- •2. Класифікація культурної еволюції та її етапи.
- •3. Культура збиральництва та мисливства її специфічні риси, (палеоліт)
- •4. Неолітична революція та головні досягнння ранньої землеробської культури
- •6. Культурні здобутки населення України бронзового та раннього залізного віку.
- •8. Будівельна справа та мистецтво стародавніх словян.
- •9. Київська Русь — якісно новий етап у розвитку східнослов'янської культури.
- •10. Прийняття християнства та його вплив на культуру Київської русі.
- •11. Освіта та література Київської русі.
- •12. Архітектура Кнїв.Русі.
- •13. Мистецтво Кнїв.Русі.
- •15. Освіта України 14-перш.Пол. 16 ст.
- •16. Архітектура України 14- перш.Пол. 16 ст.
- •17. Люблінська та Брестська унії, їх історичне значення. Умови розвитку української культури 2-ї половини 16 - перш.Пол 17 ст.
- •18.Освіта і наука України 2-ї половини 16 перш пол.. 17 ст.
- •19. Полемічна література 2-ї пол. 16 перш пол. 17 ст.
- •20. Братства і їх роль в культурному житті України 16-поч 17 ст.
- •21.Українська національна революція сер. 17 ст і її вплив на культурне життя України.
- •23,Культурно - просвітницька діяльність Кнево —Могиляиської Академії
- •24.Український театр 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •26.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •27. Українське мистецтво та музика 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •28.Умови розвитку української культури 1-ї пол.. 19 ст.
- •23.Культурно - просвітницька діяльність Києво - Могилянської Академії
- •24.Український театр 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •25.Українська література 2-ї йол.. 17-18 ст.
- •2Б.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •27.Українське мистецтво та музика 2-ї пол.. 17-18 ет.
- •28.Умови розвитку української культури 1-ї пол- 19 ст.
- •31. Українська література кінця 18 ст- 1860 рр.
- •32 «Руська трійки» та її роль в культурному житті України.
- •33 Кирило - Мефодіївське братство і ного роль в політичному та культурному житті України.
- •35. Репресії російського царизму проти української культури в 2-й йол 19 ст. Валусвськнй циркуляр 1863р.
- •36. Українська література 1840-1880 рр.
- •37. Освіта і наука України 2-ї пол. 19 ст.
- •38. Українська музика 2-ї пол., 19 ст.
- •39. Особливості розвитку української культури модерністського періоду.
- •40. Український театр 2-ї пол.. 19 ст.
- •41. Українська література кін 19 ігоч. 20 ст.
- •42. Образотворче мистецтво України кін 19 поч. 20 ст.
- •43. Архітектура України кін 19 поч. 20 ст.
- •44. Культурне та духовне життя в України 1917-1920 рр.
- •45. Політика українізації 1920 х - поч.. 1930 рр. Та її вплив на культуру.
- •47. Розвиток освіти і науки України у 1920-х рр..
- •48. Образотворче мистецтво України 1920-х рр.
- •49. Український театр 1920-х рр..
- •50. Кіномистецтво України 1920-х рр.. - поч.. 1930- х рр. О. Довженко.
- •51. Перемога сталінізму і становище української культури у 1930 — х рр.
- •52. Українська культура в часи 2-ї світової війни.
- •53. Культурне життя в Україні у другій половині 1940 - х на початку 1950-х рр.. Відродження культурного життя в Україні у післявоєнні роки наражалось на великі труднощі.
- •55. Умови розвитку української культури 2-ї пол.. 1960-х - 1980-х рр.
- •56. Освіта і наука України 2-їол. 1960-1980-х рр..
- •58 Культурне надбання української діаспори.
- •59. Культура України в період національно - державного відродження (кін. І980х - поч„ 1990х рр.)
- •60. Здобутки і проблеми сучасного розвитку української культури.
26.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
З другої половини XVII ст. в Україні поширюється мо-нументальне будівництво, яке знаходить свій мистецький вираз в архітектурі культових споруд. Важливу роль тут-відіграло творче переосмислення багатої будівельної спад-чцнни давньоруських часів. У Києві, Чернігові та інших містах поновлювалися старовинні храми, що загалом зберпгали первісну просторову структуру, однак човні їм пада^вали барочного вигляду — з вибагливими декоративними-фронтонами, обрамленнями вікон і дверей, мальовничими багатоярусними грушоподібними банями, ступінчастими дахами. До таких архітектурних споруд належать Софія Ки-ївська, Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Снась-кий та БорисоглібськиН собори в Чернігові. Нове муроване будівництво охоплювало різні типи мо-нументальннх споруд, серед яких виділялися трипільні, хрещаті п'ятидільні, тринефні стовпні храми, які завершу-валися однією, трьома, п'ятьма або сімома банями. Досяг-неігаям українського монументального будівництва сталії муровані п'ятидільні храми, споруджені в Ніжині, Новго-роді-Сіверському. Прилуках, Переяславлі, Чернігові, Києві. Характерними особливостями даних споруд є хрещатий план, пірамідальна, спрямована вгору композиція, гран-частість об'ємів, що ступінчасте Зростають до центру, про~'сторі, сповнені світла інтер'єри, вишукана пластика архі~тектурних форм і оздоб.
Муроване монументальне будівництво зазнавало впливу народної архітектури, яка здавна відзначалася вмілим ви-корнстанням дерева, доцільністю конструкцій, розмаїтістю типів і декоративного спорядження. Мистецька довершенність і монументальність притаманні таким спорудам сти~7ію бароко, як Андріївська церква у Києві, собор св. Юра і костьол Домініканців у Львові, собор Почаїнської лаври, церква у Великих Сорочиниях, собор Різдва у Козельці та ін. Чудовою пам'яткою архітектури є славетний собор 'св. Юра у Львові (1745—1770 рр.) — величава споруда масивних динамічних форм Й ажурових тендітних прикрас. Розташований на горі, трохи осторонь міського центру, чудовий ансамбль будників нагадує піраміду, яка звужується вгорі. Будівничим собору був львівський архітектор Бернард Меретин (Мердерер. р. н. невідомий—1759 р.). В архітектурі катедри гармонійно поєднані модний у той час на Заході рококовий стиль з рисами українського бароко. На Київщині жив І творив у той час визначний будів-'ничий Степан Ковнір (1695—І7Я6 рр.). За його участю спо-рудженї дзвіниці на Дальніх ([761 р.) і Ближніх (і763 р.) печерах Києво-Печерської лаври, також церква Антонія і Феодосія у Василькові (1759 р.), Троїцька церква (1767 р.) в КитаївськІй пустині поблизу Києва. КрашІ риси українського будівельного мистецтва ноіюїдоби розвинуті пнхопаиець Київської академії І. Г. Григо-рошч-Барськлй (1713—1785 рр.). За його проектами споруджені иадбраміїа церква з дзвіницею в Кирилівському монастирі "(1760 р.). Гкжровська (1772 р.) та Миколи Набережного (1775 р.) церкви, бурса Київської академії (1778 р.) тощо. У цих спорудах простежуються перші па-ростки архітектури стилю класицизму. Значні досягнення монументальної архітектури пов'язу-валися з творчістю народних майстрів. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі поширювалися дерев'яні хре-щаті іі'ятизрубні, багатоверхі храми, які споруджував май-стер Панас Шелудько. Внутрішнє оздоблення храмів викопчували народні майстри під керівництвом відомого російського різьбяра Снсоя Шал.матова. Дев'ятиверхиіі Тро-чщ.кни собор у с. Ноіюмосковському (1773—1778 рр.), збудований Якнмом Погребняком, — найбільша! найвища тоточасіт дерев'яна будівля в Україні.