- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
Нехай задано функцію . Точка. Надамо точціх0 приросту х так, щоб точка . Знайдемо приріст функції в точціх0: .
Означення 1.1. Якщо існує скінчена границя при х що прямує до 0, відношення приросту функції до приросту аргументу, то її називаютьпохідною функції f(x) в точці х0.
Похідна функції в точціх0 позначається одним із таких символів:
; |;|;
Таким чином, за означенням (1.3)
Якщо розглядати похідну функцію в конкретній точці х0, то отримаємо число; якщо розглянути похідну функцію в кожній точці відрізка [a;b], то отримаємо функцію, яку позначатимемо .
Правило знаходження похідної за означенням.
Розглядаємо точку х0 і надаємо їй довільного приросту .
Шукаємо приріст функції в т. х0: .
Шукаємо відношення приросту функції до приросту аргументу:
Обчислюємо границю і якщо вона існує, то вона є похідною функції в даній точці:
ПРИКЛАД 3.
Знайти за означенням похідну функції:
а) в точціх0 = 1, б) в точціх0 = 0.
Розв’язання.
а) в точціх0 = 1
1.
2.
3.
4.
б) в точціх0 = 0.
1.
2.
3.
4. Таким чином, не існує , а тому функціяв т.х = 0 похідної немає.
Із формул (1.1) і (1.3) слідує, що величина миттєвої швидкості – це похідна від пройденого шляху за часом t: v=. В цьому полягає фізичний або механічний зміст похідної. У загальному випадку, яку б залежність не відображала функція ,можна розглядати якмиттєву швидкість зміни функції.
Із формул (1.2) і (1.3) слідує, що кутовий коефіцієнт дотичної до кривої в точціМ0(х0;y0) – це похідна в цій точці:k=tgσ=. У цьому полягаєгеометричний зміст похідної.
Знайдемо рівняння дотичної. Оскільки відомий кутовий коефіцієнт дотичної і точка М0(х0;y0), через яку проходить дотична, то маємо: y-y0=(x-x0). Знайдене рівняння називають рівнянням дотичної до кривої в точці М0(х0;y0). Якщо ж функція в точці М0 має нескінченну похідну, то це означає, що дотична в цій точці паралельна осі Оу, а її рівняння таке: х=х0.
Нормаллю до кривої називається пряма, яка проходить через точку дотику перпендикулярно до дотичної. Кутові коефіцієнти дотичної і нормалі пов’язані умовою: kдот·kнорм=-1. Тоді kнорм=,тобто kнорм=.Рівняння нормалі до кривої в точціМ0(х0;y0) має вигляд: у-у0=(х-х0).
Приклад 4.
Скласти рівняння дотичної і нормалі до кривої у=2х2+1 у точці М0(1;3).
Розв’язання.
Знайдемо похідну функції і обчислимо її значення для х=1. у'=4х, звідки у'(1)=4. Рівняння дотичної: у-3 = 4(х-1) у= 4х-1. Рівняння нормалі: у-3=у =.
3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
Означення 1.2. Якщо функція має похідну в т.х0, то кажуть, що функція диференційовна в цій точці.
Якщо функція диференційовна в кожній точці [a;b], то кажуть, що вона диференційовна на відрізку [a;b].
Приклад 5.
Довести,що функція f(x)=x2+6 диференційовна на R.
Розв’язання.
Виберемо довільну точку х0 R і доведемо існування похідної заданої функції в цій точці. Знайдемо приріст функції:
f(x0)=(x0+x)2+6-x02-6=x02+2x0x+x2-x02-6=2x0x+x2=x(2x0++∆x). Обчислимо границю Таким чином, в точціх0 існує похідна, а, отже, функція диференційована в цій точці. Оскільки точка х0 – довільна точка, то функція диференційовна на R.
Теорема 1.1. (про зв’язок неперервності з диференційовністю). Якщо функція y = f(x) диференційовна в т. х0, то вона неперервна в цій точці.
Доведення. Нехай функція y = f(x) диференційовна в точці Тоді існує. Приріст можемо записати так:. Тоді. За означенням неперервної функції в точці маємо, що функціяв т.х0 – неперервна.
Зауваження. Із неперервності функції в точці, взагалі кажучи, не випливає її диференційовність. Наприклад, функція в т.х0 – неперервна, але вона і цій точці не є диференційовною.