- •Передмова
- •Лекція 1
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •5. Організм — саморегульована система
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Література
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •2. Біологічна особливість репродукції людини
- •3. Критичні періоди розвитку
- •4. Вікова періодизація
- •Вікова періодизація за біологічними ознаками
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •6. Тривалість життя людини
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 3
- •Клітина, тканини: будова та функції.
- •Загальний огляд будови і функцій організму
- •1. Будова і життєві функції клітини
- •2. Хімічний склад клітини
- •3. Поділ клітини
- •4. Будова і функції тканин3
- •Окремі волокна смугастої м‘язової тканини (справа): 1 - протоплазма; 2 - ядро.
- •М‘язова тканина
- •5. Орган, система органів, організм
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- •2. Форма та з’єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •4. Хімічний склад кістки
- •5. Вікові особливості та ріст кісток
- •Питання для самоперевірки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 5
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
- •Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 6
- •Загальні відомості про м‘язи.
- •Основні групи м‘язів людського тіла
- •1. Біологічне значення скелетних м’язів
- •2. Будова, форма скелетних м’язів
- •3. Основні групи м’язів людського тіла
- •4. Робота м’язів
- •5. Вікові особливості м‘язового апарату. Розвиток рухів у дітей
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 3. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.
- •1. Внутрішнє середовище організму
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •3. Плазма крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- •Лейкоцитарна формула у здорових людей
- •7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •8. Групи крові
- •Групи крові
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що ...
- •Цікаво знати, що:
- •Лекція 8
- •Загальні дані про кровоносні судини
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
- •5. Регуляція кровообігу
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •Нервова регуляція Гуморальна регуляція
- •6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Тема 4. Анатомія, вікова фізіологія і гігієна дихальної системи
- •2. Будова органів дихання
- •3 . Дихальні рухи
- •Зліва - вдих; справа - вдих.
- •4. Легеневі об‘єми. Життєва ємність легень
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Цікаво знати, що:
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 10
- •2. Регуляція дихання
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •Розповсюджені інфекційні хвороби людини
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Перша допомога при ураженні органів дихання
- •1) Спосіб "з рота в рот":
- •2) Спосіб "з рота в ніс":
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Тема 5. Анатомія, вікова фізіологія та гігієна органів травлення
- •Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
- •2. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині
- •3. Регуляція слиновиділення
- •4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 12
- •2. Травлення в кишечнику
- •3. Всмоктування у травному каналі
- •4. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики
- •5. Хвороби органів травної системи
- •6. Перша допомога при харчових отруєннях
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 6. Обмін речовин і енергії.
- •Анаболізм (асиміляція)
- •Катаболізм (дисиміляція)
- •4. Обмін вуглеводів
- •5. Водний і мінеральний обмін
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 14
- •Енергетичний обмін. Вітаміни.
- •Харчування і здоров‘я людини
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •2. Вітаміни та їх значення
- •3. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії 9
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах8
- •Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах8
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що...
- •Література
- •Лекція 15
- •2. Сечова система: будова, функції
- •3. Механізм сечоутворення
- •4. Регуляція процесу сечоутворення
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Лекція 16 анатомія, фізіологія і гігієна шкіри План
- •1. Будова та функції шкіри
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Питання для самоперевірки
- •Ендокринні залози:
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Підвищена спрага, часте сечовипускання, гнояки на тілі можуть бути ознаками цукрового діабету.
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 8. Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості нервової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Еволюційний процес
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 19
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 9. Вища нервова діяльність і її вікові особливості
- •1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •5. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 21 поняття про пізнавальну діяльність людини План
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •Основні види уваги
- •Основні властивості уваги
- •4. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види
- •Види пам'яті
- •Залежно від часу зберігання матеріалу, пам`ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довгочасну.
- •5. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- •6. Динамічний стереотип
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 22
- •Особливості типів темпераменту
- •Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3. Сон та його гігієнічне значення
- •4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •Кількість годин сну, яка необхідна школяру залежно від віку
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 10. Анатомія, фізіологія і гігієна сенсорних систем
- •1. Значення сенсорних систем для організму людини
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •З історії науки
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Лекція 24
- •2. М’язово-суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний аналізатор)
- •3. Органи чуття внутрішніх органів
- •4. Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5. Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •І сторична довідка
- •Важливо знати, що...
- •Цікаво знати, що:
- •Література
- •Тема 11. Гігієна навчально-виховного процесу в школі
- •1. Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- •Зовнiшнi ознаки стомлення при розумовiй працi
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
- •Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
- •Питання для самоперевірки
- •Важливо знати, що...
- •Література
- •Словник термінів
- •Капіляри(від лат.Capillaris –волосяний) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують органи й тканини організмів із замкненою кровоносною системою.
- •Навчальне видання
- •10Однак слід знати, що червоний колір сечі можуть зумовити деякі продукти (наприклад, буряк) і ліки.
2. Травлення в кишечнику
Кишечник є найдовшою частиною травного тракту людини (5-6 м). Розрізняють: тонкий кишечник (4-4,5 м), у якому відбувається перетравлювання та всмоктування поживних речовин, і товстий (1-1,5 м), у якому відбувається всмоктування води, формуються калові маси.
Майже по всій довжині діаметр тонкого кишечнику становить 3-5 см. Його стінка складається з трьох шарів: внутрішнього, середнього і зовнішнього. Внутрішній шар складається з слизової оболонки з підслизовою основою, яка утворює численні колові зморшки, що заповнюють майже весь просвіт кишки. Її клітини мають вирости - ворсинки, які збільшують функціональну поверхню кишечнику. Загальна площа поверхні слизової оболонки тонкого кишечнику становить 5 м2, що майже в 3 рази більше за площу зовнішньої поверхні тіла. Середній шар утворений гладенькими м’язами, скорочення яких викликає перистальтичні рухи кишок. Зовнішнім шаром є очеревина, яка нагадує напівпрозору тонку плівку.
У тонкій кишці розрізняють три відділи: дванадцятипалу кишку, порожню і клубову. Частково перетравлений вміст шлунка у вигляді харчової кашки, просоченої шлунковим соком, рухами мускулатури шлунка пересувається до вихідної частини його — пилорічного відділу і порціями проходить із шлунка в початковий відділ тонкої кишки — дванадцятипалу кишку (18-22 см), в якій відбувається найінтенсивніше перетравлення харчової кашки під дією соку підшлункової залози, жовчі і кишкового соку. У слизовій оболонці дванадцятипалої кишки утворюються гормони: секретин, який збуджує секрецію підшлункової залози і жовчі; холецистохінін, який стимулює моторику жовчного міхура та відкриває жовчну протоку; віллікінін, який збуджує моторику ворсинок тонкого кишечника.
У дванадцятипалу кишку впадають протоки підшлункової залози та жовчних шляхів.
Підшлункова залоза має видовжену форму і лежить впоперек задньої черевної стінки на рівні першого поперекового хребця. Її вага у дітей 5–10-ти років 23–30 г, в 15 років до 60 г, а в дорослої людини до 100 г. У підшлунковій залозі розрізняють головку, тіло і хвіст. Головка її охоплюється підковою дванадцятипалої кишки, а хвіст досягає селезінки і лівої нирки. Від залози відходять дві протоки, які відкриваються своїми отворами у дванадцятипалу кишку. Підшлунковий сік — безбарвна, прозора рідина лужної реакції. Виділення підшлункового соку триває 6 – 14 годин і залежить від складу і властивостей вжитої їжі. У підшлунковому соку містяться ферменти:
а) трипсин, який розщеплює білкові речовини до амінокислот; трипсин виробляється клітинами залози у неактивній формі і активізується ферментом ентерокіназою кишкового соку;
б) ліпаза, яка активізується жовчю та йонами кальцію, і, діючи на жири, перетворює їх на гліцерин та жирні кислоти;
в) амілаза і мальтаза, які перетворюють складні вуглеводи на моносахариди (глюкозу та мальтозу).
Збудником секреторної діяльності підшлункової залози є особлива речовина — секретин, що виробляється в дванадцятипалій кишці під дією соляної кислоти, яка надходить з шлунка разом із харчовою масою. Секретин діє на симпатичну нервову систему і через неї викликає секрецію підшлункового соку.
У дванадцятипалу кишку вливається також жовч, яка виробляється в печінці. Печінка — найбільша залоза людського організму (1,5 кг, або 3-5% усієї маси тіла), яка міститься в правому підребер’ї і займає всю праву верхню частину черевної порожнини. Вона ділиться на дві частини — праву і ліву, між якими на нижній поверхні лежать ворота печінки — місце входження в печінку кровоносних судин і нервів та виходу з неї жовчної протоки і лімфатичних судин. Печінка є своєрідним вмістилищем харчових продуктів. Перетравлені цукри і крохмаль переробляються в глікоген і зберігаються в клітинах печінки. Якщо для вироблення енергії стає необхідною декстроза, печінка переробляє глікоген у цей цукор крові і надсилає його до м‘язів та інших тканин. Крім того, печінка - вмістилище заліза (феруму). Зокрема, у новонароджених печінка має залізо, яке витрачається в перші 6-9 місяців їх життя. Це забезпечує уникнення в них анемії, оскільки у молоці, яким годують дітей, мало заліза. У печiнцi можуть накопичуватися токсини, такi, як свинець (плюмбум) i ртуть (меркурій). Ця властивiсть печiнки спричиняє порушення в деяких випадках її функцiй. Деякi лiки i харчовi продукти можуть мати цi сполуки. У цьому випадку печiнцi наноситься суттєва шкода.
Найважливіша функцiя печiнки — нейтралiзацiя деяких токсинів, що утворюються в органiзмi або потрапляють до нього. Нiкотин частково нейтралiзується печiнкою i готується для видалення нирками. Деякi токсини, що мiстяться у чаї, каві, какао, алкоголі, пiд впливом печiнки перетворюються в нейтральнi або нешкiдливi речовини i видаляються нирками. Частина кінцевих продуктів кишечника надходить до печiнки для детоксикацiї i видалення. Один з таких продуктів — iндол, газоподiбна сполука, котра мiстить сiрку. Вiн являє собою побiчний продукт неповної переробки бiлкiв яєць, м'яса i бобiв. Утворюється iндол у тих випадках, коли людина вживає в надлишку бiлки, а органiзм не може використати певну їх кiлькiсть. У печiнцi вiн, сполучаючись з деякими мiнеральними речовинами, утворює iндикан, який виявляється в сечi. Iндикан є в печiнцi здорових людей, котрi в надлишку вживають бiлкову їжу, а також виявляється в сечi під час таких захворювань, як рак.
На нижній поверхні печінки є заглибина, в якій лежить жовчний міхур. У складі жовчі близько 90% води і 10% неорганічних та органічних речовин (жовчні кислоти, холестерин, лецетин, муцин і жовчний пігмент — білірубін). Останній утворюється з гемоглобіну, який звільняється після руйнування еритроцитів. З неорганічних речовин у жовчі є солі калію, магнію, кальцію. Регуляція виділення жовчі здійснюється через блукаючі і симпатичні нерви.
Жовч печінки виконує такі функції: а) емульгує жири і сприяє розчиненню їх у воді; б) зв‘язує пепсин (кислого вмісту шлунку), чим запобігає розпаду трипсину; в) перешкоджає гнильним процесам у кишках; г) нейтралізує кислотність шлункового вмісту (має лужну реакцію).
У дітей печінка невелика. У дорослої людини її вага становить 2,8% ваги усього тіла. Печінка новонародженої дитини важить 150 г (4,3% від ваги тіла), до двох років подвоюється, до трьох років потроюється. В період дозрівання печінка росте особливо інтенсивно і до 25 років досягає норми дорослої людини — до 1500 г.
Дванадцятипала кишка продовжується до порожнього відділу тонкої кишки, а останній переходить в клубову кишку. Довжина тонкої кишки у дорослої людини — 5 – 6 м. Внутрішня оболонка тонкої тишки — слизиста — має багато виростів або ворсинок (близько 4 млн. у дорослої людини). Ворсинки значно збільшують поверхню тонкої кишки, що має велике значення для процесу всмоктування поживних речовин. Дрібні залози, розміщені в слизовій оболонці тонкої кишки, виробляють кишковий сік. У складі кишкового соку виявлено понад 20 ферментів, які завершують кишкове травлення. До складу кишкового соку входять ферменти:
а) ерепсин, що спричиняє розпад пептонів і альбумоз на амінокислоти;
б) ліпаза, яка розщеплює жири до гліцерину і жирних кислот;
в) амілаза, що розщеплює крохмаль; мальтаза — розщеплює мальтозу; інвертаза — розщеплює тростиновий цукор, лактаза — молочний цукор; ці ферменти закінчують розщеплення решток складних вуглеводів, доводячи їх до глюкози;
в) нуклеаза — розщеплює складні білки — нуклеопротеїни.
Значна частина ферментів не надходить у кишковий сік, а адсорбується на поверхні епітеліальних клітин кишок і здійснює контактне, або пристінкове, травлення. Таким чином, у тонкій кишці закінчується переробка харчових речовин на складові частини: білки розщеплюються до амінокислот, жири - до гліцерину і жирних кислот, вуглеводи - до глюкози.
Тонкий кишечник є важливим органом внутрiшньої секрецiї. У ньому розсiянi клiтини, якi синтезують i видiляють гормони. Маса цих клiтин не поступається масi найбiльших ендокринних залоз. На сьогоднi в тонкому кишечнику виявлено 7 типiв рiзних ендокринних залоз, кожна з яких продукує певний гормон. Отже, тонкий кишечник виконує ще й роль кишкової гормональної системи (КГС). Фiзiологiчне призначення КГС — регулювати дiяльнiсть шлунково-кишкового тракту, забезпечувати не тiльки ефективнішу переробку поживних речовин у ньому, але й оптимальну асимiляцiю цих речовин у тканинах i клiтинах внутрiшнього середовища.
КГС виробляє гормони, що виконують специфiчнi функцiї, а саме:
1) секретин стимулює секрецiю рiдкої частини панкреатинового соку; стимулятором секрецiї секретину є йони гідрогену; секретин стимулює iнсулiн;
2) холецистокiнiн стимулює секрецiю ферментiв пiдшлункової залози i скорочення жовчного мiхура, а також моторику кишечника;
3) гастрон — стимулятор секрецiї соляної кислоти шлунком, гальмування моторики 12-палої кишки, гальмування евакуацiї вмiсту шлунка;
4) глюкагон мобiлiзує глiкоген печiнки, стимулює роботу мiтохондрiй клiтин печiнки;
5) кохеiн регулює кишкову активнiсть;
6) вiллiкiнiн стимулює скорочення ворсинок тонкого кишечника;
7) ентерокiнiн викликає секрецiю рiдкого i щiльного компонентiв кишкового соку;
8) дуокрiнiн — фактор, який стимулює видiлення секрету бруннеровськими залозами 12-палої кишки;
9) вагогастрон гальмує шлункову секрецiю;
10) хiмоденiн стимулює секрецiю ферментiв пiдшлункової залози.
У стінках кишечнику є два шари гладеньких м’язів — зовнішній шар поздовжніх м’язів і внутрішній шар кільцевих м’язів. Завдяки їхньому скороченню харчова маса переміщується, чим створюються кращі умови для перетравлювання і пересування її в напрямку до товстих кишок.
Перистальтичні і маятникові рухи тонкої кишки забезпечують переміщення харчової кашки в товсту кишку. Товста кишка (1-2 м) розміщується в черевній порожнині у вигляді літери П. Її стінка має три оболонки: слизова з підслизовою основою, м‘язову та зовнішню сполучнотканинну. Слизова оболонка не має ворсинок, бо в ній не всмоктуються складні молекули - лише вода, мінеральні солі та деякі вітаміни. У товстій кишці розрізняють сліпу кишку з червоподібним відростком (апендикс), ободову і пряму. Ободова кишка, в свою чергу, поділяється на висхідну, поперечну, низхідну, сигмовидну.
У порожнині товстої кишки живуть мікроорганізми, які утворюють корисну мікрофлору кишок. У процесі своєї життєдіяльності вона зумовлює розпад клітковини до моносахаридів, молочної, масляної та янтарної кислот, які наділені бактерицидними властивостями, пригнічують розмноження патогенних мікроорганізмів, синтезують деякі вітаміни (групи В, К тощо), інактивують ферменти і формують калові маси. Гнильні та бродильні процеси супроводжуються утворенням токсичних речовин (індолу, скатолу, фенолу), які в окремих випадках стають причиною виникнення тяжких захворювань, наприклад, загальної інтоксикації організму при недостатній антитоксичній функції печінки.
У дітей кишки відносно довші, ніж у дорослих. У дорослої людини довжина кишок перевищує довжину її тіла в 4 – 5 разів, а у немовлят — у 6 разів. Особливо інтенсивно ростуть кишки у довжину від 1 до 3 років, у зв’язку з переходом від молочної їжі до мішаної і від 10 до 15 років.
Ріст і розвиток підшлункової залози триває 11 років, найінтенсивніше вона росте у віці від 6 місяців до 2 років.
Печінка у дітей відносно більша, ніж у дорослого: її маса подвоюється до 8 – 10 місяців, найінтенсивніше росте печінка в 14 – 15 років, досягаючи маси 1300 – 1400 грам. Жовчовиділення відмічається уже у 3-місячного плода. З віком жовчовиділення посилюється.