність до зсідання. Перешкоджають зсіданню крові і деякі речовини, зокрема гепарин, який добувають із печінки тварин, а також гірудин - препарат із медичних п’явок.

У людей, хворих на спадкову хворобу гемофілію, кров майже не зсідається: в ній немає антигемофілічного фактора, який сприяє розпаду кров’яних пластинок.

У новонародженої дитини здатність крові зсідатись підвищена в 2 – 3 рази. Але починаючи з другого тижня життя, ця здатність доходить до норми дорослої людини. Отже, тривалість кровотечі в дітей така сама, як і в дорослих.

8. Групи крові

У минулому спроби переливання крові часто приводили до смерті, бо кров різних людей може бути несумісною: еритроцити донора (людини, яка дає кров) склеюються плазмою крові реципієнта (людини, яка сприймає кров). Це пов’язано з тим, що в крові людини є речовини білкової природи: аглютиноген А і В (в еритроцитах) і аглютиніни і (у плазмі). У крові людини одночасно ніколи не зустрічаються аглютиноген А і аглютинін , тому склеювання власних еритроцитів не відбувається. Аглютинація (склеювання еритроцитів) спостерігається в тому випадку, коли зустрічаються однойменні аглютиногени і аглютиніни. За наявністю або відсутністю в крові аглютиногенів і аглютинінів всіх людей можна поділити на 4 групи (табл.6).

Таблиця 6.