- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 4.
Знайти у'', якщо 2х+5у3-4у+х2=0.
Розв’язання.
Продиференціюємо задану рівність по х і знайдемо у' : 2+15у2 у' - 4 у'+2х=0 у'=. Отриману рівність ще раз продиференціюємо по х: у''= у''= у''=-
у''= -.
Виведемо формулу для похідної другого порядку параметрично заданої функції. Нехай функція y=f(x) задана параметрично рівняннями х = х(t), у = у(t), t( tо,t1 ), які в інтервалі ( tо,t1 ) мають похідні до другого порядку включно і х′(t)0. Оскільки , то маємо формулу для похідної другого порядку:
Приклад 5.
Знайти , якщоx=lnt, y=2t3.
Розв’язання.
Знайдемо похідні функцій, які записані у формулі: х't=; x''t=-; y't=6t2; y''t=12t. Маємо =.
Розглянемо на деякому проміжку (а; b) функцію у=f(х), яка на цьому проміжку має похідні до n-го порядку включно. Тоді для такої функції в кожній точці проміжку (а;b) існує диференціал
dy=f ′(x)dx
Диференціал першого порядку при фіксованому dх є функцією х, і якщо ця функція диференційовна на проміжку (а;b), то вона має диференціал. Цей диференціал називають диференціалом другого порядку:
d2y=d(dy) (читають: де два ігрек).
Підставимо в цю рівність dy . Матимемо: d2y=d(f′(x)dx)=(f′(x)dx)′dx
Оскільки dх як приріст аргументу є величина стала, то його можна виносити за знак операції диференціювання. Тоді
d2y=f′′(x)dx2, dx2=dxdx
Взагалі, якщо для функції у=f(х) уже означений диференціал (п-1)-го порядку ((п-1)-й диференціал), то диференціалом п-го порядку, або п-м диференціалом функції у=f(х), називають диференціал першого порядку диференціала (п-1)-го порядку. Диференціал n-го порядку позначають символом dпу.
Використовуючи формулу диференціала першого порядку, можна методом математичної індукції вивести формулу для d пу: dny=f(n)(x)dxn
Приклад 6.
Знайти d2y, якщо y=cos6x.
Розв’язання.
За формулою для знаходження d2y обчислимо у'': у'=-6sin6x, y''=-36cos6x. Тоді
d2y =-36cos6xdx2.
При розгляді диференціала першого порядку було доведено його інваріантну властивість: форма диференціала не змінюється і тоді, коли аргумент функції f (х) є деякою функцією від t: х=и(t).
Виявляється, що диференціали вищих порядків такої властивості не мають. Покажемо це на прикладі диференціала другого порядку. Нехай маємо складену функцію у=f(х), х=и(t), де функції f(x) і и(t), мають похідні по своїх аргументах до другого порядку включно. Тоді f(х) має диференціал dy=f ′(x)dx, де f' (х) — похідна по аргументу х, а dх=и′(t)dt. Знайдемо d2у. Згідно з означенням, d2y=d(f′(x)dx)
Оскільки диференціал першого порядку має інваріантну властивість, то
d(f ′(x)dx)=d(f ′(x))dx+f ′(x)d(dx)=f ′′xx(x)dx2+f ′x(x)d2x
Остаточно дістаємо d2y =f ′′xx(x)dx2+f ′x(x)и′′(t) dt2
Бачимо, що формула диференціала другого порядку змінюється. У формулі є новий доданок.
Отже, диференціал другого порядку інваріантної властивості не має.
Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
Теорема Ферма.
Теорема Ролля. Її геометрична інтерпретація.
Теорема Лагранжа та наслідки.
Теорема Коші.
Невизначеність виду . Перше правило Лопіталя.
Невизначеність виду . Друге правило Лопіталя.
Невизначеність інших видів.