- •Передмова
- •Лекція 1
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •5. Організм — саморегульована система
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Література
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •2. Біологічна особливість репродукції людини
- •3. Критичні періоди розвитку
- •4. Вікова періодизація
- •Вікова періодизація за біологічними ознаками
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •6. Тривалість життя людини
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 3
- •Клітина, тканини: будова та функції.
- •Загальний огляд будови і функцій організму
- •1. Будова і життєві функції клітини
- •2. Хімічний склад клітини
- •3. Поділ клітини
- •4. Будова і функції тканин3
- •Окремі волокна смугастої м‘язової тканини (справа): 1 - протоплазма; 2 - ядро.
- •М‘язова тканина
- •5. Орган, система органів, організм
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- •2. Форма та з’єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •4. Хімічний склад кістки
- •5. Вікові особливості та ріст кісток
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 5
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
- •Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 6
- •Загальні відомості про м‘язи.
- •Основні групи м‘язів людського тіла
- •1. Біологічне значення скелетних м’язів
- •2. Будова, форма скелетних м’язів
- •3. Основні групи м’язів людського тіла
- •4. Робота м’язів
- •5. Вікові особливості м‘язового апарату. Розвиток рухів у дітей
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 3. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.
- •1. Внутрішнє середовище організму
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •3. Плазма крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- •Лейкоцитарна формула у здорових людей
- •7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •8. Групи крові
- •Групи крові
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що ...
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 8
- •Загальні дані про кровоносні судини
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
- •5. Регуляція кровообігу
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 4. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна дихальної системи
- •2. Будова органів дихання
- •3 . Дихальні рухи
- •Зліва - вдих; справа - вдих.
- •4. Легеневі об‘єми. Життєва ємність легень
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 10
- •2. Регуляція дихання
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •Розповсюджені інфекційні хвороби людини
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Перша допомога при ураженні органів дихання
- •1) Спосіб "з рота в рот":
- •2) Спосіб "з рота в ніс":
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Тема 5. Анатомія, вікова фізіологія та гігієна органів травлення
- •Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
- •2. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині
- •3. Регуляція слиновиділення
- •4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 12
- •2. Травлення в кишечнику
- •3. Всмоктування у травному каналі
- •4. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики
- •5. Хвороби органів травної системи
- •6. Перша допомога при харчових отруєннях
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 6. Обмін речовин і енергії.
- •Анаболізм (асиміляція)
- •Катаболізм (дисиміляція)
- •4. Обмін вуглеводів
- •5. Водний і мінеральний обмін
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 14
- •Енергетичний обмін. Вітаміни.
- •Харчування і здоров‘я людини
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •2. Вітаміни та їх значення
- •3. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії 9
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах8
- •Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що...
- •Література
- •Лекція 15
- •2. Сечова система: будова, функції
- •3. Механізм сечоутворення
- •4. Регуляція процесу сечоутворення
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 16 анатомія, фізіологія і гігієна шкіри План
- •1. Будова та функції шкіри
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Питання для самоперевірки
- •Ендокринні залози:
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Підвищена спрага, часте сечовипускання, гнояки на тілі можуть бути ознаками цукрового діабету.
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 8. Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості нервової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 19
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 9. Вища нервова діяльність і її вікові особливості
- •1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •5. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 21 поняття про пізнавальну діяльність людини План
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •Основні види уваги
- •Основні властивості уваги
- •4. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види
- •Види пам'яті
- •Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
- •5. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- •6. Динамічний стереотип
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 22
- •Особливості типів темпераменту
- •Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3. Сон та його гігієнічне значення
- •4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •Кількість годин сну, яка необхідна школяру залежно від віку
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 10. Анатомія, фізіологія і гігієна сенсорних систем
- •1. Значення сенсорних систем для організму людини
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 24
- •2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор)
- •3. Органи чуття внутрішніх органів
- •4. Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5. Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •І сторична довідка
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 11. Гігієна навчально-виховного процесу в школі
- •1. Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- •Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
- •Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Словник термінів
- •Капіляри(від лат.Capillaris –волосяний) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою.
- •Навчальне видання
- •10Однак слід знати, що червоний колір сечі можуть зумовити деякі продукти (наприклад, буряк) і ліки.
Лекція 5
БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ СКЕЛЕТА ЛЮДИНИ.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УШКОДЖЕННЯХ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ
План
1. Частини скелета.
2. Хвороби кісток.
3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи.
Основні поняття: опорно-рухова система, скелет, частини скелету, гіподинамія, травми, переломи кісток, вивих, розтягнення зв‘язок, удар м‘яких тканин.
1. Частини скелета
У скелеті людини розрізняють: хребетний стовп, грудну клітку, череп, верхні кінцівки з плечовим поясом і нижні кінцівки з тазовим поясом (рис.25).
Рис. 25. Скелет
людини:
1 - вісцеральний
череп; 2 - мозковий відділ черепа; 3 -
хребтовий стовп; 4 - груднина; 5 - ребра;
6 - плечова кістка; 7 - зап‘ясток; 8 -
п‘ясток; 9, 17 - фаланги пальців; 10 -
кульшова кістка; 11 - стегнова кістка;
12 - надколінок; 13 - малогомілкова кістка;
14 - великогомілкова кістка; 15 - заплесно;
16 - плесно; 18 - променева кістка; 19 -
ліктьова кістка; 20 - лопатка; 21 - ключиця.
Хребетний
стовп людини
складається з 33 – 34 хребців, між якими
лежать хрящові прокладки — міжхребцеві
диски, які надають хребтові гнучкості.
Кожен
міжхребцевий диск складається з
драглистого ядра і фіброзного кільця,
утвореного
волокнистим хрящем. З віком змінюється
висота дисків.
У хребетному стовпі розрізняють 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4 – 5 куприкових хребців. У дорослої людини крижові хребці зростаються в одну кістку — крижі, а куприкові — в куприк (рис.26).
Хребетний стовп займає біля 40% довжини тіла і є основним стрижнем, опорою. Хребетні отвори усіх хребців утворюють хребетний канал, в якому міститься спинний мозок.
Рис. 26. Хребетний стовп:
1. шийні хребці; 2 - грудні хребці; 3 - поперекові хребці; 4 - крижові хребці (крижова кістка); 5 - куприкові хребці (куприкова кістка).
Хребець складається з циліндричного тіла, дуги і семи відростків (рис.27). Непарний задній відросток — остистий і пара поперечних відростків є місцями прикріплення зв’язок і м’язів. Дві пари суглобових відростків — верхніх і нижніх — служать для рухомого сполучення (суглоби) з такими відростками хребців, розташованих вище і нижче. Між тілом і дугою хребця є хребетний отвір.
Рис. 27. Грудний
хребець (вид збоку):
1 - тіло хребця; 2
- нижня реброва ямка; 3 - нижня хребцева
вирізка; 4 - нижній суглобовий відросток;
5 - остистий відросток; 6 - поперечний
відросток; 7 - реброва ямка поперечного
відростка; 8 - верхній суглобовий
відросток; 9 - верхня хребцева вирізка;
10 - верхня реброва ямка.
П
Рис.28. Атлант:
1 - поперечний
відросток;
2 - задня дуга;
3 - передня дуга;
4 - верхня суглобова
ямка на бічній масі.
Процес окостеніння хребетного стовпа починається у внутрішньоутробному періоді. До 14 років окостенілими є тільки середні частини тіл хребців. Повне окостеніння окремих хребців закінчується до 21 – 23 років.
Д
Рис.29. Епістрофей:
1 - поперечний
відросток;
2 - остистий
відросток;
3 - верхня суглобова
поверхня; 4 - зубовидний відросток.
У новонародженої дитини стовп майже прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки намічаються і розвиваються поступово.
Першим (6 – 7 тиждень) з’являється шийний лордоз (вигин, спрямований опуклістю вперед). У цей період дитина починає тримати голівку. До 6 місяців, коли дитина починає сидіти, утворюється грудний кіфоз (вигин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюється поперековий лордоз, з утворенням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикальному положенні. До року є всі вигини хребта.
П
Грудна клітка утворює кісткову основу грудної порожнини, в якій містяться легені, серце, стравохід, печінка, дихальне горло і великі судини (рис.30).
Рис.30. Грудна
клітка (вид спереду):
1 - верхній отвір
грудної клітки; 2 - ручка груднини; 3 -
міжреброві проміжки; 4 - ребровий хрящ;
5 - мечоподібний відросток; 6 - нижній
отвір грудної клітки; 7 - підгруднинний
кут; 8 - несправжні ребра (VІІІ
- ХІІ); 9 - справжні ребра (І-VІІ);
10 - тіло груднини; 11 - кут груднини.
Із 12 пар ребер, що утворюють грудну клітку, 7 пар верхніх називаються справжніми, вони переходять у хрящі, якими з’єднуються з грудною кісткою.
8, 9, 10 пари ребер називаються несправжніми, їх хрящові кінці з’єднуються з хрящем ребра, що знаходиться вище. 11 і 12 пари ребер хрящів не мають, їх передні кінці вільні.
Груднина — плоска непарна кістка, яка складається з рукоятки (верхня частина), тіла (середня частина) і мечоподібного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до 30 років окостенівають.
Верхній отвір грудної клітки закривається в тілі людини трахеєю, стравоходом, кровоносними судинами і нервами, що проходять у ній. Нижній отвір замикається діафрагмою. Міжреберні проміжки затягнуті міжреберними м’язами. Так утворюється герметично замкнена грудна порожнина.
У перші роки життя грудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передньозадній розмір більший за поперечний. У зв’язку з посиленим ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово розширюється, і в 12 – 13 років вона набуває такої форми, як у дорослої людини. У дорослої людини грудна клітка широка, з переважаючим поперечним розміром, що пов’язано з вертикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять масою в напрямку, паралельному грудині.
До 12 – 13 років формування грудної клітки закінчується і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини тільки розмірами. В період статевого дозрівання грудна клітка дуже швидко росте, причому влітку швидше, ніж взимку. Грудна клітка дітей дошкільного і молодшого шкільного віку дуже еластична і податлива. Тому при тривалій неправильній поставі, а також при сильному стягуванні тіла поясом, можуть статися викривлення грудної клітки і порушення її розвитку. Це, в свою чергу, відіб’ється на розвитку і діяльності легень, серця і великих кровоносних судин, які містяться в грудній порожнині.
Скелет верхньої кінцівки складається з вільної кінцівки — руки і плечового пояса, який з’єднує її з тулубом.
П
Рис.31. Пояс
верхньої кінцівки:
а - лопатка
(вид ззаду):
1 - верхній
кут; 2 - надостьова ямка; 3 - ость лопатки;
4 - верхній край;
5 - дзьобоподібний відросток;
6 - надплечовий
відросток; 7 - бічний кут;
8 - підостьова
ямка; 9 - бічний край; 10 - нижній кут;
11 - присередній
край;
б - ключиця
(вид зверху):
1 - груднинна
суглобова поверхня;
2 - груднинний
кінець;
3 - надплечовий
кінець.
Скелет верхньої кінцівки складається з плеча, передпліччя і кисті.
Плечова кістка має довге трубчасте тіло з напівкулястою головкою на верхньому кінці і блоковидною на нижньому (рис.32,а). Верхня головка входить у суглобову западину, утворюючи рухомий плечовий суглоб.
Передпліччя складається з ліктьової і променевої кісток (рис.32,б,в). Кістки передпліччя сполучаються з плечовою кісткою і утворюють складний ліктьовий суглоб. Із зап’ястком кістки передпліччя утворюють променево-зап’ястковий суглоб еліпсоподібної форми.
Рис.32. Кістки
вільної верхньої кінцівки:
а - плечова
кістка (вид ззаду):
1 - великий горбок;
2 - ліктьова ямка; 3 - бічний надвиросток;
4 - блок плечової кістки; 5 - присередній
надвиросток; 6 - тіло плечової кістки;
7 - хірургічна шийка; 8 - анатомічна шийка;
9 - головка плечової кістки;
б - права
променева кістка (вид з внутрішнього
боку):
1 - головка променевої
кістки; 2 - міжкістковий край; 3 - тіло
променевої кістки; 4 - шилоподібний
відросток; 5 - горбистість променевої
кістки; 6 - шийка променевої кістки;
в - права
ліктьова кістка (вид ззовні):
1 - ліктьовий відросток; 2 -
блокова вирізка; 3 - вінцевий відросток;
4 - горбистість ліктьової кістки; 5 -
міжкістковий край; 6 - головка
ліктьової кістки; 7 - шилоподібний
відросток; 8 - тіло ліктьової кістки.
У кисті розрізняють зап’ясток, п’ясток і фаланги пальців (рис.33).
Рис.33. Скелет
правої кисті (вид з тильної поверхні):
1 - дистильна
фаланга; 2 - середня фаланга; 3 - проксимальна
фаланга; 4 - п‘ясткова кістка V;
5 - гачкувата кістка; 6 - головчаста
кістка; 7 - горохоподібна кістка; 8 -
тригранна кістка; 9 - півмісяцева кістка;
10 - човноподібна кістка; 11 - трапецієподібна
кістка; 12 - кістка-трапеція; 13 - п‘ясткова
кістка.
До
складу зап’ястка
входить вісім невеличких кісточок, які
розміщені у два ряди і з’єднані між
собою рухомо. П’ясток
складається з 5 подібних між собою
довгих кісток.
Фаланг у
кожному пальці по три і лише у великому
пальці - два. Кісти зап’ястка
утворюють
склепіння, повернуте угнутістю до
долоні. У новонародженого вони тільки
намічаються,
далі вони поступово розвиваються, і їх
стає добре видно в
7 років, а
процес їх окостеніння закінчується в
10 – 13 років. На цей час закінчується
окостеніння
фаланг пальців.
Скелет нижньої кінцівки складається з тазового пояса і вільної кінцівки — ноги. Тазовий пояс дорослої людини утворений двома тазовими кістками, які за допомогою малорухомих суглобів сполучаються з крижами у замкнуте кільце (рис.34).
Рис.34. Тазовий
пояс:
а - чоловічий;
б - жіночий:
1 - клубова кістка;
2 - вхід у малий таз; 3 - лобкова кістка;
4 - лобковий симфіз; 5 - сіднична кістка;
6 - куприкова кістка; 7 - кульшова западина;
8 - погранична лінія; 9 - крижова кістка;
10 - великий таз; 11 - крижово-клубовий
суглоб.
У
дітей і підлітків
кожна
тазова кістка складається з трьох
кісток: клубової,
сідничної, і лобкової, з’єднаних
між
собою
хрящовою тканиною. Зростання їх
починається з початком статевого
дозрівання і закінчується у 18 – 20 років.
Після 9 років виявляються відмінності
у формі таза хлопчиків і дівчаток: у
хлопчиків таз вищий і вужчий, ніж у
дівчаток.
Нога людини складається із стегна, гомілки і стопи.
Стегнова кістка — найбільша і найдовша кістка людини (рис.35). Головка стегнової кістки входить у вертлужну западину таза, утворюючи кульшовий суглоб.
Рис.35. Стегнова
кістка:
а - вид спереду:
1 - великий вертлюг; 2 - шийка
стегнової кістки; 3 - головка стегнової
кістки; 4 - міжвертлюгова лінія; 5 - малий
вертлюг; 6 - присередній надвиросток; 7
- надколінкова поверхня; 8 - бічний
надвиросток; 9 - тіло стегнової кістки;
б - вид ззаду:
1 - головка стегнової кістки; 2
- шийка стегнової кістки; 3 - вертлюгова
ямка; 4 - великий вертлюг; 5 - міжвертлюговиий
гребінь; 6 - тіло стегнової кістки; 7 -
міжвиросткова ямка; 8 - бічний виросток;
9 - присередній виросток; 10 - шорстка
лінія; 11 - малий вертлюг.
Гомілка
складається з великої і малої гомілкових
кісток,
які лежать
паралельно і з’єднані між собою
міжкістковою перетинкою. Стегнова
кістка з
великою
гомілкою утворюють колінний суглоб,
до складу якого входить і колінна
чашечка
— маленька кісточка трикутної форми,
розміщена в сухожилку чотириголового
м’яза стегна.
У стопі розрізняють передплесно, плесно і фаланги пальців (рис.36).
Передплесно складається з семи добре розвинених кісток, розміщених у два ряди. Найбільші з них — таранна і п’яткова. Спереду від таранної і п’яткової містяться човновидна, кубовидна і три клиновидні кістки.
Плесно утворене 5 довгими кістками, які задніми кінцями зчленовуються з кістками передплесна, а з передніми — з фалангами пальців.
Рис.36. Кістки
стопи:
1 - п‘яткова кістка;
2 - п‘ятковий горб; 3 - тіло надп‘яткової
кістки; 4 - шийка надп‘яткової кістки;
5 - головка надп‘яткової кістки; 6 -
кубоподібна кістка; 7 - човноподібна
кістка; 8 - бічна клиноподібна кістка;
9 - проміжна клиноподібна кістка; 10 -
присередня клиноподібна кістка; 11 -
плеснова кістка І; 12 - проксимальна
фаланга великого пальця стопи; 13 -
дистальна фаланга Vпальця; 14 - середня фалангаVпальця; 15 - проксимальна фалангаVпальця; 16 - блок надп‘яткової кістки.
Стопа
людини
утворює склепіння, яке спирається на
п’яткову кістку і на передні кінці
кісток
плесна. Розрізняють поздовжнє і поперечне
склепіння стопи. Поздовжнє склепіння
стопи
властиве лише людині, і його формування
пов’язане з прямоходінням. У
новонародженої
дитини склепінчастість стопи не
виражена, вона формується пізніше,
коли дитина
починає ходити.
Череп — скелет голови, в якому розрізняють два відділи: мозковий (черепну коробку) і лицьовий (рис.37).
Рис.37. Череп (вид
збоку):
1 - лобова кістка;
2 - клиноподібна кістка (велике крило);
3 - носова кістка; 4 - сльозова кістка; 5
- вилична кістка; 6 - верхня щелепа; 7 -
нижня щелепа; 8 - зовнішній слуховий
отвір; 9 - скронева кістка; 10 - потилична
кістка; 11 - тім‘яна кістка.
До
складу мозкового
відділу черепа
входять вісім плоских кісток:
1 —
лобова, яка
закриває порожнину черепної коробки
спереду. Всередині
лобової
кістки, над надбрівними дугами, є
порожнини — лобні пазухи,
сполучені
з порожниною носа, звідки у них проникає
повітря;
2 — середина черепної кришки утворена двома тім’яними кістками, які за допомогою зубчастого шва з’єднуються одна з одною, а також з лобовою і потиличною кістками;
3 — лускатим швом тім’яні кістки сполучаються із скроневими, які утворюють бічні поверхні черепної коробки. Усередині скроневих кісток лежать органи слуху і рівноваги, до яких веде зовнішній слуховий прохід;
4 — потилична кістка утворює задню стінку мозкового черепа і його основу. В нижній частині потиличної кістки є великий потиличний отвір, через який спинний мозок з’єднується з головним;
5 — в утворенні основи черепа бере участь клиновидна або основна кістка, на верхній поверхні якої є заглибина — турецьке сідло, в якій міститься нижній мозковий придаток — гіпофіз;
6 — решітчаста кістка лежить у верхньому відділі носової порожнини у вирізці лобової кістки. Крізь численні отвори решітчастої кістки від головного мозку до слизової оболонки носа проходять гілочки нюхового нерва.
У лицьовому відділі черепа більшість кісток парні: верхньощелепні, носові, сльозові, виличні, піднебінні і нижні носові раковини. Верхньощелепна кістка бере участь в утворенні очної ямки, носової і ротової порожнини. Вилична кістка, сполучаючись з виличним відростком скроневої кістки, утворює виличну дугу, до якої прикріпляються м’язи і зв’язки обличчя. Сльозова кістка найменша і найтонша з усіх кісток черепа - пластинка чотирикутної форми, що утворює передню частину присередньої стінки очної ямки. Піднебінна кістка складається з двох пластинок: горизонтальної, яка утворює задню частину твердого піднебіння і вертикальної, яка входить до складу бічної стінки носа. Нижня носова раковина — цілком самостійна кістка, що має форму вигнутої пластинки.
Непарних кісток три: леміш, що утворює верхню частину носової перегородки; нижня щелепа, що складається з двох частин, які зростаються на другому році життя; і невелика підковоподібна кістка — під’язикова, яка є місцем прикріплення багатьох м’язів. Безпосередньо з кістками черепа вона не зчленовується.
Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. З віком, особливо з 13 – 14 років, лицьовий відділ росте енергійніше і починає переважати над мозковим. У новонародженого об’єм мозкового черепа у 8 разів більший лицьового, а у дорослого в 2 – 2,5 рази.
У новонародженої дитини череп ще повністю не окостенів. Лобова, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, потилична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває 3 – 4 роки.
Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини не сформовані: їх краї з’єднуються між собою сполучнотканинними перетинками. Бічні тім’ячка заростають вже до моменту народження дитини; потиличне — заростає на 2 – 3 місяці життя дитини. Найдовше заростає лобове тім’ячко — 12 – 18 місяців. Черепні шви остаточно формуються тільки у 3 – 4 роки і до 30 років життя людини майже повністю заростають.
Найінтенсивніше росте череп протягом першого року життя дитини, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст уповільнюється, особливо у віці 7 – 12 років. Статеві відмінності в будові черепа полягають у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м’язи виразніші, ніж у черепа жінки.