- •Передмова
- •Лекція 1
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •5. Організм — саморегульована система
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Література
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •2. Біологічна особливість репродукції людини
- •3. Критичні періоди розвитку
- •4. Вікова періодизація
- •Вікова періодизація за біологічними ознаками
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •6. Тривалість життя людини
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 3
- •Клітина, тканини: будова та функції.
- •Загальний огляд будови і функцій організму
- •1. Будова і життєві функції клітини
- •2. Хімічний склад клітини
- •3. Поділ клітини
- •4. Будова і функції тканин3
- •Окремі волокна смугастої м‘язової тканини (справа): 1 - протоплазма; 2 - ядро.
- •М‘язова тканина
- •5. Орган, система органів, організм
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- •2. Форма та з’єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •4. Хімічний склад кістки
- •5. Вікові особливості та ріст кісток
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 5
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
- •Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 6
- •Загальні відомості про м‘язи.
- •Основні групи м‘язів людського тіла
- •1. Біологічне значення скелетних м’язів
- •2. Будова, форма скелетних м’язів
- •3. Основні групи м’язів людського тіла
- •4. Робота м’язів
- •5. Вікові особливості м‘язового апарату. Розвиток рухів у дітей
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 3. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.
- •1. Внутрішнє середовище організму
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •3. Плазма крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- •Лейкоцитарна формула у здорових людей
- •7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •8. Групи крові
- •Групи крові
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що ...
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 8
- •Загальні дані про кровоносні судини
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
- •5. Регуляція кровообігу
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 4. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна дихальної системи
- •2. Будова органів дихання
- •3 . Дихальні рухи
- •Зліва - вдих; справа - вдих.
- •4. Легеневі об‘єми. Життєва ємність легень
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 10
- •2. Регуляція дихання
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •Розповсюджені інфекційні хвороби людини
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Перша допомога при ураженні органів дихання
- •1) Спосіб "з рота в рот":
- •2) Спосіб "з рота в ніс":
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Тема 5. Анатомія, вікова фізіологія та гігієна органів травлення
- •Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
- •2. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині
- •3. Регуляція слиновиділення
- •4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 12
- •2. Травлення в кишечнику
- •3. Всмоктування у травному каналі
- •4. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики
- •5. Хвороби органів травної системи
- •6. Перша допомога при харчових отруєннях
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 6. Обмін речовин і енергії.
- •Анаболізм (асиміляція)
- •Катаболізм (дисиміляція)
- •4. Обмін вуглеводів
- •5. Водний і мінеральний обмін
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 14
- •Енергетичний обмін. Вітаміни.
- •Харчування і здоров‘я людини
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •2. Вітаміни та їх значення
- •3. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії 9
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах8
- •Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що...
- •Література
- •Лекція 15
- •2. Сечова система: будова, функції
- •3. Механізм сечоутворення
- •4. Регуляція процесу сечоутворення
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 16 анатомія, фізіологія і гігієна шкіри План
- •1. Будова та функції шкіри
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Питання для самоперевірки
- •Ендокринні залози:
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Підвищена спрага, часте сечовипускання, гнояки на тілі можуть бути ознаками цукрового діабету.
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 8. Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості нервової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 19
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 9. Вища нервова діяльність і її вікові особливості
- •1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •5. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 21 поняття про пізнавальну діяльність людини План
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •Основні види уваги
- •Основні властивості уваги
- •4. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види
- •Види пам'яті
- •Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
- •5. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- •6. Динамічний стереотип
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 22
- •Особливості типів темпераменту
- •Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3. Сон та його гігієнічне значення
- •4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •Кількість годин сну, яка необхідна школяру залежно від віку
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 10. Анатомія, фізіологія і гігієна сенсорних систем
- •1. Значення сенсорних систем для організму людини
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 24
- •2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор)
- •3. Органи чуття внутрішніх органів
- •4. Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5. Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •І сторична довідка
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 11. Гігієна навчально-виховного процесу в школі
- •1. Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- •Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
- •Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Словник термінів
- •Капіляри(від лат.Capillaris –волосяний) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою.
- •Навчальне видання
- •10Однак слід знати, що червоний колір сечі можуть зумовити деякі продукти (наприклад, буряк) і ліки.
4. Будова і функції еритроцитів
Серед формених елементів крові найбільше червоних кров’яних тілець — еритроцитів (від грец. erythros - червоний, kytos - клітина), які мають форму двоввігнутих дисків у нормі без ядра. В 5 літрах крові людини налічується приблизно 25 трильйонів еритроцитів. До складу еритроцита входить понад 100 хімічних сполук — 60% води і 40% сухих речовин, що складаються з гемоглобіну (85%) та інших речовин: металів – заліза, калію, натрію, магнію, міді, цинку, марганцю; вітамінів — аскорбінової кислоти, нікотинової кислоти, пантотенової кислоти, вітамінів В1, В2, В6, понад 40 ферментів. Основною складовою частиною еритроцитів є дихальний залізовмісний пігмент крові - гемоглобін (від грец. haima - кров, від лат. globus - куля). У кожному еритроциті близько 265 млн. молекул гемоглобіну. Гемоглобін — це білок, молекула якого складається з 4 пептидних ланцюжків, до яких приєднані 4 атоми заліза. Він виконує роль переносника кисню з легенів у тканини і частково вуглекислоти з тканин у легені, утворюючи три фізіологічні сполуки. При циркуляції крові через легені гемоглобін перетворюється на оксигемоглобін (легкооборотна сполука гемоглобіну і кисню), який несуть еритроцити до всіх тканин організму, і зумовлює яскраво-червоний колір артеріальної крові. Оксигемоглобін, що віддав кисень, називається відновленим, або дезоксигемоглобіном. Він міститься у венозній крові та зумовлює її темний колір. Вуглекислота переноситься венозною кров‘ю переважно у вигляді гідрокарбонатів, і лише частина її зв‘язується і переноситься гемоглобіном у вигляді карбгемоглобіну. Процес перенесення кисню з органів дихання до тканин і вуглекислоти у зворотному напрямку становить дихальну функцію крові. Гемоглобін здатний утворювати також патологічні сполуки. При отруєнні нітратами гемоглобін з киснем утворює міцну сполуку - метгемоглобін. Не менш міцною сполукою є карбоксигемоглобін (HbCO), що утворюється при отруєнні чадним газом. У випадках утворення карбоксигемоглобіну, і особливо метгемоглобіну, транспортування кисню тканинам різко порушується або стає неможливим. Такий стан вкрай загрозливий для життя і нерідко закінчується смертю.
У нормі в одному літрі крові людини міститься 160 г гемоглобіну. Стан, при якому кількість еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об‘єму крові зменшена, називається анемією (від грец. префікса а - заперечення, haima - кров). Зниження числа еритроцитів нижче 3 млн. і кількості гемоглобіну нижче 60% свідчить про наявність анемічного стану — недокрів’я.
Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку, живуть 125 діб (4 місяці). Кожної секунди у селезінці і печінці руйнується 2,5 млн. еритроцитів, така ж кількість утворюється в червоному кістковому мозку. Під час руйнування гемоглобіну від нього відщеплюється гем, який втрачає атом заліза і перетворюється в жовчні пігменти шкіри, сечі, калу. Цей процес називається еритропоезом. Він забезпечує стабільний рівень оксигенації крові для нормального функціонування клітин. У разі зниження рівня кисню в крові нирки продукують гормон еритропоетин, який потрапляє до червоного кісткового мозку і стимулює продукцію еритроцитів. Збільшення кількості еритроцитів у крові називається еритроцитозом, зменшення - еритропенією. Вся кількість еритроцитів, у тому числі і гемоглобіну, поновлюються протягом 3 – 4 місяців. Високий вміст гемоглобіну (понад 100%) і велика кількість еритроцитів спостерігається у новонароджених, до 5 – 6 дня життя ці показники знижуються, що пов’язано з кровотворною функцією кісткового мозку, до 3 – 4 років їх кількість збільшується, в 6 – 7 років наростання кількості еритроцитів уповільнюється, з 8 років знову збільшується.
Розпад еритроцитів (гемоліз) — розчинення — відбувається в печінці і селезінці. Еритроцити руйнуються під дією багатьох зміїних отрут, хімічних речовин (ефір, бензол, алкоголь). Гемолізована кров не може виконувати своїх функцій, і організм гине.
Якщо кров уберегти від зсідання за допомогою доданого до неї антикоагулянту натрію цитрату і залишити на кілька годин у капілярних трубочках, то можна спостерігати осідання еритроцитів. Нормальна швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) для жінок становить 2 – 15 мм/год, для чоловіків — 1-10 мм/год. У новонароджених швидкість осідання — від 1 до 2 мм/год, у дітей 3-ох років — від 2 до 17 мм/год. Визначення швидкості осідання еритроцитів має велике значення для діагностики у медицині. При захворюваннях ШОЕ збільшується. Це пов’язано з тим, що при запальних процесах у крові збільшується кількість білків глобулінів, які адсорбуються еритроцитами, що змінює властивості їхньої поверхні і приводить до прискорення осідання еритроцитів.