- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
Означення 2.8. Функція α(x) називається нескінченно малою при х→х0, якщо для довільного ε>0 існує δ(ε)>0 (М>0), що для всіх х таких, що (|x|>M), виконується нерівність |α(x)|<ε.
Означення 2.9. Функція f(x) називається нескінченно великою при х→∞, якщо для довільного М>0 існує таке число N=N(М)>0, що для всіх х таких, що (|x|>M), виконується нерівність |f(x)|>M.
Дві нескінченно малі функції порівнюють між собою за допомогою дослідження їхнього відношення. Нехай α1(х) та α2(х) нескінченно малі функції при х→х0, тобто та.
Введемо такі означення 2.10:
1) функції α1(х) та α2(х) називають нескінченно малими одного порядку при х→х0, якщо ;
2) функції α1(х) називають нескінченно малою вищого порядку, ніж α2(х) при х→х0, якщо ;
3) функції α1(х) називають нескінченно малою нижчого порядку, ніж α2(х) при х→х0, якщо ;
4) функції α1(х) називають нескінченно малою к-го порядку відносно α2(х) при х→х0, якщо ;
5) нескінченно малі функції α1(х) та α2(х) називають непорівнянними при х→х0, якщо в точці х0 не існує границі їхнього відношення.
Аналогічно порівнюються нескінченно великі величини.
Приклад 6.
Порівняти нескінченно малі величини при х→0:
а) α1(х)=х та α2(х)=sin5x в) α1(х)=1-cos4х та α2(х)= x
б) α1(х)=х2 та α2(х)=tgx г) α1(х)=х та α2(х)=x sin(1\x)
Розв'язання.
Знаходимо границю відношення нескінченно малих величин
а) , томуα1(х) та α2(х) нескінченно малі одного порядку.
б) , томуα1(х) нескінченно мала вищого порядку, ніж α2(х).
в) томуα1(х) є нескінченно малою 2-го порядку.
г) не існує, томуα1(х) та α2(х) є непорівнянними.
Означення 2.11. Функції α1(х) та α2(х) - нескінченно малі функції при х→х0 називають еквівалентними нескінченно малими, якщо , позначаютьα1(х) ~ α2(х).
Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
Теорема 2.9. Нескінченно малі функції α1(х) та α2(х) еквівалентні при х→х0 тоді і тільки тоді, коли різниця α1(х)-α2(х) є нескінченно малою вищого порядку, ніж кожна з функцій α1(х) та α2(х).
Доведення. Необхідність. Нехай α1(х) та α2(х) еквівалентні при х→х0, тобто , тоді
Аналогічно . Отжеα1(х)-α2(х) є нескінченно малою вищого порядку, ніж кожна з функцій α1(х) та α2(х).
Достатність. Нехай α1(х)-α2(х) є нескінченно малою вищого порядку, ніж кожна з функцій α1(х) та α2(х), тобто .
Якщо , тозвідки, тобтоα1(х) та α2(х) еквівалентні при х→х0 . Якщо , тозвідки, тобтоα1(х) та α2(х) еквівалентні при х→х0 . Що й треба було довести.
Теорема 2.10. Нехай α1(х) та α1'(х), α2(х) та α'2(х) еквівалентні при х→х0 . Якщо існує , то існує й, які рівні між собою.
Доведення. Маємо:
Що й треба було довести.
Ця теорема дає змогу при знаходженні границі відношення двох заданих нескінченно малих функцій кожну з них (або тільки одну) заміняти іншою нескінченно малою, яка еквівалентна заданій. Справедливим є такі еквівалентності:
якщо х→0, то ,.
Теорема 2.11. Сума скінченого числа нескінченно малих функцій різних порядків еквівалентна доданку нижчого порядку.
Доведення. Доведемо для двох функцій. α1(х)→0 та α2(х)→0 при х→х0 , причому α1(х) нескінченно мала функція вищого порядку, ніж α2(х) при х→х0, тобто , тоді, отже,α1(х)+α2(х)~α2(х), х→х0 . Що й треба було довести.