- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 7.
Обчислити границі, використовуючи нескінченно малі функції:
а) б)в)г)
Розв’язання.
а) .
Скористаємось наслідком з теореми 2.10.: :;
б) .
Аналогічно попередньому: , а знаменник розкладемо на множники, оскільки прих→3 він перетворюється на нуль.
;
в) .
Аналогічно попередньому: , тому перетворюємо вираз: , тоді:
;
г) .
За теоремою 2.11 при х→х0 маємо: , тому
.
Тема 3. Неперервність функції.
1. Односторонні границі функції.
2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
1. Односторонні границі функції.
Означення 3.1. Нехай функція y=f(x) визначена на півінтервалі , крім, можливо, самої точких0. Число А називають границею функції в точці х0 зліва (або лівосторонньою границею), якщо для-будь якої послідовності ічислові послідовності (f(xn)) мають своєю границею число А. Позначення: .
Означення 3.2. Нехай функція y=f(x) визначена на піввідрізку , крім, можливо, самої точки. ЧислоВ називають границею функції f(x) в точці х0 справа (або правосторонньою границею), якщо для будь-якої послідовності ічислові послідовності значень функції(f(xn)) мають своєю границею число В.Позначення:
Теорема 3.1.(необхідна й достатня умова існування границі функції в точці). Для того, щоб функція y=f(x) мала границю в т. x0, яка дорівнює числу А, необхідно й достатньо, щоб в цій точці існували обидві односторонні границі, які б дорівнювали числу А, тобто
Приклад 1.
Дослідити функцію на неперервність: .
Розв’язання.
Область визначення даної функції складається з двох частин: коли аргументами є від'ємні числа плюс число нуль (тоді значення функції знаходяться з умовиf(x)=х2) і додатні числа (тоді значення функції знаходяться з умови f(x)=2х-1).Отже, в точці х=0 область визначення поділяється на дві частини. Вияснимо поведінку функції в цій точці. Для цього обчислимо її границю в точці 0. Виберемо послідовність (хп) тих х, які прямують до нуля, залишаючись меншими за нуль або рівними йому, тобто , і знайдемо лівосторонню границю функції . Далі розглянемо послідовність(х’п) тих х, які прямують до нуля, залишаючись більшими за нуль , і знайдемо правосторонню границю функції:. Оскільки функція в точціх=0 має різні односторонні границі, то згідно з теоремою 3.1. вона не має
границі в цій точці. Як бачимо з рисунка 6 графік
даної функції розривається в точці х=0.
Зауваження. На малюнку стрілка вказує на те, що
точка осі Оу не входить до графіка даної функції.
Це пов'язано з тим, що за умовою в цій частині
області визначення змінна х строго більше за нуль.
2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
Існує декілька означень неперервної функції. Нехай функція y=f(x) визначена в околі точки х0.
Означення 3.3. Функція y=f(x) називається неперервною в точці х0, якщо її границя в точці х0 дорівнює значенню функції в цій точці:
Із означення слідує що для того, щоб функція була неперервною в точці х0, необхідно, щоб виконувалися такі умови:
1) функція в точціє визначеною;
2) границя функції в точці х0 існує;
3) значення функції в точціобов’язково дорівнює границі функції в цій точці.
Слід відмітити, що якщо значення функції в точці х0, в якій вона неперервна, відмінне від нуля, то значення функції f(x) в деякому околі точки х0 має той самий знак, що й f(x0). Дійсно, внаслідок неперевності існує окіл точки х0, в якій значення f(x) настільки мало відрізняються від своєї границі, тобто від f(x0), що вони залишаються додатніми, якщо f(x0)>0, і залишаються від’ємними, якщо f(x0)<0 .
Означення 3.4. Функція називаєтьсянеперервною в точці х0, якщо приріст функції в даній точці прагне до нуля при умові, що до нуля прагне приріст аргументу, тобто якщо нескінченно маленькому приросту аргумента відповідає нескінченно малий приріст функції: , деΔf(x0)= f(х0+Δх)-f(х0) - приріст функції; - приріст аргументу.
Означення 3.5. Функція називаєтьсянеперервною на інтервалі , якщо вона неперервна в кожній точці цього інтервалу.
Наприклад. Нехай задано сталу функцію y=f(x)=С. Виберемо довільну точку з множини дійсних чисел та надамо їй приростуі знайдемо приріст функції:,. Тоді. За означенням ця функція неперервна в т.. Оскільки— довільна точка, то стала функція неперервна на множині всіх дійсних чисел.
Геометрично неперервність функції в замкненому інтервалі означає, що графік цієї функції є суцільною лінією без розривів.