26.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.

З другої половини XVII ст. в Україні поширюється мо-нументальне будівництво, яке знаходить свій мистецький вираз в архітектурі культових споруд. Важливу роль тут-відіграло творче переосмислення багатої будівельної спад-чцнни давньоруських часів. У Києві, Чернігові та інших містах поновлювалися старовинні храми, що загалом зберпгали первісну просторову структуру, однак човні їм пада^вали барочного вигляду — з вибагливими декоративними-фронтонами, обрамленнями вікон і дверей, мальовничими багатоярусними грушоподібними банями, ступінчастими дахами. До таких архітектурних споруд належать Софія Ки-ївська, Успенський собор Києво-Печерської лаври.

Снась-кий та БорисоглібськиН собори в Чернігові. Нове муроване будівництво охоплювало різні типи мо-нументальннх споруд, серед яких виділялися трипільні, хрещаті п'ятидільні, тринефні стовпні храми, які завершу-валися однією, трьома, п'ятьма або сімома банями. Досяг-неігаям українського монументального будівництва сталії муровані п'ятидільні храми, споруджені в Ніжині, Новго-роді-Сіверському. Прилуках, Переяславлі, Чернігові, Києві. Характерними особливостями даних споруд є хрещатий план, пірамідальна, спрямована вгору композиція, гран-частість об'ємів, що ступінчасте Зростають до центру, про~'сторі, сповнені світла інтер'єри, вишукана пластика архі~тектурних форм і оздоб.

Муроване монументальне будівництво зазнавало впливу народної архітектури, яка здавна відзначалася вмілим ви-корнстанням дерева, доцільністю конструкцій, розмаїтістю типів і декоративного спорядження. Мистецька довершенність і монументальність притаманні таким спорудам сти~7ію бароко, як Андріївська церква у Києві, собор св. Юра і костьол Домініканців у Львові, собор Почаїнської лаври, церква у Великих Сорочиниях, собор Різдва у Козельці та ін. Чудовою пам'яткою архітектури є славетний собор 'св. Юра у Львові (1745—1770 рр.) — величава споруда масивних динамічних форм Й ажурових тендітних прикрас. Розташований на горі, трохи осторонь міського центру, чудовий ансамбль будників нагадує піраміду, яка звужується вгорі. Будівничим собору був львівський архітектор Бернард Меретин (Мердерер. р. н. невідомий—1759 р.). В архітектурі катедри гармонійно поєднані модний у той час на Заході рококовий стиль з рисами українського бароко. На Київщині жив І творив у той час визначний будів-'ничий Степан Ковнір (1695—І7Я6 рр.). За його участю спо-рудженї дзвіниці на Дальніх ([761 р.) і Ближніх (і763 р.) печерах Києво-Печерської лаври, також церква Антонія і Феодосія у Василькові (1759 р.), Троїцька церква (1767 р.) в КитаївськІй пустині поблизу Києва. КрашІ риси українського будівельного мистецтва ноіюїдоби розвинуті пнхопаиець Київської академії І. Г. Григо-рошч-Барськлй (1713—1785 рр.). За його проектами споруджені иадбраміїа церква з дзвіницею в Кирилівському монастирі "(1760 р.). Гкжровська (1772 р.) та Миколи Набережного (1775 р.) церкви, бурса Київської академії (1778 р.) тощо. У цих спорудах простежуються перші па-ростки архітектури стилю класицизму. Значні досягнення монументальної архітектури пов'язу-валися з творчістю народних майстрів. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі поширювалися дерев'яні хре-щаті іі'ятизрубні, багатоверхі храми, які споруджував май-стер Панас Шелудько. Внутрішнє оздоблення храмів викопчували народні майстри під керівництвом відомого російського різьбяра Снсоя Шал.матова. Дев'ятиверхиіі Тро-чщ.кни собор у с. Ноіюмосковському (1773—1778 рр.), збудований Якнмом Погребняком, — найбільша! найвища тоточасіт дерев'яна будівля в Україні.